Фото: facebook.com/mod.mil.rus
Російські військові залишаються в Білорусі, незважаючи на обіцянки вивести їх після навчань
У Білорусі перебувають дев'ять тисяч російських військових, кажуть у Міноборони. Цього замало для нападу на Києві.
9 тисяч російських військових, які перебувають у Білорусі, недостатньо для нападу на Київ, заявив у понеділок, 21 лютого, міністр оборони Олексій Резніков.
"За нашими даними, там 9 тис. представників Збройних сил РФ, плюс техніка, обладнання, у тому числі озброєння тощо. Але я хочу сказати, що такого контингенту для тих, хто розповідає, що буде напад на Київ із білоруської сторони, вибачте, мені це смішно звучить. А ось погрожувати нам, лякати нас, створювати ситуацію такого начебто оточення - так, це працює, – розповів Резніков.
Він повідомив, що сьогодні знову планує провести телефонну розмову із міністром оборони Білорусі.
"Ми з ним домовилися про прямі взаємодії. Я йому написав учора листа, і через наш аташат, через аташе Республіки Білорусь в Україні попросив повідомити про те, що я прошу організувати телефонну розмову сьогодні для того, щоб поставити йому прямі питання: а що відбувається. Вони офіційно повідомили про ухвалення рішення щодо продовження цих навчань, тому формально буде сказано: "Навчання не завершено, тому російські війська там залишаються", - зазначив Резніков.
За його словами, в Україні очікували, що це станеться.
"Ми прогнозували, що російські війська не покинуть Білорусь після їхніх навчань, тому що їх везли з самого Сходу кілька тижнів, явно не для того, щоб потренувати 10 днів і повертатися назад", - сказав Резніков.
Глава Міноборони також розповів, що РФ під приводом "навчань" нарощує кількість військових кораблів в Азовському морі.
"Зараз під приводом "навчань" в Азовське море увійшли три великі десантні кораблі та п'ять бойових катерів, а також кораблів інших класів, у тому числі один ракетний катер", - повідомив Резніков.
Як заявив начальник Генерального штабу Збройних сил Білорусі генерал-майор Віктор Гулевич, підрозділи Збройних сил Росії
повернуться до пунктів постійної дислокації лише тоді, коли в цьому виникне об'єктивна необхідність.