Повномасштабне вторгнення Росії змінило життя багатьох українців. Як живе Львів під час війни, з'ясувала DW.
Львів. Вузькі вулички, стародавня архітектура, затишні кав'ярні, трамваї, люди на вулицях. Так виглядає місто вдень, і на перший погляд здається, що тут, як і раніше, триває мирне життя. Проте звук сирени протиповітряної оборони, який закликає людей ховатися в укриття, повертає до тями. І починаєш помічати стривожені обличчя, черги до банкоматів та пунктів здачі крові. Як живе місто під час нападу Росії на Україну – у репортажі DW.
Потік біженців
Військовий російський напад на Україну змусив багатьох мирних жителів покинути свої домівки та рятуватися від пострілів за кордоном та на заході країни, зокрема у Львові. Через це квартир у місті не вистачає, пояснює DW ріелторка зі Львова Катерина. "Не можу сказати щодо довготривалої оренди. Вона, може, і є. Але квартир для короткострокової оренди немає. Якщо з'являються, то відразу забирають. Адже біженці не знімають на рік, а на тиждень-місяць, сподіваючись на те, що все скоро вирішиться", - каже вона.
Дійсно, під час пошуку житла у Львові багато ріелторів відповідали DW, що у них все зайнято. Така ж ситуація на популярному сервісу бронювання житла Booking.com. Вільне помешкання можна насилу знайти, якщо бронювати не із сьогодні на завтра. На іншому сервісі бронювання житла – Airbnb – квартири можна знайти, але ціна на них стартують від 600 євро за тиждень.
Ріелторка Катерина пояснює, що це дуже дорого, вона здає квартири приблизно за 6000 гривень на місяць. "Я не можу сказати, що зараз скрізь дуже-дуже високі ціни. Кожен сам для себе вирішує. Наприклад, вчора в мене жили люди за 800 с чимось гривень на добу. Мої друзі вчора їхали з Києва. Знайшла їм дуже хорошу квартиру у новобудові за 1200 гривень на добу", - каже вона, додаючи, що приблизно за такою ж ціною вона здає квартири і влітку, у сезон.
А ось тих, хто піднімає ціни до захмарних під час війни, Катерина не підтримує. "Хай це буде на їхній совісті", - наголосила вона.
Львів'яни готові захищати Україну
Тим часом львів'яни записуються до територіальної оборони та Збройних сил України. Кожен день з початку війни біля військкомату шикується черга. "З того моменту, як я сюди прийшов, відчуваю піднесення та спокій. Бо вдома дивитися на все це важко", - пояснює у розмові з DW львів'янин Дмитро. За його словами, він хоче записатися до територіальної оборони, в першу чергу, для здобуття базової підготовки. "Розуміти, що таке автомат, як з нього стріляти, як кидати гранату", - наголошує він.
Ще один доброволець Андрій зі Львова пояснює своє бажання записатися до тероборони потребою об'єднуватися у єдине ціле. "Взагалі хочу, щоб окупант не прийшов на наші території, щоб диверсій ніяких не було, щоб був порядок. Очікую, що в інших містах так само займаються цим питанням і буде якийсь ефект", - зазначає він у розмові з DW. Причому обидва співрозмовники готові боронити не тільки рідне для них місто Львів, а, в разі потреби, й інші міста України.
А от В'ячеслав Мордік, 3D-дизайнер зі Львова, прийшов до військкомату записуватися до частини Збройних сил України. "Після початку війни я зі знайомими пішов у військкомат записатися у тероборону. Але я потім вирішив записатися до частини Збройних сил України. Ажіотаж є. Охочих у Львові серед моїх знайомих дуже багато", - розповів він DW. За словами В'ячеслава, він раніше не ставав на військовий облік, але зараз вирішив це зробити, аби приносити користь державі, а не сидіти і "колупатися в новинах". "Я не хочу сидіти, поки хтось інший боронить мою державу і свободу. Я до цього не бачив себе в армії, за професією я 3D-дизайнер", - наголосив він.
Українська кров
Багато людей хочуть також допомогти здачею крові, яка необхідна для лікування українських військових. Біля Львівського обласного центру служби крові вишикувалася черга людей. Багато людей остерігаються диверсантів, тому DW відмовило у коментарі близько десятка людей. Врешті погодився спілкуватися львів'янин Юрій, який донорську кров здає вперше у житті. "Мені незабаром 60 років, і водночас я здавав кров, коли хотіли з дружиною завести дитину, але нам сказали, що на це малі шанси. Тому що в мене група крові перша резус плюс, а у дружини – друга резус мінус", – розповідає він.
Також Юрій, який працює на митниці з Польщею, планує йти в тероборону, але поки чекає дозволу від свого керівництва.
Загалом нині дуже багато охочих здати кров, розповідає волонтерка Ліна, яка стоїть біля черги. "Центр відкрився о 8:30 і вже о 9:00 набрали 100 людей. Саме така кількість людей може здати кров у Центрі на день. Коли ми кажемо людям, що сьогодні вже не можна, то вони засмучуються. Ми пишаємося людьми, які готові допомогти", - каже вона.
Також відмовляють у здачі крові жінкам, додає Ліна. "Як нам пояснили, тому що у разі глобальної мобілізації жінки мають бути в резерві. Адже донором можна бути лише раз на два місяці", - наголосила вона.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet