RU
 

Втеча від війни. Як у Польщі зустрічають українцівСюжет

Русская служба DW,  1 березня 2022, 19:26
0
3450
Втеча від війни. Як у Польщі зустрічають українців
Українці масово тікають від війни до Польщі

Число біженців, які прибули до Польщі з України після вторгнення Росії, перевищило 280 тисяч. Що чекає там українців?

 
Торговий комплекс у селі Медика, розташованому на південному сході Польщі біля кордону з Україною, з його великим дисконт-центром та безліччю маленьких магазинчиків протягом десятиліть був місцем, де поляки купували в українців дешеві цигарки, горілку, бензин. А українці із задоволенням купували недорогі та якісні товари, щоб потім вигідно перепродати їх на ринку у Львові.
 
Ніхто й уявити не міг, що за лічені години популярний ринок стане місцем, де вершиться історія. За чотири дні з початку війни, розв'язаної 24 лютого Росією проти України, кількість біженців, які прибули з цієї країни до сусідньої Польщі, перевищила 280 000 людей. Медика - один із восьми пропускних пунктів на польсько-українському кордоні, перейшовши який, тисячі українських біженців рятуються від вторгнення.

 

Без бюрократичних перешкод

 
Наплив біженців такий великий, що для безперешкодного переходу людей на територію Польщі їм дозволили користуватися не лише вузьким пішохідним коридором, а й деякими автомобільними смугами, які закрили рух автотранспорту.
 
Так біженці швидше дістануться місця призначення, пояснює Петро Закелаж, прес-секретар регіонального підрозділу польської прикордонної служби. "Переходи відкриті на всіх пунктах перетину кордону з Україною. Тепер там пропускають навіть людей із простроченими посвідченнями особи чи взагалі без документів", - каже він.
 
У тому, що біженцям доводиться дуже довго чекати на кордоні, винна українська сторона, в якої часто дає збій комп'ютерні системи. На польській стороні перевірка займає лише кілька хвилин, запевняє Закелаж. "Зараз у нас все на місці, ніхто не йде у відпустку. Ніколи ще польській прикордонній службі не доводилося стикатися з такою масовою хвилею міграції", - зізнається він. Коли дозволяє час, Закелаж та інші прикордонники навіть допомагають українським жінкам нести їхні важкі валізи.
 

Довгий шлях до Польщі

 
Кордон перетинають, переважно, жінки та діти. Українським чоловікам, віком від 18 до 60 років, заборонено залишати країну через загальну мобілізацію.
 
40-річна Оксана Дубовенко разом із своєю родиною виїхала з Житомира вранці у четвер, 24 лютого. Щоб дістатися до прикордонного переходу в Медиці, довелося подолати відстань 500 кілометрів. "Це було швидке, спонтанне рішення. Ми зібрали кілька чемоданів і поїхали машиною у бік кордону. Мій чоловік живе в Дюссельдорфі, він приїде за нами сюди, а потім ми всі разом вирушимо до Німеччини", - ділиться жінка.
 
Поряд з нею на бетонній лаві сидять її 9-річний син, що вже засинає від втоми, та дві доньки, віком 13 та 17 років, які спілкуються з друзями в Україні за допомогою смартфонів. На одній із валіз сидить дружина брата Оксани, який залишився в Запоріжжі. Вона чекає дитину – через чотири місяці має народжувати. Зі сльозами на очах жінка розмовляє з чоловіком по мобільному телефону.
 
Оксана теж не може стримати сліз, коли розповідає про своїх батьків, які залишилися вдома і змушені ховатися в бомбосховищі щоразу, коли спрацьовує сирена повітряної тривоги. "Моєму батькові вже за 60, але він хоче боротися за свою країну. До того ж, мої батьки не хотіли залишати свого собаку одного. Ніхто з нас ніколи і не думав про еміграцію з України", - важко зітхає вона.
 
Оксана працює менеджером з персоналу у банку в Житомирі. Зараз вона взяла відпустку – і не втрачає надії, що скоро зможе повернутись додому. За словами Оксани, вона ніколи навіть не замислювалася над тим, чим могла б займатися в чужій країні. Цій жінці все ще не віриться, що на її батьківщині триває справжня війна.
 
EPA
 

Гуртожиток у спортзалі

 
Аня, 17-річна донька Оксани від першого шлюбу, досі не може прийти до тями після нелегкого шляху до польського кордону: "У якийсь момент нам довелося вийти з машини і пройти пішки кілька кілометрів, а потім - стояти в черзі більше десяти годин. Багато хто протискався вперед, і я боялася, що люди задавлять мене, затопчуть". За словами дівчини, черга була довжиною кілометрів двадцять, а то й більше.
 
Чергу довелося відстояти і в Польщі, але вона тут була набагато меншою. За багатьма українськими біженцями на кордон приїжджають друзі та родичі, які влаштувалися в країнах ЄС, і забирають їх до себе. В одній лише Польщі проживає 1,6 мільйона українців. Більшість біженців, які залишили країну в перші години та дні війни, точно знали, хто їх забере на кордоні і куди вони потім поїдуть. Але з часом тут з'являється все більше людей, які поняття не мають, що з ними буде далі і де їм доведеться жити.
 
Для таких біженців польський уряд створив дев'ять центрів прийому, що розташовані вздовж 535-кілометрового кордону з Україною. Так, у прикордонному селі Медика гуртожиток для новоприбулих обладнаний у спортивному залі. Тут встановлені ліжка, є фельдшери, а жінки з-поміж місцевих жителів постійно доставляють гарячу їжу.
 
Дотепер чимало біженців, які прибували сюди, відразу брали під свою опіку діючі в Польщі численні приватні громадянські ініціативи, і тому в більшості випадків люди залишалися в гуртожитку нетривалий час. Однак незабаром ситуація може змінитися.
 

Польські волонтери

 
На залізничну станцію Пшемисль - це містечко розташоване за 12 кілометрів від Медики - щодня прибуває кілька поїздів з України. Останнім часом вони все частіше приходять із запізненням, графік через це збивається, а розклад оновлюється вкрай рідко. І тепер уже ніхто не знає, коли якийсь поїзд прибуде.
 
EPA
 
Незважаючи на холод, тут навіть ночами чергують волонтери - чекають, коли прибуде потяг із біженцями, та пропонують українцям безкоштовне житло та трансфер. "Краків, Тарнув, три місця, безкоштовно", - написано на табличці, яку тримають у руках Пауліна та Еміліан. На вигляд хлопцям не більше 20 років.
 
"Ми не могли просто сидіти вдома і дивитися на все це. Ми мали щось робити", - говорить Еміліан. За його словами, Пауліна знайшла у Facebook спонтанно створену групу підтримки, яка пропонує українським біженцям безкоштовне житло, і молоді люди стали співпрацювати з нею: вони надають безкоштовні послуги трансферу до місць призначення.
 
У приміщенні вокзалу Пшемисля волонтери приймають від місцевих жителів пожертвування. Люди приносять сюди одяг, їжу, воду, іграшки. Охочих допомогти біженцям з України дуже багато. Наприклад, коли одна благодійна організація оголосила про те, що для перевезення дітей біженців потрібні спеціальні автокрісла, не минуло й дві години, як було зібрано 80 таких сидінь. Вантажівки з гуманітарною допомогою прибувають до Пшемисла з усієї Польщі.
 

Простягнути руку допомоги

 
У неділю вранці мер Войцех Бакун попросив місцевих жителів призупинити постачання гуманітарної допомоги до Пшемисла. "Ви організували стільки поставок, що наші склади вже заповнені вщент. Ми не можемо більше приймати такі партії вантажу", - написав він на своїй сторінці у Facebook.
 
Уряд Польщі виступив із заявою про готовність прийняти мільйон тих, хто потребує допомоги біженців з України. І про українців, які прибувають сюди, справді добре дбають. Причому великий внесок у це роблять приватні ініціативи. Так, починаючи з минулої неділі волонтери з польського міста Пшемисл спільно з добровольцями з українського прикордонного міста Мостиська Львівської області організують надання допомоги людям, які змушені стояти в довгій черзі на українській стороні кордону.
 
 
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
СПЕЦТЕМА: Сюжети
ТЕГИ: Польшабеженцы
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі