Саміт ЄС у Версалі назвав Україну частиною європейської родини, хоча і не визнав перспективу членства України. Що означає заява версальського саміту та чи можлива прискорена процедура вступу до ЄС, - у DW.
Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу. Першу сходинку вона подолала одразу - Рада ЄС попросила Єврокомісію підготувати висновок щодо заявки. На що чекати Україні далі?
ЄС визнав Україну частиною європейської родини
Перше серйозне політичне обговорення заявки України відбулося у ніч з 10 на 11 березня під час неформального саміту ЄС у Версалі. На дискусію президенти та прем'єр-міністри витратили п'ять годин. У підсумку вони зробили заяву, в якій визнали "європейські прагнення та європейський вибір України, як це записано в угоді про асоціацію". Це повторення того максимального формулювання щодо перспективи членства України, на яке ЄС досі був згоден.
Але тепер він пішов далі. "Рада ЄС відреагувала швидко та запросила Єврокомісію надати свій висновок щодо цієї заявки, згідно з відповідними положеннями договорів Євросоюзу. Очікуючи на це та без затримок, ми далі зміцнюватимемо наші зв'язки та поглиблюватимемо наше партнерство та підтримку України у прямуванні європейським шляхом. Україна належить до нашої європейської родини", - говориться у заяві.
Комюніке самітів Євросоюзу є ключовими документами, які визначають політичний курс об'єднання. Хоча часто їхні формулювання є вкрай дипломатичними, кожне слово має значення, і над ними годинами та днями можуть сперечатися представники 27 держав ЄС.
Що є важливим у заяві саміту у Версалі? Ні перспективу членства, ні статус кандидата у ній не згадали. Але у них і не відмовили. Вказівка на договори ЄС, європейський шлях і приналежність до європейської родини є максимальним наближенням до теми членства без його згадки. Якщо переказати заяву саміту простими словами, то Євросоюз хоче максимально наблизити Україну до себе, але рішення про питання членства поки що не вирішене.
Заявки України, Грузії та Молдови на членство у ЄС
Президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство у ЄС 28 лютого. І вже наступного дня представник України при ЄС Всеволод Ченцов передав її до Ради ЄС.
3 березня керівники Грузії та Молдови підписали свої заявки. І вже 7 березня комітет постійних представників країн ЄС вирішив звернутися до Єврокомісії за висновком.
Київ, так само як Тбілісі та Кишинів могли подати заявки й раніше. Адже стаття 49 Договору про Європейський Союз передбачає, що будь-яка європейська держава, котра дотримується "цінностей поваги людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги прав людини, включно з правами осіб, які належать до меншин", має право подати таку заявку.
Чому ж цього не робили? Аби просто почати процедуру розгляду цієї заявки, потрібна одностайна підтримка всіх 27 держав Євросоюзу. Досі не було одностайності навіть щодо того, чи визнавати перспективу членства України, Грузії та Молдови, або ж країн Асоційованого тріо. Для ЄС вони належать до політики сусідства, а не розширення.
Але війна Росії проти України все змінила. Україна зараз є головною темою для ЄС, і підтримка її на найвищому рівні. Зеленський вирішив цим скористатися і поставив Євросоюз перед вибором, подавши заявку. Не в усіх європейських столицях цьому раді, однак до дій Києва є розуміння.
А ось до кроку Тбілісі та Кишинева інше ставлення. "Інші дві країни просто скористалися нагодою цієї велетенської кризи в Україні, створеної війною, яку розпочав Путін. Ми поставилися до них однаково, але у нас європейська криза в Україні, тому наша головна увага прикута до неї", - зазначив дипломат однієї з держав ЄС. До останнього не було ясно, чи взагалі згадають Грузію та Молдову в заяві з Версалю. У підсумку їм приділили одне коротке речення лише про те, що Єврокомісію попросили підготувати висновок.
Чи можлива прискорена процедура вступу до ЄС?
Українська влада хоче прискореного вступу до ЄС. Що це означає і чи можливо це? Два високопосадові чиновники ЄС говорять, що прискорену процедуру вже застосували. Вони наводять приклади країн Західних Балкан, для передачі заявок яких до Єврокомісії Раді ЄС знадобилося від чотирьох до десяти місяців. Цього ж разу впоралися за тиждень.
Наступні ж кроки пройти так швидко навряд чи вдасться. У прес-службі Єврокомісії повідомили DW, що "швидко просуватимуть роботу над висновком" і тісно координуватимуть це з Радою ЄС. "Ми розуміємо важливість цього кроку для українського народу, так само як і для народів Грузії та Молдови. Вони належать до європейської родини", - додали в Єврокомісії. При цьому якихось формальних обмежень за строками у брюссельських чиновників нема.
Після того, як цей висновок буде готовим, на його основі Рада ЄС і буде вже вирішувати, чи надати статус кандидата на вступ до об'єднання. Для цього потрібна одностайна підтримка, а також окреме рішення саміту Євросоюзу.
Отримання статусу кандидата - це, фактично, лише початок роботи над вступом до ЄС. Полягає вона у перенесенні всього права ЄС у законодавство країни. А це 88 тисяч сторінок законодавчих актів. І якось обійти цю роботу неможливо, адже якщо у країні не діє все право Євросоюзу, то прийняття її до лав об'єднання перетвориться на хаос. Звісно, Україна у рамках угоди про асоціацію вже йде шляхом впровадження права ЄС, але вона поки що далека від його завершення.
Яким критеріям має відповідати Україна для статусу кандидата на вступ до ЄС?
На сайті Єврокомісії зазначається, що аби отримати статус кандидата, країна повинна бути "готовою". На запитання DW про конкретні умови, співрозмовники в Брюсселі вказують на Копенгагенські критерії. Загалом їх три. Це наявність стабільних державних інституцій, які гарантують демократію, верховенство права, права людини та захист меншин; дієва ринкова економіка та здатність ефективно виконувати обов'язки члена ЄС, зокрема його політичного, економічного та монетарного союзів.
100-відсоткове виконання цих критеріїв є умовою вже повноцінного членства. "Ви маєте цілковиту рацію, (для статусу кандидата. - Ред.) виконання всіх Копенгагенських критеріїв не потрібне. Але треба рухатися у напрямку того, щоб вони стали невід'ємною складовою суспільства. А цього нема", - заявив кореспонденту DW дипломат однієї з країн ЄС. За його словами, і до війни його уряд вказував на те, що впровадження цих критеріїв в Україні рухається не в тому напрямі, в якому би хотілося.
Водночас є багато держав ЄС, які хочуть надати Україні статус кандидата. "Ми дали важливий і необхідний сигнал для наших друзів і партнерів українців. Це меседж, що ми готові надати перспективу (членства. - Ред.) та почати процес", - заявив президент Литви Гітанас Науседа за підсумками обговорення України у Версалі.
Всю складність дискусії довкола перспективи членства України підсумував президент Франції Еммануель Макрон: "Я вважаю, що треба подати потужний сигнал Україні та українцям у ці часи. У той же час треба бути обережним. Чи можна сьогодні відкривати процедуру вступу з країною, яка перебуває у стані війни? Я так не думаю. Чи треба зачинити двері та сказати: "Ніколи"? Це буде несправедливо".
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet