Порожні полиці супермаркетів під час війни вже не шокують українців. Кияни активно діляться інформацією про асортимент у магазинах та особливості походів на закупи. Репортаж DW зі столиці України.
У соцмережах територіальні групи цивільних мешканців Києва переповнені запитань і порад щодо адрес відкритих стоматологічних клінік, ветеринарних лікарень, способів пересування громадським транспортом, що змінив і скоротив свої маршрути, а також інших змін у звичному мирному житті киян. Але найчастіше люди переймаються графіками роботи продуктових та зоомагазинів й асортиментом харчів у них. У порівнянні з першими днями бомбардування Києва, ситуація з постачанням харчів змінилася на краще, але по деяких районах люди ще скаржаться на дефіцит тих чи інших продуктів першої необхідності.
Строката картина
Порожніх полиць у крамницях Києва та черг на вході до магазинів кияни не бачили ще від останніх років животіння СРСР. Ажіотажний попит на перш за все продукти тривалого зберігання в останні дні лютого вимів з супермаркетів увесь наявний асортимент. Але по двох тижнях воєнного стану місцевій владі вдалося відновити логістику постачання харчів і здебільшого задовольнити потреби населення. Окрему увагу гуманітарні штаби Києва приділяють безкоштовному розподілу продуктових наборів для інвалідів, самотніх літніх людей, паліативних хворих, чий дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів, та інших соціально незахищених категорій.
Оскільки більшість приватних малих крамниць не відкриваються, з різних районів Києва повідомляють про різну ситуацію в місцевих супермаркетах. Так, у "Сільпо" на Райдужному масиві 11 березня завезли суперпастеризоване молоко, горох, гречку, булгур, рис, а також тютюнові вироби. А у "Варусі" на Подолі - розмаїття курячих стегенець, мороженого м'яса, варені ковбаси, банани й мандарини. Практично повсюдно з'явився хліб, відкриваються приватні пекарні. Мешканці Троєщини стверджують, що останніми днями можуть купити всі основні види харчів. А на столичному Печерську полиці заповнюються овочами та молокопродуктами, за якими місцеві городяни заскучили останніми днями.
Є й винятки із загального правила. Родина зі столичної Татарки, що має кількох хатніх тварин и птахів, поскаржилася на відсутність вибору харчів у найближчих від них магазинах. "Після бомбування телевежі все навколо завмерло. Маємо лише найнеобхідніші крупи, овочів не бачили вже тиждень. Найбільше шкода наших тваринок, бо вже ввечері не буде, чим годувати трьох псів", - нарікала багатодітна мати з цієї сім'ї. На виручку їм поспішили волонтери, які дізналися про потреби сім'ї з допису в соцмережі. Вони повідомили, що знайшли все необхідне і для людей, і для тварин у торгівельному комплексі "Аркадія" біля Індустріального мосту й пішки звідти донесли харчі до помешкання родини.
Свіжі харчі стають розкошами
Нарікають люди й на якість харчів. У деяких супермаркетах бракує свіжих фруктів, а ті, що ще лежать на полицях, вже наполовину зів'ялі й мають непривабливий вигляд. Дехто критикує якість молока, яке стало незвично малопридатним для харчування дітей з чутливими шлунками. "Я вже днів десять не можу зварити борщу, бо з продажу зникли наші звичні овочі - капуста, буряк, цибуля, морква", - поскаржилася кореспонденту DW старенька сусідка, що мешкає неподалік урядового містечка на Печерську. А вже за кілька годин повідомила радісну новину: на Печерській площі вперше від часу перших бомбардувань Києва запрацював сільськогосподарський ринок, де можна купити всі борщові інгредієнти.
Найбільш забезпеченими всіма видами харчів стали магазини торгівельної мережі "Мегамаркет" та "Гудвайн". Але ці супермаркети ніколи не були найдешевшими, а тому і зараз ціни на продукти в них недоступні більшості простих мешканців. У решті супермаркетів вартість харчів або лишилася на довоєнному рівні, або продемонструвала незначне збільшення. Як кажуть продавці, це пояснюється більш складним механізмом постачання, що вимагає більших видатків на паливо для автотранспорту.
Домогтися пояснень ситуації в київській міській адміністрації не вдалося. Контактні телефони пресслужби КМДА не відповідали на дзвінки, а намагання поговорити зі службовцями в приватному порядку наражалися на відмову з посиланням на критичну зайнятість вирішенням проблем міста під час воєнного стану та загрози нового ворожого наступу. Логісти гіпермаркетів, куди надходять продуктові конвої з інших областей та іноземна гуманітарна допомога, також відмовилися від пояснень нерівномірного постачання харчів по київських магазинах. Вони демонструють надобережність з остраху розкрити деталі логістичних ланцюжків, якими можуть скористатися ворожі диверсійні групи.
В офіційних повідомленнях КМДА оголошує про пошук логістичних партнерів та волонтерів із вантажним транспортом. Місту терміново потрібні водії з власними вантажівками вантажопідйомністю від однієї тонни. Їх збираються використовувати для розвезення запасів продовольства в радіусі 3 кілометрів від станцій метро Києва. В соцмережах кияни радять одне одному приходити по харчі зранку, коли о 9 годині відкриваються двері супермаркетів. "Зазвичай, за ніч встигають завести все, що треба купити для родини", - стверджують народні експерти із закупів.
Запаси в умовах війни
Певному дефіциту харчів сприяє ще й ажіотажний попит на продукти тривалого зберігання - крупи, борошно, консерви, тощо. Соціальна психологиня Наталя Климчук в інтерв'ю DW зазначила, що говорити про продуктову паніку наразі не варто. Але поведінці населення в умовах воєнних дій властиве запасання продуктами на випадок тривалих перебоїв з постачанням.
"Усі ми живемо під гіпнозом кіно, в якому тривалі в часі події стискаються до кількох десятків хвилин і це провокує викривлене сприйняття часу. А можливість швидкого обміну інформацією незалежно від відстані, породжує ілюзію викривленого сприйняття простору", - зазначила психологиня. За її спостереженнями, в перші дні широкомасштабних бойових дії російського агресора в українців було відчуття шоку і намагання запастися харчами. Але вже за кілька днів після перших успіхів армії у відбитті наступу росіян, це змінилося очікуванням швидкої перемоги.
Намагання українців запастися продовольством Климчук пояснює підсвідомою мудрістю і плануванням своєї поведінки. "Я не бачила, щоби люди тягли з крамниць харчі мішками. Зазвичай, вони просто беруть дещо більше, ніж завжди, щоби не виходити зайвий раз на вулицю й наражатися на небезпеку обстрілів, чи повітряних ударів. А ще люди стали більше кооперуватися і допомагати одне одному, тому купують по кілька кіло, наприклад, гречки, щоби роздати сусідам чи літнім людям з обмеженими можливостями пересування", - вважає соціальна психологиня Наталя Климчук.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet