Фото: DW
Мер Чернігова розповів європейським мерам про катастрофічну ситуацію в місті
Летальна зброя, жорсткі санкції та розрив партнерських відносин з російськими містами - таку допомогу просять від колег з Європи мери українських міст.
Місцеві депутати та органи самоврядування європейських країн мають повноваження напряму комунікувати з національними урядами, щоб донести до них прохання Києва, Чернігова, Харкова, Львова, Сум та сотень інших українських міст, містечок та селищ, які потерпають від масованих обстрілів армії РФ та перебувають на межі гуманітарної катастрофи.
Представники місцевих влад кількох українських міст отримали змогу напряму поспілкуватися зі своїми колегами, які представляли адміністрацію європейських міст-побратимів під час онлайнмарафону "Місцеві органи влади об’єднується для добробуту та миру", що пройшов за ініціативи Ради Європи 29 березня.
"Чернігів - приклад геноциду"
Встановити якісний онлайнзв'язок з країною, яка перебуває у стані війни, складно. Тому до марафону не зміг під'єднатися міський голова нещодавно звільненого від російських окупантів Тростянця Юрій Бова. А меру Чернігова Владиславу Атрошенку вдалося підключитися до марафону не з першої спроби. Виступ очільника міста, яке нині опинилось серед тих, що піддаються найжорсткішим бомбардуванням і обстрілам з боку російських окупаційних військ, вразив європейських мерів.
"Російська армія гатить по місту усім, чим може, ми пережили кілька страшних авіаційних обстрілів. І я хотів би спростувати брехню російських політиків і російських командувачів, які стверджують, що вони воюють з ЗСУ", - сказав Атрошенко. Він пояснив, що бомбардування міста йде з малих висот удень, коли льотчики можуть чітко бачити навіть вивіски магазинів і написи на будівлях, проте при цьому вони скидають бомби на житлові будинки. За словами мера Чернігова, ворог веде перехресний мінометний обстріл міста з далекої відстані, а "це вогонь на знищення мирного населення".
У Чернігові, який займає невелику площу, найбільше страждають мирні жителі, "бо їм нікуди подітися". За словами Атрошенка, кілька приміських мікрорайонів Чернігова знищені ворожим вогнем на 70 відсотків. У місті зруйновані школи і лікарні, а людські жертви сягають 350-400. "Чернігів - це приклад геноциду", - заявив мер. На сьогодні у Чернігові, населення якого до війни становило понад 250 тисяч, скоротилося більше ніж удвічі. Але ті, хто залишився, зробили це свідомо для того, щоб "підтримувати військових і забезпечувати життєдіяльність міської інфраструктури". "Ми нікуди не підемо зі свого міста, ми будемо триматися і усім чим можемо допомагати військовим. І я переконаний, що ми переможемо", - підсумував Владислав Атрошенко.
У російських міст не може бути побратимів у Європі
Українські мери висловили подяку представникам адміністрацій європейських міст за моральну підтримку, допомогу українським біженцям, за доставку гуманітарних вантажів. Проте вони також закликали місцеві європейські громади звертатися до урядів своїх країн з проханням закрити повітряний простір над Україною і надати Києву зброю.
"Але ми всі розуміємо, що військового фронту для перемоги недостатньо, нам потрібен і економічний фронт, нам потрібні санкції", - зазначив заступник міського голови Києва Володимир Бондаренко. За його словами, "РФ має зрозуміти, що наслідком війни, яку вона розв'язала в центрі Європи, будуть колосальні втрати, які поставлять цю країну на межу виживання". Бондаренко також закликав європейські муніципалітети "вплинути на компанії, які продовжують свій бізнес у Росії та де-факто фінансують агресора".
Заступник київського міського голови також звернувся з проханням до європейських міських адміністрацій виключити зі списків міст-побратимів міста в Росії, які "на сьогодні навряд чи можуть бути побратимами цивілізованих європейських міст". А мер Львова Андрій Cадовий закликав колег припинити співпрацю з російськими спортивним і культурними організаціями.
Під час марафону з'ясувалося, що деякі європейські міста вже почали розривати партнерські відносини з російськими містами. Так, Іркутськ і Москва вже не є побратимами Вільнюса, а Нижній Новгород вже не побратим Тампере, повідомили представники адміністрацій цих європейських міст.
Підтримка словом і ділом
Асоціація місцевих і регіональних влад Швеції підтримує санкції проти Росії та закликає свій уряд надати Україні зброю, наголосив президент асоціації Андерс Кнапе. Він також запевнив, що влада Швеції робить усе можливе, аби біженці з України, серед яких 90 відсотків - жінки та діти, почувалися безпечно та комфортно.
Очільниця нідерландської громади Гарлеммермер Маріане Шурманс була глибоко вражена почутим під час марафону і запевнила українських колег "у незламній підтримці". "Ми засуджуємо цю жорстоку війну. Ми відкрили свої серця та домівки для тих, хто прибуває з України. У нас скрізь майорять синьо-жовті прапори, і ми робимо все можливе, щоб допомогти Україні у будь-який можливий спосіб", - заявила чиновниця.
Чи не найпотужнішу підтримку Україні у ці складні дні надають країни Балтії. Окрім поставок зброї, гуманітарної допомоги та надання притулку для біженців, Литва, Латвія та Естонія намагаються у будь-який спосіб морально підтримати українців. Мер Вільнюса Ремігіюс Шимашюс під час свого виступу продемонстрував фото з табличкою нової назви вулиці, на якій розташоване посольство РФ у Литві, - "Вулиця героїв України". "Рига весь час пам'ятає про те, що переживають українці, тому стоїть пліч-о-пліч з жителями Тростянця, Сум, Чернігова та інших міст України", - запевнив мер столиці Латвії Мартіньш Стакіс.
Представники місцевого самоврядування Норвегії також заявили про підтримку "народу України, його свободи та права на власну землю". "Щовечора на будівлі мерії Бергена загорається прапор України", - розповів мер цього норвезького міста Руне Бакервік і запевнив, що "Берген буде безпечною гаванню для всіх українських біженців".
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet