У звільненому від російських окупантів Гостомелі й інших передмістях Києва нині проводять розмінування територій і ексгумацію тіл убитих місцевих мешканців. Кореспондент DW побував на місцях запеклих боїв і вбивств.
Вулиці колись ошатного Гостомеля вражають пусткою, яка тут запанувала після відступу російського війська. Зазеленіла навесні трава і перше крихітне листя на деревах убивчо контрастує з порожнечею міського простору, який оживляють поодинокі пробіжки серед будинків здичавілих без своїх господарів собак. Обірвані лінії електромереж валяються на асфальті, розбиті снарядами бетонні паркани міських кварталів, порожні зіниці почорнілих від пожеж багатоповерхових будинків, знищені пожежами гаражні містечка і понівечені вибухами цивільні авта довершують моторошний пейзаж.
Мертву тишу в Гостомелі порушує тільки цвірінькання птахів та шкрябання заліза об залізо на поламаних вуличних стовпах і тріскіт розбитого скла під ногами. В місті переважають невисокі п'ятиповерхові будинки, більшість з яких або не має даху, або має вигорілу половину під'їздів, або стоїть з розбитими вибуховими хвилями чи пострілами вікнами. На вцілілих балконах вітер тріпоче вивішеною на сушіння білизною, яку так і не встигли зняти господарі. За весь час пересування Гостомелем вдалося побачити лише військових та тільки одну пару - чоловіка та жінку середнього віку, що з надією у вологих очах дивилися на конвой автобусів з журналістами і поліцейським автом на чолі.
Зруйнована "Мрія"
Заїзд на міжнародне летовище Гостомель, яке раніше приймало здебільшого важкі транспортні літаки, понівечений обстрілами. Але на споруді КПП збереглася неушкодженою табличка з портретом видатного авіаконструктора, на честь якого назване КБ Антонов. На території лишається обгоріла й відсунута на узбіччя заіржавіла військова техніка російських військ і ями від вибухів снарядів. Брами, стіни і дахи авіаційних ангарів виглядають як решето після пережитих ними багатоденних обстрілів. А з навісного куполу, що закривав собою найбільший в світі літак АН-225 Мрія, звисають колихані вітром шмати дюралевого покриття. Над ними в'ється зграйка птахів, єдине живе, що є серед довколишнього згорілого і потрощеного заліза і бетону.
Від самої Мрії лишилася тільки носова частина і крила з рештками шістьох двигунів. Середина літака і хвостовий блок оголюють розпатрані вогнем металеві нутрощі. Журналістам дозволяють фотографувати це моторошне видовище, але застерігають від небезпеки підходити до решток літака близько, бо летовищний бетон геть всіяний вцілілими кулями від великокаліберних кулеметів та снарядами, що не вибухали. "Сапери ще роблять свою роботу і лише коли вони її закінчать, авіаексперти зможуть оглянути літак і сказати, внаслідок чого він загорівся", - розповідає журналістам міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський.
Запеклі бої
За його словами, летовище було захоплене окупантами після того, як 24 лютого кілька десятків російських бойових гелікоптерів на неприступній для радарів наднизькій висоті пролетіли над Київським водосховищем і висадили в Гостомелі перші близько 500 десантників. "Після надзвичайно жорстокого бою захисники аеропорту збили шість ворожих вертольотів, сотні російських десантників залишилися в цій землі назавжди. Наші військові вщент розбили Градами загін і техніку "кадирівців", внаслідок чого тут загинув керівник "елітного" 141-го моторизованого полку чеченської гвардії, генерал Магомед Тушаєв", - розповідає журналістам Монастирський.
Денис Монастирський проводить брифінг для журналістів у Гостомелі
Він пояснює, що в подальшому сюди були перекинуті свіжі ворожі сили, що переважали українських захисників у десятки разів і росіянам вдалося захопити аеродром і місто.
За його словами, летовище хотіли використати як хаб для прийому російських військово-транспортних літаків, які би доставляли сили з захоплення і окупації цілого Києва. Але українці підірвали злітну смугу і згодом, після нових важких боїв, змусили окупантів відійти. "Зараз загроза для Києва ще не минула. Ми не надягаємо рожевих окулярів і готуємося до нових вірогідних атак", - каже Монастирський.
Жахливі таємниці Бучі поруч із Гостомелем
Містечко Гостомель непомітно перетікає в місто Буча. Лише міський бучанський парк відділяє адміністративні межі двох населених пунктів. Але контраст вуличної атмосфери - разючий. 8 квітня, лише за тиждень після звільнення від російських військ у Бучі помітно відроджується життя. Тут є перехожі на вулицях, їздять цивільні авта, набагато більше вцілілих охайних будинків. Про опік міста війною тут нагадують лише деякі пошкоджені житла, зруйновані вибухами і пожежами гіпермаркети та блокпости на ключових автомагістралях.
На території летовища валяються небезпечні предмети
Проте цей зовнішній спокій оманливий. Фото тіл убитих людей на бучанських вулицях ще свіжі в пам'яті місцевих мешканців і всього світу. А комунальна техніка, що прибирає вже й без того чисті міські вулиці, сусідує з жахливими сценами ексгумації поховань та викриттям нових фактів масових вбивств цивільних. Колона журналістів зупиняється біля храму Святого Апостола Андрія Первозванного та Всіх Святих, Православної церкви України. На храмовому подвір'ї викопана глибока яма, працюють люди в білих захисних костюмах і автокран, а поруч лежать перші покладені в чорні пластикові мішки тіла загиблих.
Доки судмедексперти витягають дедалі більше тіл, священник храму розповідає, що багато бучан втратили зв'язок зі своїми рідними і тепер приходять на місця ексгумації масових поховань. "Всі вони кажуть, що сподіваються не впізнати серед загиблих своїх рідних. В них жевріє надія, що вони можуть бути в полоні, чи в лікарнях, але живі", - каже панотець. Пакети для трупів, в яких лежать тіла, ще розкриті. Можна бачити обличчя мертвих, більшість з яких почорнілі.
Нові виявлені жертви
Начальник головного управління Нацполіції Київської області Андрій Нєбитов повідомив журналістам, що тут віднайдене чергове масове поховання 40 людей, яких прибирав з вулиць міста за домовленістю з окупантами місцевий працівник бучанської комунальної служби. "Ми передаємо ці тіла на судово-медичну експертизу. Але за первинною інформацією, на багатьох вже бачимо кульові поранення в голову, або тіло. Тобто, можна сказати, що вони загинули безпосередньо від пострілу з автоматичної зброї або зі снайперської гвинтівки", - сказав Нєбитов.
За його словами, всі загиблі - цивільні чоловіки і жінки з Бучі різного віку, за винятком лише двох військовослужбовців. "Крім цього поховання, до судово-медичних установ вже доправлені більше 400 трупів з усієї Київської області. З них більше 360 з Бучі, Гостомеля та Ірпіня. Але огляди не завершені, багато людей були поховані у дворах, бо загиблих під обстрілами не могли вивозити на кладовища", - сказав Нєбитов.
Пізніше того ж дня місце ексгумації відвідали голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель. На час їхнього прибуття кількість ексгумованих тіл зросла.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet