Верховна Рада ще напрацьовує фінальну версію законопроекту щодо компенсації за пошкоджене чи знищене під час війни житло. Проте документувати втрати і повідомляти про них треба уже зараз.
Президент України Володимир Зеленський пообіцяв, що Україна відшкодує громадянам втрати за зруйноване чи пошкоджене житло. Незважаючи на те що ця процедура поки законодавчо остаточно не визначена, власники таких будинків і квартир уже можуть залишати заявки на компенсацію, у тому числі і через застосунок "Дія".
Саме так і вчинила харків'янка Олена. Вночі 3 квітня в її квартиру на останньому поверсі п'ятиповерхівки влучив снаряд. "Впав дах у дитячій. Зруйновано все, цілого не залишилось нічого. Сусід з четвертого поверху, квартира якого знаходилась під моєю, був у той момент вдома. Дякувати Богу, живий", - розповідає жінка.
Снаряд повністю зруйнував квартиру Олени у Харкові
Сама вона у цей час перебувала за кордоном. І саме звідти жінці вдалося подати заявку щодо зруйнованого житла через "Дію", підкріпивши її фотографіями, які їй надіслали сусіди. "До заявки треба додати фото зруйнованого будинку, обов'язково уточнити, чи зруйнована квартира взагалі, чи тільки пошкоджена", - каже вона. У відповідь харків'янка отримала повідомлення, в якому було вказано, що згодом буде створена спеціальна комісія, яка оцінить збитки, а про подальші кроки щодо порядку і процесу компенсації її сповістять.
Ситуація, у яку потрапила фотографка з Києва Тетяна, дещо інша. В її будинок на столичній Оболоні артилерійський снаряд потрапив зранку 14 березня, частково зруйнувавши дев'ятиповерхівку і забравши життя двох людей. Жінка з матір'ю і хатніми тваринами виїхала з нього за кілька днів до того. За її словами, вона була впевнена, що через особливості розташування цей та сусідній будинки можуть постраждати у разі, якщо стрілятимуть з напрямку Димера в Київській області. "Я виявилася "Вангою", так воно і сталося", - розповідає жінка DW.
Снаряд зруйнував частину будинку на столичній Оболоні
"Ми точно знаємо, що потрібно подавати покази стосовно заподіяної шкоди через "Дію", а також заяву у районну прокуратуру, - розповідає Тетяна. - Але ми не маємо на руках документів на квартиру, оскільки вона не приватизована, і нам потрібно з'ясовувати, де ці документи. По-друге, ми не можемо потрапити в квартиру, щоб зафіксувати всі пошкодження зсередини".
Не відкривати з рятувальниками пошкоджені двері в квартиру жінка вирішила через те, що в цьому разі їх одразу треба було б замінити. Інакше це б означало лишити житло відчиненим і доступним для мародерів. Тому ні побачити всі руйнування всередині квартири, ні сфотографувати їх, щоб потім надати державним органам, вона поки не може, хоча і планує це зробити. "Для нас важливо розуміти статус будинку. Якщо він підлягає реставрації, то я б поступово замінила б двері і зробила б якість ремонтні роботи. Але, як нам повідомили в ЖЕД, жодні комісії не проводились і до кінця війни не проводитимуться. Тобто мешканці не знають, чи придатний будинок для проживання", - пояснює Тетяна.
Деякі мешканці пошкодженого будинку планують у нього повернутися, розповідає Тетяна
Незважаючи на це, за її словами, деякі мешканці будинку і зараз живуть у ньому, а деякі - планують повернутися за кілька тижнів. Тетяна ж у будинок не повернеться, доки не отримає експертне підтвердження про те, що він придатний для проживання. Проте наразі невідомо, коли зможе відбутися така експертиза і коли мешканці пошкодженої багатоповерхівки отримають її висновки.
Остаточного механізму ще немає
Остаточно не визначена і вся процедура компенсації українцям пошкодженого чи втраченого житла. Відповідний проект закону №7198 Верховна Рада України ухвалила лише в першому читанні, і до нього народні депутати подали чимало зауважень та пропозицій для доопрацювання, наголошує юристка Ario Law Firm Надія Грищенко. Тому наразі реального механізму надання компенсацій власникам такого житла не існує.
Однак в ухваленій у першому читанні версії проекту закону йдеться, що компенсація може бути надана у кількох формах - або як виплата грошей, які отримувач матиме використати на відновлення житла, або фінансування будівництва нового будинку чи робіт з відновлення постраждалого. Також майбутній закон передбачатиме черговість надання компенсації - вона залежатиме від черговості надходження заяв у конкретному населеному пункті. Пріоритетне право на отримання компенсації матимуть багатодітні сім'ї, особи з інвалідністю, учасники бойових дій та ветерани війни.
Що треба робити вже зараз
Наразі єдине, що можуть зробити власники пошкодженого чи знищеного житла, - це повідомити державу про нього. Це можна зробити незалежно від місця проживання чи перебування за допомогою застосунку "Дія" або через звернення до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або нотаріуса. "Не забувайте брати до таких установ документи, що підтверджують вашу особу. Якщо інформаційне повідомлення подається вашим представником, то потрібні його паспорт, довіреність. Бажано мати з собою документи, які підтверджують право власності на зруйнований чи пошкоджений об'єкт нерухомого майна. Також просіть роздрукувати вам зареєстроване інформаційне повідомлення", - радить Надія Грищенко.
Подання цього повідомлення регулює постанова Кабінету міністрів України № 380. Згідно з нею, після набрання чинності закону щодо компенсацій це повідомлення прирівнюватиметься до заяви про надання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна. Проте незалежно від того, яким буде остаточний механізм компенсації, вже сьогодні власники такого майна мають відповідально поставитись до фіксації фактів і забрати необхідні документи, каже юристка.
По-перше, потрібно перевірити наявність документів, які підтверджують право власності на нерухоме майно: договори купівлі-продажу, дарування нерухомості, свідоцтва про право власності на нерухомість, свідоцтво про право на спадщину, державний акт на земельну ділянку, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, технічні паспорти тощо.
Для того, щоб відобразити стан майна, треба зробити відео- та фотозйомку "після" воєнних дій. "Під час запису відео чітко назвіть: своє ПІБ, паспортні дані та, за можливості, ІПН. Назвіть дату і час зйомки, але краще зафіксувати на відео екран з іншого пристрою, наприклад, наручний годинник, екран мобільного телефону. Вкажіть точне місце зйомки - місто, район, вулиця, номер будинку. Можливо, є записи руйнування чи пошкодження з камер відеоспостереження, наприклад моменти вибуху", - радить Грищенко. Якщо зробити це самостійно немає можливості, то варто попросити провести зйомку сусідів чи знайомих.
Також, за словами юристки, слід пошукати в своїх архівах фото чи відео майна до моменту його руйнування. Якщо про цей будинок чи квартиру була інформація в ЗМІ, то слід зберегти посилання на ці матеріали чи сюжети. "Не менш важливими є покази свідків, якщо такі є. Якщо ви знаєте осіб, які стали очевидцями знищення чи пошкодження вашого майна, по можливості, отримайте від них письмові, аудіо- чи відеосвідчення та збережіть їхні контактні дані", - радить юристка.
Зрештою, за можливості, слід провести оцінку пошкодженого майна. Для визначення збитків або розміру відшкодування вона є обов'язковою, каже Грищенко. Проте наразі ухвалений парламентом у першому читанні проєкт закону це питання не урегульовує. Тому, як наголошує Грищенко, важливо, щоб оцінку проводив саме суб'єкт оціночної діяльності, який здійснює її у встановленому законом порядку.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet