З початку вторгнення Росії в Україну постійно з'являються повідомлення, що російські військові з різних регіонів відмовляються їхати на війну.
За всі два місяці війни Росія постійно має проблеми з особовим складом. Відправляти на війну доводиться навіть строковиків або збирати найманців у бідних африканських країнах. З початку агресії, за даними українського Генштабу, загинули вже понад 21 тисячу російських солдатів. Це, звичайно, також не додає ентузіазму та бажання їхати в Україну російським військовим. Військове командування країни-агресора намагається проводити приховану мобілізацію, заманює солдатів на контракт, але військові все одно масово відмовляються воювати.
Пішли у відмову
Псковська губернія з посиланням на свої джерела на початку квітня повідомила, що 60 псковських військових на початку війни були перекинуті в Білорусь, звідки їх збиралися направити в Україну. Вони відмовилися і повернулися до Пскова. "Зараз більшу частину з них звільняють, але декому загрожують і кримінальні справи", - повідомляє видання.
Про те, що "відмовників" звільняють із роботи та застосовують до них тиск, повідомила правозахисна організація Агора на чолі з Павлом Чиковим. Він розповів, що 25 лютого 12 працівників краснодарського ОМОНу з роти Пластун відмовилися виконувати вимоги командування про виїзд в Україну.
"Відмову виконати наказ бійці Росгвардії пояснили його незаконністю. У жодного з них не було ні закордонного паспорта, ні наміру залишити територію Росії, тоді як їхні прямі службові обов'язки обмежувалися територією Російської Федерації", - писав Чиков.
За його словами, ніхто з бійців ОМОНу не давав згоди на роботу в Україні і не був повідомлений про умови та завдання такого перекидання.
Кидають на забій
12 березня українське видання Ґрати повідомило, що близько 80 російських строковиків та контрактників з числа морських піхотинців відмовилися брати участь у війні. Видання посилається на джерело у системі правоохоронних органів Міноборони в анексованому Криму.
За даними видання, на початку війни військових перекинули на Херсонщину і "вони усвідомили, що їх чекають не навчання, як казали командири, а участь у боях проти українських сил". Після цього вони заявили про відмову воювати, і їх повернули до Криму.
Ґрати стверджує, що серед 80 "відмовників" були і строковики, які прослужили лише кілька місяців, а деякі навіть ще не встигли скласти присягу. Співробітники військової прокуратури примушували їх до бойових дій, погрожуючи кримінальними справами, але цей тиск припинився після заяви Путіна про те, що строковиків не братимуть участі у військових діях в Україні.
Видання зазначає, що тих, у кого вже був підписаний контракт на військову службу, незважаючи на відмови, "задіяли у війні".
Без спорядження
Відомо про схожу ситуацію з військовими з Південної Осетії. Наприкінці березня південноосетинські телеграм-канали повідомляли, що контрактники 4-ї гвардійської військової бази повертаються до Цхінвалі, столиці цього регіону, що відколовся від Грузії. Пізніше цю інформацію підтвердив колишній президент Південної Осетії Едуард Кокойти, але не назвав кількість тих, хто повернувся, і їхні причини.
Видання Медіазона з посиланням на джерело повідомляло, що південноосетинських військових відправили в Україну "порожніми": солдати на свої гроші купували захист та спорядження.
За словами джерела, до республіки після п'яти днів бойових дій повернулися близько 300 південноосетинських військових. Таке рішення вони ухвалили після того, як один із солдатів підірвався на міні, а командувач відмовився відправляти його тіло на батьківщину.
Не можуть покарати
Військовослужбовців, які відмовляються брати участь у війні проти України, лякають кримінальними справами чи звільняють, але притягти їх до кримінальної відповідальності важко, пише Медіазона.
У розпорядженні редакції видання опинився запис розмови військовослужбовця, який після повернення з України відмовився знову туди їхати, зі старшими офіцерами. Один з офіцерів зажадав "завантажити його в БТР і вивезти туди".
Він також погрожував розповісти батькові відмовника, що його син - боягуз. Медіазона зазначає, що відомий випадок, коли листи, які ганьблять солдата, відправили не тільки батькові військовослужбовця, який відмовився воювати, але і його сусідам. У листі говорилося, зокрема: "Нам дуже шкода, що Ви не зуміли виховати у своєму синові такі якості, як чесність, стійкість, порядність та любов до своєї Батьківщини. У зв'язку із цим вашого сина звільнено з лав Збройних сил Російської Федерації".
Іншому військовослужбовцю командир став погрожувати кримінальним переслідуванням. Коли той заявив, що проконсультувався з юристами та знає, що кримінальна справа йому не загрожує, командир почав розповідати, що Україна "скоро нападе на твоє село, що ти тоді робитимеш" і "ми воюємо не з Україною, а з усім світом, з ЄС і НАТО".