Повномасштабне вторгнення в Україну часто означає для людей в Україні екстремальний стрес. У вагітних жінок це може призвести до медичних ускладнень. Репортаж з перинатального центру у Львові.
Альоні Гавриленко нині важко розділити радість і журбу. Кілька днів тому 28-річна жінка народила доньку. Маленька Даринка спокійно спить у ліжечку біля лікарняного ліжка її мами. Альона ж і досі не може повірити, що її життя за останні тижні безповоротно змінилося. Вона була на восьмому місяці вагітності і вже в декреті, коли російські війська вторглися в Україну. "Раптом завили сирени, і ми почули вибухи, - згадує молода мама, яка на той момент жила зі своїм чоловіком у Києві. - Це було так страшно, адже ми абсолютно не знали, що відбувалося. По телевізору ще жодної інформації не було".
Вагітність і війна
Альона та її чоловік спостерігали, як дедалі більше сусідів поспіхом завантажували валізи в автівки і їхали геть. По обіді вони вирішили також залишити місто. "На диво ми ще зовсім нічого не купили для майбутньої дитини: ні дитячого ліжечка, ні пеленального столика, взагалі нічого. Наче ми десь глибоко в собі уже щось відчували", - розповідає Альона. Після Одіссеї тривалістю в тиждень пара нарешті прибула до Львова на заході України, де зупинилася в родичів. І хоча в цьому місті також майже щодня лунають сирени, однак воно все одно вважається відносно безпечним місцем. Фронт, окуповані території, російська артилерія - усе це за сотні кілометрів звідси.
Для Альони втеча від війни на передостанньому місяці вагітності означала й відмову від планів народити дитину у знайомій обстановці та за підтримки родини. Після прибуття до Львова вона почала шукати в інтернеті інформацію про те, куди можна звертатися вагітним, й дізналася про Львівський обласний клінічний перинатальний центр. "Вже під час першого обстеження тут вони виявили, що наша дочка дуже повільно росте", - пригадує Альона і додає, що її це не здивувало. Після початку вторгнення вона втрачала вагу і майже не могла їсти: "Ось це такий стан був кожен день від 24-го числа. Ти плачеш від новин, ти плачеш від усього. Тобі не хочеться їсти, ми втрачали вагу разом з нею. Зазвичай вагітні мають набирати вагу..."
Брак життєво важливих інкубаторів
Альоні та її чоловікові пощастило: врешті-решт їхня дочка Дарина з'явилася на світ вчасно і здоровою. Однак загалом в Україні після початку російського вторгнення значно збільшилася кількість медичних ускладнень під час вагітності. Передусім передчасні пологи дуже почастішали. У деяких постраждалих від нападу містах, за даними експертів, - утричі.
За словами місцевих лікарів, у прифронтовому Харкові в перші тижні війни передчасними пологами закінчувалася кожна друга вагітність. У багатьох лікарнях це призвело до того, що недоношеним малюкам бракувало життєво необхідних інкубаторів. У Львівському обласному клінічному перинатальному центрі кількість передчасних пологів також значно збільшилася, особливо в тих жінок, яким довелося долати довгу дорогу, аби втекти від бойових дій.
Перинатальний центр у Львові добре оснащений, тоді як в інших містах України інкубаторів часто бракує
За кілька палат від Альони лежить Галина Голець. Її син Михайло народився на місяць раніше. Галина розповідає, що він і досі занадто слабкий, аби їсти зі пляшечки, однак уже може самостійно дихати. "Я перехворіла двічі коронавірусом, і тут війна, звісно, воно все позначається", - розповідає Галина. Однак поступово малюк стає сильнішим, упевнена вона. У Львові Галина почувається відносно безпечно - на відміну від близького до лінії фронту Миколаєва, звідки їй довелося тікати. За кілька годин їзди автівкою звідти знаходиться й Маріуполь, де російські війська розбомбили пологовий будинок.
Стрес сприяє передчасним пологам
"Будь-яка форма стресу має негативний вплив на вагітність, - розповідає у розмові з DW гінеколог й директор Львівського обласного клінічного перинатального центру Марія Малачинська. - А нинішня ситуація, війна, - це, звичайно, надзвичайний стрес. Початок війни був величезним шоком, до цього додається невпевненість у майбутньому". А важкі умови втечі від війни й тиснява бомбосховищ сприяють збільшенню кількості інфекційних хвороб, додає вона.
Саме ці фактори і сприяють передчасним пологам. В очолюваному лікаркою центрі від початку війни зареєстрували пологи вже 200 переселенок, зокрема, народилося шість двієнь.
Жінкам, які опиняються у перинатальному центрі, часто потрібна і психологічна допомога. Очільниця клініки намагається захистити своїх пацієнток від негативних впливів і рекомендує їм якомога менше слідкувати за новинами з війни. Але, звісно, часто це неможливо, додає вона, адже багато вагітних хочуть дізнатися про долю їхніх близьких.
У Львівському перинатальному центрі принаймні є достатньо медичної техніки для допомоги передчасно народженим діткам - у тому числі завдяки допомозі з різних країн Європи. Лише кілька днів тому прибули нові інкубатори, додає Марія Малачинська. "У нинішній ситуації ми, звичайно, нічого не можемо передбачити і мусимо бути готовими до всього", - додає лікарка.
Молоді матері також не знають, як виглядатиме їхнє життя з малюками після виписки із клініки. "Так швидко, як хотілося б, нам, певно, не вдасться повернутися додому, - припускає Галина. - Це все, що я зараз можу сказати про майбутнє".
У Києві з початку війни народилися 987 дітей
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet