Влада пояснює необхідність продовження воєнного стану на три місяці потребою йти в контрнаступ у війні з РФ. Критики цієї позиції вважають, що строки правового режиму можуть бути іншими, а деякі обмеження - переглянуті.
Воєнний стан та терміни проведення мобілізації в Україні планують продовжити майже до кінця літа. 18 травня президент України Володимир Зеленський вніс відповідні укази до парламенту на затвердження. Правовий режим воєнного стану запровадили на усій території України з 24 лютого, коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії. У середині березня дію цього режиму продовжили на 30 діб і наприкінці квітня ще на такий самий термін. Тепер воєнний стан пропонують продовжити одразу на 90 днів - до 23 серпня.
Згідно з указами президента, на час дії воєнного стану в Україні можуть обмежуватись низка конституційних прав та свобод громадян. Серед них - недоторканність житла, таємниця листування та телефонних розмов, невтручання в особисте життя, свобода пересування, свобода думки і слова. Також можуть обмежуватися права на освіту, працю, підприємницьку діяльність. Забороняється проведення референдумів, виборів, зібрань, мітингів, страйків та внесення змін до Конституції. Через воєнний стан виїзд з України за кордон заборонили чоловікам віком від 18 до 60 років. Крім того, в межах дії цього правового режиму в усіх областях України утворили військові адміністрації.
"Виважене рішення"
Представник президента України Володимира Зеленського в Конституційному суді (КС), член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарі DW пояснив, чому строк дії воєнного стану в Україні пропонується продовжити відразу на три місяці.
За його словами, Україна планує контрнаступ, а "говорити про те, що ми протягом одного місяця звільнимо наші території - це ілюзія". Парламентарій відзначив, що війна затягується, оскільки, за його словами, російські війська наразі зосередились на будівництві фортифікаційних укріплень на територіях, які вони контролюють, "а перехід у контрнаступ є значно складнішим завданням, ніж оборона".
За словами представника президента у КС, є також і юридична складова такого рішення. Депутат пояснив, що щоразу, коли в країні запроваджується чи продовжується правовий режим воєнного стану, Україна має інформувати ООН про обмеження конституційних прав та свобод, які запроваджуються. З тим, щоби щомісяця не повторювати цю процедуру, пропонується продовжити воєнний стан одразу на три місяці. Веніславський запевнив, що, якщо до цього часу вдасться звільнити окуповані території, то воєнний стан скасують.
Тому, за його словами, президент України "зважив усю інформацію, яка дозволяє йому ухвалити відповідне рішення і запропонував (Верховній Раді - ред.) продовжити воєнний стан ще на три місяці", На переконання Веніславського, це "абсолютно виважене і продумане рішення".
Сигнал щодо продовження війни
Водночас народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко не бачить необхідності у продовженні воєнного стану одразу на три місяці. "Очевидно, що в Україні потрібно продовжувати воєнний стан, але є питання, на який термін. Я б його продовжував на менший термін, тому що це також сигнал, який ми даємо, що війна триватиме ще щонайменше 90 днів", - пояснює він в коментарі DW.
Водночас Гончаренко визнає, що війна РФ проти України може бути досить тривалою. "За такою логікою воєнний стан можна продовжити одразу на 5 років, але це ж неправильно", - вважає парламентарій. На його переконання, немає жодних проблем у тому, щоб з певною періодичністю продовжувати дію цього правового режиму. "Верховна Рада збирається регулярно, немає ніяких проблем скликати засідання й ухвалити відповідне рішення", - вважає він.
Український політолог Володимир Фесенко в розмові з DW також вказує, що продовження воєнного стану на 90 діб сигналізує суспільству, армії, державному апарату, що війна скоро не закінчиться. Водночас він вважає це рішення правильним, оскільки "очевидно, що на нас чекають ще важкі випробування" і до них потрібно готуватися. "Війна затягується і вона буде складною. Росія не збирається йти з української території, а в України ще не достатньо ресурсів, щоб звільнити окуповані території і РФ все ще має величезну перевагу в ресурсах", - наголошує він. Експерт застерігає українське суспільство від занадто оптимістичних настроїв щодо швидкої перемоги над РФ.
Перегляд обмежень
Народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин також вважає за доцільне продовження воєнного стану на три місяці. "Ми розуміємо, що війна перейшла у затяжний етап і зараз йде випробовування на стійкість. Найімовірніше, нам будуть необхідні ці три місяці", - сказав Юрчишин в коментарі DW.
Однак, за його словами, простором для дискусії може бути не тривалість воєнного стану, а території, на які він поширюється. "Якщо подивитись на Івано-Франківську, Львівську, Волинську, Закарпатську, Чернівецьку та низку інших областей, то чи доречно там застосовувати низку заходів, притаманних воєнному стану, наприклад, повноцінне управління територіями військовими адміністраціями, а не органами місцевого самоврядування? Тут виникає питання наскільки це ефективно, і наскільки це відповідає наявному стану та потребам", - розмірковує політик.
Юрчишину опонує Володимир Фесенко. Він критично ставиться до цієї пропозиції. "Війна триває на всій території України. Так, є активні бойові дії на сході та півдні, але обстрілюють всі регіони країни", - наголошує він і додає, що в умовах воєнного стану діють, зокрема, інформаційні обмеження, необхідні в умовах регулярних ракетних обстрілів. "У нас же люблять селфі робити на місці обстрілу та викладати це в соціальних мережах з геолокацією, після чого противник може корегувати вогонь", - зауважив Фесенко. Також він вказує на важливість збереження порядку управління регіонами у воєнний час для ухвалення оперативних управлінських рішень.
Продовження мобілізації
Крім правового режиму воєнного стану президент іншим указом, який має затвердити Верховна Рада, пропонує продовжити на 90 діб строки проведення загальної мобілізації, яка також була оголошена у день повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого.
Володимир Фесенко пов'язує це рішення з нещодавньою заявою міністра оборони України Олексія Резнікова. Він сказав, що Київ ставить за мету забезпечити українську армію усім необхідним з розрахунку на один мільйон осіб. Водночас на початок повномасштабної війни чисельність української армії становила близько 250 тисяч.
Фесенко констатує, що продовження мобілізації пов'язане з переходом війни у затяжну фазу. "Україна теж зазнає втрат, про це мало говорять, щоб не драматизувати ситуацію, але втрати є і вони чималі. На цьому етапі війни дуже важлива, у тому числі, чисельність військ, щоб їх вистачало для закриття усіх ділянок", - наголосив він.
За словами Фесенка, Росія "вдається до прихованої мобілізації" та спрямовує на територію України нові військові ресурси. "У нас і так є дисбаланс у військових потенціалах, у Росії більша чисельність військ і ми повинні мати військовий ресурс хоча б для ефективної оборони, а потім і для контрнаступу". За його оцінками, продовження мобілізації є просто неминучим. Водночас ніхто з опитаних DW політиків та оглядачів не береться прогнозувати, коли може настати переломний момент у бойових діях, та коли можна було б очікувати завершення війни.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet