В Україні точиться дискусія щодо того, чому на початку повномасштабного вторгнення військам РФ вдалось швидко захопити частину Півдня України. DW запитала про це у військових експертів.
Повномасштабна війна, яку Росія розв'язала проти України 24 лютого, триває вже понад три місяці. Попри те, що на більшості напрямків наступу війська РФ не мали успіху, на початковому етапі вторгнення за рахунок швидкого просування військ з анексованого Криму Росії вдалось захопити значну частину Півдня України - майже всю Херсонську область, південну частину Запорізької області та невелику частину Миколаївської.
Російські війська зайняли Херсон, Генічеськ, Нову Каховку, Бердянськ, Мелітополь та Енергодар. Частини з Криму об'єдналися з військами, які проводили наступальну операцію на Донбасі, щоб спільно оточити та бомбардувати Маріуполь у Донецькій області. Після майже тримісячної оборони міста українські військові залишили територію Азовсталі, останнього осередку українського спротиву в Маріуполі.
Чому Україні не вдалося втримати південні райони на початку повномасштабного вторгнення РФ? В українському оборонному відомстві відмовились коментувати це питання. Так, речник міноборони України Олександр Мотузяник сказав кореспондентові DW, що обговорення ситуації на Півдні у перші дні вторгнення "виходить за межі" його компетенції. Натомість начальник головного управління розвідки міноборони України Кирило Буданов в інтерв'ю Українській правді у відповідь на питання щодо того, чому Україна не втримала Херсонську область, заявив: "Питання відкрите, яке потребуватиме ґрунтовного розслідування після закінчення війни".
"План оборони Півдня України не спрацював"
Український журналіст та військовий експерт Юрій Бутусов переконаний, що російським військам вдалось швидко просунутись з Криму на материкову частину України через те, що "не спрацював план оборони Півдня".
За словами Бутусова, там нібито не вжили жодних заходів з оборони. "Ми достеменно не знаємо, чому не було підірвано мости на Чонгарі, міст у Херсоні, розв'язки та мости у Мелітополі, - сказав він у коментарі DW. - Противник без будь-якого спротиву заїхав у Мелітополь, який є ключовим для контролю над Півднем України і так званого сухопутного "коридору" з Росії в Крим". Також, за даними експерта, "без жодних військових зусиль" російські війська взяли під контроль Бердянськ та оточили Маріуполь, куди було відправлено основні українські резерви. "Полк Азов було направлено не на прикриття Мелітополя, а було відправлено у Маріуполь - у найвіддаленішу точку на Півдні", - зауважив він.
Прорахунки в обороні
На велику кількість прорахунків у обороні Півдня вказує й директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Він, як і Бутусов, зазначає, що на Півдні не підірвали мости та не задіяли мінні загородження для стримування російського наступу. "Там сталося багато всього за незрозумілих причин, і ці причини потрібно з'ясувати", - вважає Сунгуровський.
Експерт вказує на те, що, попри перевагу Росії на Чорному морі, з великих міст на Півдні російським військам вдалось захопити лише Херсон. "Миколаїв стоїть та обороняється, Одеса стоїть та обороняється, і жодних успіхів там у російських військ немає. Так, у Росії є перевага на Чорному морі, але в України на озброєнні є ракети "Нептун", які вже підтвердили свою ефективність, є також перспективи отримання й інших ракет. За рахунок цього панування Росії на морі суттєво обмежено", - вважає він.
Також, на думку Сунгуровського, якби російські війська не змогли "майже безперешкодно" потрапити на материкову Україну з анексованого Криму, то для них "було б те саме, що і під Києвом, якщо не гірше".
Армія мирного часу на початку війни
Натомість український військовий експерт Олег Жданов у розмові з DW висловив сумнів у тому, що в України була можливість на початку вторгнення РФ утримати окремі райони Півдня. "На початку вторгнення, коли війська РФ заходили в Україну на усіх напрямках, українські сили оборони чинили не такий сильний опір, який міг би зупинити просування військ РФ. Єдине, що ми могли виграти - це час, коли російська армія почала захоплювати нашу територію", - вважає він.
Також Жданов говорить про те, що на початку вторгнення ситуація на Півдні України була схожою на ситуацію на Півночі. "Де ми почали чинити опір на Півночі? Вже під Києвом. Перші бронегрупи увірвались у Київ, та їх знищували вже на вулицях столиці України. Те саме відбулось і на Півдні: де ми могли більш-менш організовано зупинити наступ противника, там ми це і зробили, а до того часу російські війська просувалися і захоплювали територію", - переконаний він.
Експерт стверджує, що безпосередньо на початку вторгнення в України не було ані сил, ані засобів, щоб зупинити російські війська. "До початку війни Україна не розгорнула свої Збройні сили. Ми зустрічали війну і починали бойові дії армією мирного часу. У нас мобілізацію було оголошено 24 лютого ввечері, і відповідне розгортання сил оборони відбулось лише на початку березня. І лише тоді Україна чинила більш-менш організований опір і вже наносила російським військам суттєве ураження", - додав він.
"Горлечко пляшки" чи "погане місце для оборони"?
Однак сам Перекопський перешийок, який сполучає анексований Крим з материковою частиною України, Жданов порівняв з "горлечком пляшки", яке можна було "заткнути пробкою та стримувати". На його переконання, оскільки російські війська на початковому етапі заходили в Україну колонами, то для них можна було створити труднощі у просуванні через адмінмежу з Кримом, у тому числі дистанційно за допомогою артилерії, а також за рахунок обладнання довготривалих вогневих точок поряд з дорогою. У такому разі цю ділянку, на думку Жданова, українські сили могли б утримувати.
Натомість у військового аналітика, засновник розслідувальної групи Conflict Intelligence Team (CIT) Руслана Левієва - протилежна точка зору. Він в одному зі своїх нещодавніх зведень назвав Перекопський перешийок "дуже поганим місцем, щоб оборонятись". На його переконання, складність оборони там полягає у близькості розташування російських військових баз. "В цілому це місце дуже вузьке, і Росія може легко забезпечити щільність військ на цьому напрямку, щоб на одну батальйонну тактичну групу припадало якнайменше лінії фронту для наступу", - вважає він.
За словами аналітика, оскільки усі військові бази розташовано поруч із перешийком, то війська РФ могли досить швидко підвозити боєприпаси для артилерії. Також у цьому місці російській авіації набагато зручніше працювати, бо літати недалеко, а тому літакам не потрібно використовувати підвісні паливні баки, тож можна брати більше снарядів для бомбардувань. Тому, на переконання Левієва, якби українська оборона будувалась, зокрема, на півострові Чонгар, це було б "великомасштабною поразкою українських сил".
Перехід України у контрнаступ у липні-серпні?
Нині, за словами Жданова, російські військові переходять до інженерного облаштування своїх позицій, зокрема, і на Півдні України. "На окремих напрямках, таких як Херсонська область, військові РФ готують уже декілька ешелонів оборони. Це говорить про те, що РФ збирається утримувати ці рубежі і готується до затяжної війни", - додав він.
На переконання опитаних DW військових експертів, українська армія вже готова переходити до активного контрнаступу, але для його ефективності потрібне важке озброєння від міжнародних партнерів. Олег Жданов додає, що українські сили оборони сподіваються отримати основні партії важкого озброєння до кінця червня, а перехід у наступ може відбутися у липні або серпні.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet