В Україні не буде книг російських авторів та музики артистів з РФ. Таке рішення ухвалила Верховна Рада. DW розповідає про те, що саме заборонив український парламент та які наслідки це матиме.
Верховна Рада України заборонила використовувати російську музику в громадських місцях та ввозити в країну книги з Росії та Білорусі. Розповідаємо докладніше про те, як законодавці визначають, що таке "російський контент", чого відтепер з ним не можна робити в Україні та які наслідки це матиме - коротко- та довгострокові.
Заборонена музика як захист
Верховна Рада заборонила транслювати російську музику в громадському просторі. Після того, як закон набере чинності - після підпису президента та через три місяці з дня опублікування - таку музику не можна буде ні слухати, ані виконувати в публічних місцях чи громадському транспорті.
Йдеться однак не про російськомовну аудіо- чи відеопродукцію. Під заборону потрапляють "продукти, вироблені артистами чи авторами, які були або є громадянами держави-агресора". Понад це - такі артисти більше не зможуть виступати з гастролями в Україні. Виняток становлять ті артисти, які зараз не мають російського громадянства, або померлі артисти, які на час смерті не були громадянами Росії.
"Музичний продукт держави-агресора може впливати на сепаратистські настрої населення, створюючи ілюзію привабливості російської ідентичності, наявності спільних інтересів, відмінних від інтересів решти населення України, породжуючи ціннісно-ідентичнісні суперечності. Такі продукти часто по своїй суті були інформаційними спецопераціями, спрямованими на послаблення нашої держави", - наголошували автори законопроекту у пояснювальній записці до нього.
З таким твердженням згоден телеведучий і продюсер Ігор Кондратюк, який ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зібрав понад 25 000 голосів під петицією про повну заборону концертів в Україні для виконавців з РФ. На його думку, ухвалення цього законопроекту є логічним кроком із захисту України від РФ.
"Це такий самий захист України, як і той, що здійснюють збройні сили України у місцях зіткнення з агресором. Російські артисти повинні бути персонами нон-грата в Україні, допоки відносини з Росією не матимуть дружню основу. З 2014 року російські артисти стали просто передовим загоном російської армії. Це не розуміють лише ті люди, які вважають що культура та музика - поза політикою", - пояснив він у розмові з DW.
Водночас ухвалений законопроект передбачає виняток з правила: заборона не стосуватиметься артистів з РФ, які в Україні будуть включені у Перелік музичних виконавців держави-агресора, які засуджують агресію проти України. До переліку можуть включити тих артистів, які подали заяву і декларацію на підтримку України і з закликом до Росії припинити війну. Проте, Кондратюк цю норму називає "дивною". Він застерігає, що створюватимуть цей перелік, ймовірно, ті ж люди, які до цього допускали виступи російських артистів в Україні.
На його думку, створення такого переліку має бути публічним процесом. "Як зараз люди брали участь у голосуванні за перейменування вулиць у Києві, так само міністерство культури має викласти список артистів з поясненнями, чому їх можна вважати проукраїнськими, і ти за них голосуєш - так чи ні. Далі складається "білий список", - пропонує Кондратюк.
Між тим у пояснювальній записці до законопроекту його автори вказували на ще один аспект, а саме - на зростання популярності україномовної музики. За словами Кондарюка, це відповідає дійсності - дані платних стрімінгових платформ, з яких завантажують музику, та тренди YouTube вказують на те, що цікавість слухачів до україномовних продуктів дійсно зростає. І ухвалена заборона, на його думку, не погіршить конкурентне середовище для української музики, а її можливості - збільшить. "Коли українська музика перестане конкурувати з російською, вона продовжить конкурувати з західною музикою. Якісно у неї будуть інші критерії", - зазначає Кондратюк у розмові з DW.
На його думку, на користь україномовним продуктам підуть і визначені законом нові квоти для україномовної музики - частка пісень українською повинна становити 40 відсотків радіомовлення.
Без книжок з Росії
Окремим законодавчим актом український парламент заборонив ввозити на територію України і розповсюджувати на ній видавничу продукцію з Росії, Білорусі та тимчасово окупованих територій України. Йдеться, зокрема, про книги, написані на цих територіях, та твори авторів - громадян Російської Федерації.
Література, випущена російською в інших країнах, може бути ввезена в Україну за умови наявності відповідного дозволу. Аналізувати та оцінювати книги буде експертна рада, сформована з представників органів державної влади, експертного середовища, видавців, діячів культури, соціальних психологів, медіаекспертів та інших фахівців. Як зазначають законотворці, перш за все перевірятимуть їхній зміст на наявність антиукраїнської пропаганди.
"Заборона друкувати книжки авторів, які мали або мають паспорт громадянина Російської Федерації - це, безумовно, реакція суспільства на війну. І ті, кого ми можемо назвати "хорошими рускімі", так само, як і "погані", не будуть допущені до українського книжкового ринку", - пояснює власник та генеральний директор видавництва Фоліо Олександр Красовицький, який був дотичний до напрацювання цього законопроекту. Він передбачає, що це рішення колись, мабуть, можуть скасувати або передбачити певні винятки. "Але наразі, я думаю, з метою безпеки краще не пускати всіх, ніж пускати не всіх. Виключення зроблено для державних органів, для тих, хто друкуватиме російських авторів з метою інформаційної роботи або тут з населенням, або за кордоном", - додає Красовицький.
З обмежень, до речі, ще є певні винятки. Так, якщо книги були випущені на тимчасово окупованій території України до часу її окупації, то заборона щодо них не діятиме. Так само, як і щодо творів авторів, які змінили громадянство країни-агресора. Більше того, заборона не поширюватиметься на книги, видані в Україні до 1 січня 2023 року.
Утім, у певних випадках завезти в Україну книги все ж буде можливо. А саме: якщо людина ввозить їх не для розповсюдження і не більше 10 примірників, провозить її у ручній поклажі або супроводжувальному багажі, а сама книга не внесена у Реєстр видавничої продукції антиукраїнського змісту.
Як наголошує Красовицький, головне, що зробила Україна цією забороною, - привела галузь у відповідність до світових стандартів, за яких книжкові ринки більшості країн монопольні.
До цього часу ситуація в Україні була інакшою. За даними Красовицького, найбільшу частку на книжковому ринку України книги з РФ займали наприкінці 2013 року - майже 80 відсотків. У 2021 році цей показник становив приблизно 30 відсотків, а зі впровадженням єПідтримки - грошей від держави для вакцинованих від COVID-19 громадян, які можна було витратити у тому числі на книги - орієнтовно 50 відсотків. Наразі значна частина гравців на українському ринку вже відмовилася продавати книги з Російської Федерації, їхня частка складає близько 20-25 відсотків. Після того, як закон про заборону набуде чинності, ті з них, хто досі продовжує продавати такі книги, вимушені будуть припинити це робити.
За порушення правил законодавці пропонують покарання у вигляді штрафу: у розмірі двох мінімальних зарплат (зараз це 13 тисяч гривень) за кожен випадок, вчинений вперше, та у розмірі десяти мінзарплат (65 тисяч гривень) за кожен наступний. "Але є проблема з тим, що відсутній механізм ефективного контролю. Тому у частині контролю - це буде суспільство. Немає органу, який це може робити по всій території країни", - зазначає Красовицький.
З іншого боку, за його словами, таке обмеження дозволить в рази скоротити кількість контрабандних книжок на українському ринку. "Сьогодні контрабанда та контрафакт займають більше 10 відсотків ринку, - каже Красовицький, - Вона не може збільшитись. Якщо зараз на прилавку не можна відрізнити контрабандну книжку від законно виданої, то далі ситуація буде іншою. Бо під забороною будуть всі, тому контрабандну буде видно".
Підтримка українських книгарень
Ще одне рішення, яке ухвалила Верховна Рада, передбачає державну субсидію на оренду приміщення для книгарень. Аби отримати її, книгарня має продавати книги українською мовою, мовами корінних народів України та мовами країн-членів ЄС, а також використовувати касові апарати.
У разі відповідності вимогам, право на субсидію має бути гарантованим. Її сума не має перевищувати вартість оренди і бути більшою, ніж 20 відсотків від доходу книгарні. Отримати таку допомогу книгарні зможуть з 2023 року.
На думку Красовицького, у майбутньому це має призвести до збільшення кількості книгарень в Україні. "Результатом цього стане збільшення середнього накладу, бо книжка є таким товаром, у якого чим більше місць продажу - тим більше продажів, адже це емоційний товар. Більше місць, більше продажів, більший наклад, менша собівартість, нижча ціна", - пояснює він.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet