На тлі війни Росії проти України у Києві дискутують про вилучення зі шкільної програми роману "Війна і мир" Льва Толстого та інших відомих на весь світ творів російської літератури. Поки йдеться лише про рекомендації.
Першим анонсував майбутні зміни в шкільних навчальних програмах заступник міністра освіти та науки України Андрій Вітренко ще 7 червня. Зокрема, за його словами, планується вилучити з курсу зарубіжної літератури роман російського письменника Льва Толстого "Війна і мир".
"Такого в Україні вивчати не будуть, тобто все, що оспівує "орківські" війська, все воно зникне з програми зарубіжної літератури", - заявив він і додав, що наразі тривають дискусії щодо того, чи вивчати твори інших російських письменників. Крім того, за словами Вітренка, зміняться не тільки програми із зарубіжної літератури, а й з історії України і всесвітньої історії, "робочі групи ретельно опрацьовують всі ці зміни і буде виписано взаємовідносини між українською нацією та "русским миром" на основі історичної правди".
Неоднозначні рекомендації
Робоча група Міністерства освіти і науки з оновлення змісту навчальних програм для школярів вже рекомендувала вилучити з програм зарубіжної літератури твори загалом понад 40 російських та радянських письменників і поетів. Зокрема, Толстого, Пушкіна, Крилова, Чехова, Лермонтова, Булгакова, Тургенєва, Буніна, Некрасова, Блока, Достоєвського, Грибоєдова тощо. Їх пропонують замінити іншими зарубіжними письменниками.
Замість "Майстра і Маргарити" Булгакова, наприклад, одинадцятикласникам пропонують читати "Чуму" Альбера Камю. "Війну і мир" Толстого експертна група пропонує вилучити з переліку вибіркових творів з обґрунтуванням: "Воєнна агресія РФ, розвантаження програми". Винятки передбачені лише для творчості Миколи Гоголя і кримськотатарського письменника Таїра Халілова, яких рекомендовано помістити до навчальних програм з української літератури. "М. Гоголь - великий український письменник, тому його твори доцільно вивчати на уроках української літератури", - зазначається в експертних висновках.
Рекомендації робочої групи поки що вивчаютьcя, пояснив міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет. 20 червня в ефірі українського телебачення він сказав, що рішення з вилучення з навчальних програм таких російських авторів, як Лев Толстой, Борис Пастернак і Федір Достоєвський, ще не ухвалене. За його словами, не всі результати робочої групи є однозначними.
"МОН збиратиме не тільки робочу групу щодо цього питання, а й інших представників Міносвіти, і вже потім буде прийнято остаточне рішення щодо цього, - спільно з Інститутом модернізації змісту освіти, з Академією педагогічних наук, з Українським інститутом розвитку освіти тощо щодо змісту навчальних предметів, особливо зарубіжної літератури", - повідомив Шкарлет.
Тотальна "чистка" чи зважений підхід?
Наступного дня народний депутат, член парламентського комітету з питань освіти та науки Наталія Піпа, яка була залучена до робочої групи, що рекомендувала вилучення творів усіх російських письменників зі шкільної програми, відповіла обурливим дописом у соцмережі Facebook. "Як пояснити дітям, чому ми вчимо російських авторів? Коли їхніх батьків убивають та калічать долі мільйонів українців. Діти вже відмовляються їх вчити у школі. Як ми можемо їх змушувати?" - запитала вона.
Більш зваженого підходу до "чистки" шкільних програм вимагає аналітик Ольга Кошарна. "Виключити зі шкільної програми Віктора Некрасова - киянина, дисидента, який перший сказав про Бабин Яр в СРСР, тільки за його російське аристократичне походження та російське прізвище - дурість. Віктор Некрасов - це легенда Києва. Він найкращий патріот нашого міста та його пропагандист", - написала вона у Facebook.
У найпопулярніших інтернет-книгарнях України кореспондентові DW не вдалося знайти пропозиції з купівлі роману Льва Толстого "Війна і мир" російською мовою. В кількох книгарнях на Хрещатику на полицях ще можна побачити твір Толстого "Анна Кареніна", романи Достоєвського та Олександра Гріна. Продавці цих крамниць на запитання DW про динаміку попиту відповідали, що книги подекуди купують. У букіністичних крамницях кореспондентові DW розповіли, що зараз їм більше надходить на комісію книжок російської класики, ніж продається. "Ми вже й перестаємо брати ці книжки, - сказав DW один із продавців, - Хіба якісь подарункові видання…"
Кореспондент DW запитав у перехожих на вулицях Києва, як вони ставляться до перспективи вилучення зі шкільної програми роману "Війна і мир" Толстого та багатьох інших відомих творів російських письменників. Деякі опитані на вулицях Києва перехожі взагалі без пояснень відмовлялися відповідати на такі питання. Але переважна більшість опитаних підтримувала цю ідею на тлі війни. "Відібрала зі своєї хатньої бібліотеки всю російську класику і здала на вторсировину. Дітям і внукам вона геть нецікава, хто ще її читатиме? Тільки пил збирає", - сказала DW киянка поважного віку.
Високовартісна література знецінюється?
Спілкування кореспондента DW з росіянином за походженням, філологом з досвідом викладання в школах Олексієм Мироновим, який переїхав з Донецька до Києва, почалося з іронічного цитування з твору "Бетман Аполло" сучасного російського письменника Віктора Пелєвіна: "Про що вся велика російська класика? Про абсолютну нестерпність російського життя в будь-якому його аспекті. І все. Нічого більше там нема". Так, українські школярі можуть обійтися без вивчення "Війни і миру" Толстого, вважає Миронов, але йому шкода, що високовартісна російська література нині знецінюється. "Для мене "Війна і мир" однозначно є шедевром світового рівня", - каже філолог. Водночас, з огляду на заподіяні українцям під час війни Росії проти України страждання, Миронов підтримує заборону вивчення українськими школярами російської літератури.
Сьогодні потрібно, щоб української літератури було в школах більше, вважає уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. "А зарубіжна література повинна вивчатися не за принципом - ми вивчали, то давайте продовжувати далі, а вивчалися тексти, які несуть євпропейські цивілізаційні цінності", - сказав Кремінь в інтерв'ю DW.
Уповноважений також розповів, що відповідає, коли його запитують: "А ви що, проти Толстого?". На це він каже: "А ви що, проти нещодавнього лауреата Нобелівської премії у галузі літератури?". За словами Кременя, після цього співрозмовник зазвичай цікавиться, як звати нещодавнього лауреата. "Так давайте починати з того, що літературу треба знати. І вона так само може бути зброєю, але в руках умілих учителів, діячів культури, тих, хто безпосередньо займається питаннями інформаційного захисту", - каже Кремінь.
Травми війни
Водночас літературознавець і письменник Ростислав Семків вважає нині цілком необхідною відмову від вивчення російської літератури в Україні і радить розглянути проблему з точки зору школярів. "Я не бачу зараз шансів пояснити дітям красу російської поезії при тому, що в класі перебуватимуть люди, які втратили домівки, були змушені емігрувати, перечікували обстріли, у яких загинули чи були під окупацією рідні. Вивчати ці тексти - це завдавати повторної психологічної травми", - сказав Семків у виступі на українському телебаченні. За його словами, німецькі письменники з'явилися у програмі радянської школи аж 1960 року, через п'ятнадцять років після перемоги над нацизмом. Це був Ґете з першою частиною "Фауста", нагадує він. На думку Семківа, в українській школі потрібен мораторій на вивчення російських літераторів і текстів на певний час.
"Антиколоніальний рух" - так в інтерв'ю DW назвав теперішні спроби в Україні позбутися всього російського соціальний психолог, професор кафедри психології та педагогіки Національного університету "Києво-Могилянська академія " Андрій Гірник. На його думку, до війни російська література і культура посідала в Україні непропорційно велике місце і її нині слід "посунути" на користь англійської, німецької, французької, китайської, української. Науковець зазначив, що через війну Росії проти України це відбувається не еволюційно, а швидко і без ясності на що саме вона буде заміщена. "Насправді російська культура буде замінена світовою, яку ми будемо споживати безпосередньо з першоджерел без посередництва росіян. Їм теж якесь скромне місце знайдеться з часом, якщо все буде йти правильним шляхом", - вважає Гірник.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet