У швейцарському Лугано Україна представила план післявоєнного відновлення на суму понад 750 млрд. доларів, який включатиме 850 проектів для відновлення країни.
Російська агресія має критичні наслідки для української економіки та інфраструктури. На початку червня, за даними Мінекономіки, сума задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України, досягла 3 трлн гривень, або 103,9 мільярда доларів. З того часу росіяни зруйнували торговий центр у Кременчуці, бази відпочинку на Одещині та продовжили щоденні обстріли інших мирних українських міст.
У понеділок у швейцарському Лугано відкрилася конференція з відновлення України. На ній Україна представила план післявоєнного відновлення на суму понад 750 млрд. доларів, який включатиме 850 проектів для відновлення країни. До участі у конференції запрошено понад 40 держав та 20 міжнародних організацій.
План на 10 років
План розрахований на 10 років – з 2023 до 2032 року – і проходитиме у дві хвилі. Перша триватиме у 2023-2025 роках, у які планується втілити більшість із зазначених проектів – 580. Ці три роки коштуватимуть понад 350 млрд доларів.
Друга хвиля міститиме меншу кількість проектів, але знадобиться більше фінансування – понад 400 млрд доларів. При цьому планується, що українська економіка протягом 10 років зростатиме на 7% щорічно.
Найдорожчими програмами є відновлення і модернізація житла та інфраструктури регіонів, на яку необхідно 150-250 млрд доларів, а також розширення та інтеграція логістики з ЄС, яка коштуватиме 120-150 млрд доларів. На енергетичну незалежність та зелений курс потреба сягає 150 млрд доларів.
На макрофінансову стабільність необхідно 60–80 млрд. доларів, забезпечення конкурентного доступу до капіталу – 75 млрд. доларів. На розвиток секторів економіки з доданою вартістю необхідно 50 млрд. доларів, стільки ж – сектор оборони.
Серед інших масштабних програм – відновлення і модернізація соціальної інфраструктури та розвиток систем культури і спорту, фінансування яких оцінюється у 20-35 млрд. доларів кожна.
Частина коштів необхідна вже 2022 року. Йдеться про програми щодо забезпечення макрофінансової стабільності, модернізації регіонів, забезпечення доступу до фінансування та оборони та безпеки. За винятком сфери оборони та безпеки, Україні цього року потрібно 60-65 млрд доларів, частину з яких уже надано або виділено.
Загальну суму 750 млрд доларів планують фінансувати наступним чином:
- 250-300 млрд доларів завдяки партнерським грантам на оборону, критичне фінансування надзвичайного стану, відновлення житла та інших об'єктів, розвиток інфраструктури як частини ЄС.
- 200-300 млрд доларів кредитними коштами від партнерів, з яких профінансують модернізацію інфраструктури, енергетичні проекти, підтримку фінансової системи та співфінансування приватних інвестицій.
- 250 млрд доларів завдяки приватним інвестиціям в інфраструктурні проекти, сектори з доданою вартістю та інші комерційно вигідні інвестиції.
Бачення президента
Президент Володимир Зеленський під час свого онлайн-звернення до конференції в Лугано назвав ключові принципи відновлення, серед яких: безпека, технологічність, дотримання екологічних стандартів, застосування зелених технологій, реалізація принципів безбар'єрності, спрямованість на інтереси громад, максимальна прозорість і впровадження проекту відновлення реальне економічне життя України, щоб створити нові робочі місця та нові виробництва в Україні.
Зеленський наголосив, що Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС, який вимагатиме проведення реформ.
"Рух до набуття повноправного членства передбачає реформи, але й відновлення України передбачає реформи. Ми повинні ще більше посилити наші інституції, оновлювати стандарти життя. Наша мета в тому, щоб Україна стала не лише найвільнішою країною в Європі, найбільш зручною для життя та бізнесу, але і щоб ми швидше за всіх, хто рухався до Європейського Союзу, виконали політичну частину роботи. Ми можемо це зробити", - сказав президент.
Він додав, що відновлення України "стане для нас великою реформою, тому що ми всі разом поєднуємо демократичний світ".
Луганська декларація
Президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс розповів, що у так званій Луганській декларації – підсумковому документі конференції – закладуть основні засади відновлення. Він зазначив, що це має бути ефективний і прозорий процес, невіддільний від шляху реформ, із врегульованими принципами управління, чіткими критеріями надання допомоги та розподілом ролей між Україною та державами, що допомагають, і організаціями.
Президент Швейцарії зазначив, що довоєнний план конференції, в якому наголошували на продовженні інституційних реформ, і оновлений, де на перше місце вийшло питання відновлення, не суперечать, а доповнюють один одного.
"Я поділяю думку, що стійкість України - це значною мірою результат тих реформ, які вже були здійснені. Важливо, щоб ці зусилля продовжувалися, особливо у сфері боротьби з корупцією, підвищення прозорості та незалежності судової системи, щоб реформи не буксували через війну. Ці два наріжні камені, реформи та відновлення, посилюють одна одну… Реформи, стійкість та відновлення формують одне ціле", - зазначив Ігнаціо Кассіс.
Платформа від ЄС
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на конференції анонсувала створення платформи ЄС щодо відновлення України після війни, розв'язаної Росією.
"Ми вже запропонували уряду України створення платформи для визначення напряму відновлення, яка б зібрала разом усіх партнерів. Чільне місце в ній займатиме Україна", - зазначила фон дер Ляєн.
За її словами, платформа визначатиме стратегічні напрями та пріоритети відновлення України. У її фокусі буде "гарантоване у майбутньому відновлення, яке укоренилося в якісному управлінні".
"Адже двигуном наших дій будуть прагнення та бажання українського народу", - наголосила президент Єврокомісії.
У платформі братимуть участь провідні світові експерти та мислителі з питань відновлення, а "після літа" фон дер Ляєн спільно з міжнародними партнерами та канцлером Німеччини Олафом Шольцем планує організувати конференцію високого рівня з цього питання.