Ситуація навколо Запорізької АЕС, яка перебуває під контролем армії РФ, загострилася. Експерт Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України Дмитро Гуменюк про загрози, що нависли над ЗАЕС.
Ситуація навколо Запорізької АЕС (ЗАЕС), яку п'ять місяців тому захопили російські військові й відтоді контролюють, загострилася. В Енергоатомі звинувачують російську армію в нових обстрілах та мінуванні ЗАЕС. Міністерство оборони РФ стверджує протилежне. DW поговорила з начальником відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України Дмитром Гуменюком про те, які загрози нависли над ЗАЕС внаслідок її захоплення російськими військовими.
DW: Пане Гуменюк, зараз багато інформації і заяв, що ситуація на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС), яка п'ять місяців перебуває під російською окупацією, може обернутися "ядерною катастрофою". Скажіть, будь ласка, чи справді виправданими є побоювання, що ЗАЕС може стати другим Чорнобилем чи навіть гірше?
Дмитро Гуменюк: Коли у березні російська армія захопила Запорізьку АЕС було зрозуміло, що у них немає розуміння, що таке радіаційна небезпека і що АЕС є ядерно небезпечним об’єктом. Бо з першого дня були обстріляний будівлі адмінкорпусу, знищили частину тренажерної зали, обстріляли енергоблоки, пошкодили естакаду. Зараз знову загострення.
Енергоблоки Запорізької АЕС є доволі безпечними, якщо порівнювати російські енергоблоки такої ж серії, оскільки Україна впровадила цілу низку заходів з підвищення безпеки наших енергоблоків з 2011 року. Але вони проєктувалися ще у 70-х роках минуло століття і не передбачалося, що АЕС працюватиме в умовах воєнних дій, війни, окупації. У них не передбачено якихось захисних систем чи механізмів від обстрілів і тому пошкодження важливих систем може призвести до негативних наслідків. ЗАЕС з’єднана з енергосистемою України чотирма лініями. Зараз три з них не функціонують через пошкодження.
Важливо розуміти, що АЕС це не теплова станція, вона не працює за принципом "чайника" - виключив газ, перестала кипіти вода і все зупинилося. Це об’єкт, який потребує довготривалої роботи систем для відведення енергії від активної зони реактора. Якщо ця система не працює, то це може призвести до розплавлення активної зони, як це сталося на АЕС у Фукусімі. Такий сценарій з розплавленням активної зони ймовірний і на Запорізькій АЕС.
Для цього зараз є передумови?
Якщо будуть продовжуватися військові дії на ЗАЕС і відбудеться пошкодження останньої лінії, якою Запорізька АЕС з’єднується з енергосистемою України, то єдиний шлях охолодження енергоблоків буде робота штатних систем, заживлених від дизель-генераторів. Але час роботи цих дизель-генераторів обмежена кількістю пального, на якому вони працюють. На АЕС його зберігається достатньо, але на місяць не вистачить. При цьому не відомо, чи російські війська вже злили це дизельне пальне. За умовами лайт-сценарію: при пошкодженні живлення, повному знеструмлені енергоблока, якщо персонал не буде втручатися, то через три години працюючий енергоблок може повторити долю Фукусіми. Якщо інформація про замінювання енергоблоків відповідає дійсності, то сценарій може бути набагато гіршим.
Персонал Запорізької АЕС (архівне фото)
Що саме ви маєте на увазі? Розкажіть, будь ласка, докладніше.
Атомний енергоблок - це складна споруда, в якій ядерна установка займає лише частину місця. Ця установка захищена герметичною оболонкою, яка виконана з армованого залізобетону, і ця споруду має витримати всі аварії, які розглядалися в проекті. Гермооболонка гарантовано не буде пошкоджена, якщо тиск в середині буде до 5 атмосфер, що доволі багато й температура біля 150°C.
Хоча АЕС і не проектувалися для використання в умовах військових дій, але можна обґрунтувати, що падіння літака до 20 тонн, ця захисна оболонка витримає. Немає змодельованих розрахунків, але на мою думку, безпосереднє потрапляння ракети в гермооболонку енергоблоку не призведе до того, що ядерна установка буде повністю зруйнована. Але пошкодження цілісності гермооболонки, яка утримує продукти поділу, що виділяються в результаті роботи установки, це теж погано.
Окрім цього є споруди, де розміщені трубопроводи, якими циркулює пара для обертів турбіни й генерації електроенергії. І ця ж пара відводить тепло від активної зони ректора. Ця машинна зала жодним проєктом не розраховувалася на зовнішній вплив, і її пошкодження теж може призвести до аварії з розплавлення активної зони.
Отже, потрапляння ракети в гермооболонку реактора, це не найгірший сценарій. АЕС має вразливі місця, і тому це не місце де мають бути військові дії, оскільки ризики дуже великі. Адже ця техніка, яку російські військові загнали в машинну залу та боєприпаси до неї, можуть здетонувати і відповідно спричинити аварію з виходом радіації у навколишнє середовище.
Машинна зала Запорізької АЕС (архівне фото)
Окрім шести енергоблоків, які знаходяться на майданчику Запорізької АЕС, там ще знаходиться сховище відпрацьованого ядерного палива, де зберігається паливо, вивантажене з басейнів витримки ЗАЕС. Це 170 контейнерів, у кожному контейнері по 24 збірки, це близько 4 тисяч збірок відпрацьованого ядерного палива. Це приблизно 2 тисячі тонн діоксиду урану. Це більше, аніж палива у всіх шести реакторах станції. Пошкодження всього цього може привезти до дуже негативних наслідків, і наслідки в залежності від ситуації можуть бути, як одна Фукусім, так і шість Фукусім або декілька Чорнобилів.
Чи моделював ваш інститут сценарій виходу ситуації з-під контролю на Запорізькій АЕС? Яку територію або які країни така катастрофа може зачепити?
Ми не моделювали, оскільки це складне дослідження для якого потрібно багато вихідної інформації, де багато невідомих, починаючи, що саме за вплив буде на установку реактора, якої потужності боєзаряд, чи що саме спрацює, і закінчуючи погодними умовами. Але ті розрахунки, які виконувалися раніше і не були пов’язані з військовими діями, а робилися в рамках обґрунтування безпеки енергоблоків, то вони показували, що у випадку повного знеструмлення при важкій аварії, якщо відмовить захисна оболонка, то умови евакуації будуть виконуватися на доволі великі відстанях. Евакуйовувати треба буде як мінімум населення Енергодару і міст, які знаходяться неподалік. Я припускаю, що у випадку знеструмлення та пошкодження гермооболонки навіть на одному енергоблоці може відбутися транскордонний викид радіаційного забруднення, тобто забруднення сусідніх держав, зокрема Європи.
Чи є якісь внутрішні чи міжнародні рекомендації, протоколи, вимоги до роботи АЕС в умовах воєнних дій? Якщо є чи дотримується їх Україна?
Таких рекомендацій у світі немає, тому що ніхто не думав у світі, що АЕС будуть елементом ядерного шантажу. Але у персоналу є низка документів, які визначають дії при виникненні аварій. Є інструкції з ліквідації порушень, аварій, інструкції управління запроектними чи важкими аваріями. Виконання дій за цими інструкціями, зокрема в турбінній залі, дуже ускладнені, оскільки там знаходяться окупаційні війська, які тиснуть на персонал, і люди постійно знаходяться під стресом. Ми спостерігали на тренуваннях, що персонал може і без аварій виконувати хибні дії. А коли навкруги сирени, навколо стоять озброєні люди з автоматами, то ефективність дій буде ще меншою.
Єдине, що є з документів - це додаток до Женевської конвенції від 7 червня 1977 року, де одна зі статей цього додатку наголошує, що АЕС не повинні бути об’єктомнападу, навіть якщо вони є військовими об’єктами.Тобто Росія, окрім якихось моральних норм, порушила Женевську конвенцію щодо запобігання захоплення АЕС. Тому у подальшому людство має розробити механізм впливу на агресорів, як Росія, щоб унеможливити у подальшому повторення сценарію, який зараз відбувається на Запорізькій АЕС.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet