Минуло півроку війни, але ні Україна, ні Росія неготові припиняти бойові дії, незважаючи на втрати. І обидві сторони значною мірою виснажили власні ресурси.
Війна Росії з Україною через півроку після початку повномасштабного вторгнення зайшла у глухий кут. Про це йдеться в опублікованій у середу, 24 серпня, статті британського видання
The Guardian. Видання проаналізувало поточну ситуацію та зробило п'ять прогнозів подальшого розвитку подій.
Зокрема, згідно з першим пунктом прогнозу, війна, ймовірно, триватиме щонайменше рік. Але, по суті, вона зайшла в глухий кут, і її інтенсивність знижується.
Як зазначається у матеріалі, минуло півроку війни, але ні Україна, ні Росія неготові припиняти бойові дії, незважаючи на втрати. Україна хоче повернути окуповані території, а Росія хоче й надалі завдавати шкоди не тільки противнику, а й опосередковано Заходу. Кремль вважає, що зима буде йому на руку.
Між двома сторонами не було переговорів, відколи з'явилися докази масових вбивств у Бучі, Ірпені та інших місцях на територіях, окупованих росіянами на північ від Києва.
"Але рух на передовій після падіння Лисичанська наприкінці червня був мінімальним. Обидві сторони борються за ініціативи і дедалі більше здаються виснаженими у боях", – йдеться у статті.
Згідно із другим пунктом прогнозу, "Україна не має засобів для ефективного контрнаступу, а партизанські рейди – оптимістичний спосіб прискорити крах Росії".
Україна прагне повернути собі Херсон, але високопосадовець адміністрації у приватному порядку визнав, що "у нас недостатньо можливостей, щоб відтіснити їх". Київ змінив стратегію на завдання далекобійних ракетних ударів і зухвалі рейди спецпризначенців на російські бази у глибокому тилу.
Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк сказав, що мета полягала в тому, щоб "створити хаос усередині російських сил". Навіть якщо це знизить ефективність окупантів, малоймовірно, що це призведе до того, що окупанти падуть самі по собі і добровільно здадуть Херсон, як на це сподівалися деякі українські чиновники", йдеться у матеріалі.
Згідно із третім пунктом прогнозу, Росія, як і раніше, хоче йти вперед, але її увага, ймовірно, перейде на збереження досягнутого й анексію території України.
Росія не має нового плану наступу, крім як масованими ударами артилерії руйнувати міста і прокладати собі шлях уперед. Вона робить це частково тому, що це ефективно, а частково для того, щоб звести до мінімуму втрати після того, як втратила, за деякими західними оцінками, 15 тисяч людей убитими. Вона продовжує застосовувати цю стратегію навколо Бахмута на Донбасі, але прогресує повільно, почасти тому, що їй довелося передислокувати частину сил для зміцнення Херсона.
"Кремль, можливо, не домігся того, на що сподівався на початку війни, але зараз Росія володіє великими ділянками української території на сході і півдні й активно говорить про проведення референдумів про анексію. З наближенням більш прохолодної погоди Кремль, імовірно, зосередиться на зміцненні того, що вже має", – йдеться у прогнозі.
Згідно із четвертим пунктом прогнозу, зима прискорить нову кризу з біженцями і створить можливості для тих, хто якнайкраще підготується.
Зима є дуже важливою, у стратегічному розумінні, для обох сторін. Україна вже стурбована гуманітарними проблемами, бо на Донеччині і в інших прифронтових районах немає газового опалення. Один представник гуманітарної організації спрогнозував, що взимку буде нова хвиля міграції і, можливо, до двох мільйонів людей перетнуть кордон із Польщею.
"Росіяни розглядають зиму як можливість. Україна побоюється, що Росія націлиться на її енергосистему, загострить проблему опалення і, ймовірно, просто відключить величезну Запорізьку атомну електростанцію. Водночас Москва прагне продовжити страждання Заходу щодо вартості енергоносіїв і має підстави посилювати тиск.
Але весна може бути часом для нового наступу – кожна сторона захоче поповнити запаси і підготуватися до того, що, ймовірно, стане ще одним сезоном війни, вважає автор матеріалу.
Згідно з п'ятим пунктом прогнозу, Захід має вирішити, чи хоче він, щоб Україна перемогла чи просто трималася, і йому потрібно зіставити гуманітарну допомогу з величезною потребою.
"Україну могло бути переможено без військової допомоги Заходу. Але досі Захід не надав достатньої кількості артилерії чи іншої зброї, такої як винищувачі, яка може дозволити Києву відкинути загарбників. Політики говорять про необхідність відсунення Росії до довоєнних кордонів, але не надають для цього достатнього кількості техніки", – йдеться у матеріалі.
Водночас гуманітарна потреба України зростає. На реконструкцію не вистачає грошей, і багато будинків на північний схід і північний захід від Києва залишаються зруйнованими через п'ять місяців після відходу росіян, часто з жителями, що зневірилися та живуть у гаражах чи тимчасових спорудах.
Внутрішньо переміщеним українцям часто доводиться жити у школах чи дитячих садках, тимчасовому житлі, у якому людям важко залишатися протягом тривалого часу. Україна має дефіцит бюджету в розмірі 5 млрд доларів на місяць через війну, а допомога і реконструкція обійдуться у багато разів дорожче.