Эксперты анализируют ситуацию на фронте
За півроку війна РФ проти України перейшла до затяжної стадії. Але Київ не зможе перейти у контрнаступ без постачання озброєння із Заходу.
Минуло півроку з 24 лютого, коли Росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. Замість блискавичної військової операції, яка мала зайняти кілька днів, збройні сили Росії загрузли в повномасштабній війні в сусідній країні. За даними західних військових експертів, з початку травня російські війська просунулися лише на 50 кілометрів углиб України – причому із серйозними втратами. Німецькі та російські експерти поділилися з DW своїми оцінками дій російської та української армій упродовж шести місяців, а також того, що може вплинути на подальший хід війни.
Армія РФ перебуває у "стані глибокого шоку"
Через півроку військових дій російська армія перебуває "в стані глибокого шоку", заявив DW професор Буркхард Майснер, полковник запасу, співробітник аналітичного центру бундесверу GIDS.
Армія РФ не змогла взяти під контроль повітряний простір України, хоч у РФ сподівалися, що це станеться вже на другий день війни. Ця армія виявилася не спроможною ні в блискавичній, ні в піврічній військовій операції окупувати Україну, хоча від неї теж цього очікували, зазначає експерт. Російська армія втратила велику кількість солдатів: називаються цифри від 20 до 40 тисяч, і, можливо, щоправда знаходиться десь посередині. Відомо про підрозділи, що втратили до 80 відсотків особового складу. В армії РФ проблеми із набором військовослужбовців; Втрати танків обчислюються чотиризначними числами.
Але в той же час вона не повалена. І від такої великої армії, такої великої та могутньої країни, як Росія, нічого іншого й очікувати не можна, каже Майснер. Однак нездатність досягти поставленої мети "підірвала віру російської армії в саму себе, і ми бачимо численні спроби повернути армії її втрачену гордість - за допомогою параду 9 травня виставки "Армія-2022", вважає він.
ЗСУ використовують тактику "корозії"
Говорячи про українську армію, Майснер зазначає, що вона цілеспрямовано і свідомо атакує слабкі місця логістики армії РФ за допомогою далекобійної артилерії, і якби цієї далекобійної артилерії було більше, вона атакувала б ще краще. "Для масштабних наступів їй потрібні значні танкові сили.
Україна просила про таке озброєння і отримала його, але тільки в малих обсягах", - сказав він. На думку експерта, особливо від готовності Німеччини постачати танки Україні залежить питання про те, чи ця війна перейде зі стадії позиційних боїв, які йдуть на сході і півдні країни, у динамічну стадію.
Наразі ЗСУ використовують своєрідну тактику "корозії", щоб припинити здатність російської армії розвивати наступ і окупувати нові території. Але щоб вийти зі стану позиційної війни, їй потрібні мобільні транспортні засоби, однак ключові країни Європи поводяться в цьому питанні вкрай стримано, зазначає Майснер. Якщо їх позиції зміняться, то, ймовірно, зміниться ситуація на полі бою.
На відміну від російської армії українці ведуть успішну оборону, чого багато хто на Заході не очікував від неї, каже експерт. За його словами, українці не перебувають у стані шоку, хоча зазнали тяжких втрат, у них слабкі ВПС, і у питаннях озброєнь та боєприпасів вони не можуть зрівнятися з росіянами.
Для звільнення територій Україні може не вистачити сил
Після шести місяців військових дій "половина Донецької області, як і раніше, перебуває не під контролем Росії", - сказав DW співробітник берлінського фонду "Наука і Політика" Вольфганг Ріхтер. За його словами, зараз росіяни намагаються зробити там прорив, щоб висунутись у бік Слов'янська та Краматорська. Але цей поступ йде лише метр за метром, оскільки Україна наполегливо чинить опір. На південному заході в районі Херсона ситуація, схоже, така, що українська армія готує наступ ударами вглиб російських позицій, руйнуючи мости, склади боєприпасів та аеродроми. "Але тільки такими ударами ситуацію не переламати; потрібно відвойовувати території, і для цього українцям треба сконцентрувати сили, яких у них у такій формі може і не виявитися", - каже експерт.
На думку Ріхтера, у російському керівництві був неправильний початковий розрахунок. Там очікували, що українська армія поводитиметься як у 2014 році, коли лише деякі частини були готові до бойових дій, а частина армії та флоту взагалі перейшла на бік супротивника. Цей сценарій, можливо, спричинив невірні висновки, проте він не повторився. "Українська армія веде бої з великою згуртованістю та гарною тактичною підготовкою. Цей невірний розрахунок у початковій фазі війни призвів до поразки російської армії під Києвом", - каже він.