Керівники трьох головних німецьких спецслужб відзвітували у бундестазі про виконану роботу та оцінили погрози Німеччини, спричинені російською агресією проти України.
"Кожному з вас на вступне слово відводиться рівно по вісім хвилин", - суворо звернувся головуючий Костянтин фон Нотц (Konstantin von Notz) із фракції "зелених" до керівників Федеральної розвідслужби (BND), Федерального відомства з охорони конституції (BfV) та Служб. контррозвідки (MAD). – А вам, колеги-депутати, на кожне запитання, включаючи відповіді на нього, – по сім хвилин та тридцять секунд”.
Так почалися у понеділок, 17 жовтня, публічні слухання у комітеті бундестагу з контролю за спецслужбами, засідання якого зазвичай відбуваються у суто закритому режимі. Регламент було дотримано. Причому з перших 24 хвилин, протягом яких виступали самі начальники BND, BfV та MAD, хвилин 20 були так чи інакше присвячені війні Росії проти України.
Що знала німецька розвідка?
Бруно Каль (Bruno Kahl) із BND назвав війну Росії проти України "переломним моментом" в історії європейського континенту після кількох мирних десятиліть. За його словами, німецька розвідка "щодня, цілодобово добуває свіжу та важливу інформацію із зони військових дій та про наміри Кремля, щоб найкращим способом консультувати німецький уряд".
У подробиці Каль вдаватися не став - адже засідання відкрите. Але неабияк здивував депутатів і журналістів, які сиділи на гальорці, заявою про те, що, виявляється, сюрпризом вторгнення Росії в Україну 24 лютого для BND не стало. "Сталося те, про що BND повідомляла протягом багатьох років, - сказав Каль. - А саме, що Путін, як до цього вже і в Чечні, Грузії, Сирії, у Криму та Донбасі, буде й надалі застосовувати насильство, щоб досягти своїх політичних цілей. І ці цілі ми також чітко описували".
Прогноз BND був результатом професійної розвідувальної роботи, пояснив директор служби, а шок у суспільстві агресія Росії викликала тому, що "у публічному дискурсі останніх десятиліть стало, на жаль, звичним ігнорувати та витісняти зі свідомості реальні загрози, а відповідні попередження органів забезпечення безпеки вважати панікерством" та позерством".
BND: Війна триватиме і наступного року
Прогноз німецької розвідки на майбутнє також невтішний: "Обидві сторони конфлікту у війні в Україні, як і раніше, шукають розв'язку на полі бою, і можна бути майже впевненим у тому, що бойові дії триватимуть і наступного року".
Путін, за оцінкою BND, керується розрахунком, і калькуляція його виглядає так: "Він готовий зараз нести військові, економічні та політичні витрати агресії проти України, оскільки у разі бездіяльності майбутні витрати йому видаються значно суттєвішими внаслідок подальшого зближення України із Заходом і НАТО”.
У найближчому майбутньому BND очікує посилення гібридного впливу Росії на Болгарію для формування уряду країни, і навіть інші країни Балканського півострова.
Надзвичайна прозорливість німецької розвідки спонукала одного з депутатів пізніше поставити Бруно Калю питання: хто ж і чому не дослухався попереджень BND? Відповідаючи на нього, головний розвідник ФРН таки визнав, що передбачення точної дати початку війни - "справа дуже складна". Політики ж, за його словами, як і все суспільство, були схильні сподіватися на поворот на краще. Тому, мовляв, і залишалися поза увагою деякі з застережень.
Скільки в Німеччині російських шпигунів
Виявляється, передбачали недобре і у відомстві з охорони конституції. "Ми давно зрозуміли, що авторитарний російський режим зі стратегічною витривалістю і величезними ресурсами підриває фундаменти демократії, щоб розширити свій вплив у змаганні уявлень про цінності, - заявив Томас Хальденванг (Thomas Haldenwang) з BfV. - Тепер системне суперництво, що тліє, перетворилося на вибух на передньому краї якої опинився український народ, але мав і суттєві наслідки для безпеки всередині Німеччини".
За оцінкою німецької контррозвідки, в умовах війни, що ведеться в Україні, і внаслідок введених економічних санкцій Росія й надалі нарощуватиме шпигунство в Німеччині, не гидуючи жодними методами, до яких можуть ставитися навіть політичні вбивства. Тому, робить висновок Хальденванг, потрібні превентивні заходи, до яких він відніс висилку навесні цього року 40 офіцерів російських спецслужб, які працювали в Берліні під дахом дипломатів посольства РФ у Німеччині.
Цей захід він назвав "чутливим ударом" по російських спецслужбах, але пізніше, відповідаючи на запитання, визнав, що окрім цих 40 у Німеччині працює ще багато російських агентів. Не тільки в посольстві, а й на фірмах, в університетах, зокрема, нелегалів із фальшивими іменами та ретельно продуманими легендами.