Фото: DW
Залишки розбитих танків, САУ та БМП місяцями лишаються на дорогах і полях України
Відступаючи, російська армія залишає після себе тисячі танків, бронемашин та іншої військової техніки. Її розбирають на металобрухт, створюють художні об'єкти та зрештою планують утилізувати.
Від самого початку війни генеральний штаб Збройних сил України щоденно звітує про втрати російської військової техніки: станом на 4 листопада йдеться про 2750 танків, 5580 бронемашини, 4174 автомобілі, 1772 артилерійські системи і ще сотні установок протиповітряної оборони, залпового вогню, літаків, гелікоптерів та іншого.
Незалежним дослідникам з проекту Oryx по фотографіях та відео з відкритих джерел вдалося ідентифікувати майже 7600 об'єктів. Третина цієї техніки захоплена українськими військовими майже в неушкодженому стані - особливо після контрнаступу на Харківщині РФ називають чи не головним постачальником танків українській армії. Більшість же озброєння знищена безповоротно, дослідники Oryx нарахували 4649 одиниць.
Брухт спеціального призначення
Облік залишеної російською армією техніки мають вести місцеві військові адміністрації, які передають інформацію командуванню сил логістики ЗСУ, пояснює DW співрозмовник у міністерстві оборони. "На місця виїздять спеціальні підрозділи - поза очі їх називають "канібалами" - вони перевіряють рештки, знімають те, що знадобиться для ремонту української техніки", - розповідає він.
Студент позує для випускної фотосесії у згорілому танку на Чернігівщині
Залишки розбитих танків, САУ та БМП місяцями лишаються на дорогах і полях України, поростаючи іржею та квітами. Військові називають чи не єдиний зрозумілий їм спосіб їхнього подальшого використання - бути мішенями на артилерійських чи танкових полігонах. Але туди їх ще потрібно транспортувати.
Від весняного контрнаступу ЗСУ на Київщині потенціал розбитої техніки вивчають на українському металургійному ринку. Ще в квітні український Forbes оцінював тодішній обсяг в якості металобрухту - в 45 мільйонів доларів. Відтоді, як повідомляється, втрати російської техніки зросли втричі.
Однак українські торговці металобрухтом дають згорілим танкам значно нижчу оцінку. В першу чергу через особливості броньованих сплавів, які через свої характеристики малопридатні для подальшого переплавлення на металургійних підприємствах. "Броня робиться з високолегованих марок сталі, вони мають свої спеціальні властивості, наприклад, вищу температуру плавлення, але нижчу ковкість - їх використання у "великій металургії" неможливе. Фактично, танкову броню можна переплавити лише на таку саму танкову броню, але наша військова промисловість зараз фактично зупинена", - пояснює в розмові з DW голова правління компанії "Інтерпайп Втормет" Валентин Макаренко.
Асоціація вторинних металів ("УАВтормет") скаржиться на ринкову стагнацію: експорт українського металобрухту останні роки обмежений високими митними ставками, а внутрішній попит з початком війни значно впав через зупинку металургії. За даними асоціації, виробництво сталі в Україні за 9 місяців 2022 року скоротилось на 66 відсотків, а заготівля металобрухту - на 73,5 відсотків до 830 тисяч тонн.
Виставка російської техніки на Хрещатику в Києві, серпень 2022 року
Мистецька десакралізація
З оцінкою Макаренка погоджуються і на найбільшому металургійному підприємстві України - комбінаті ArcellorMittal Кривий Ріг. "Комбінат повністю забезпечений брухтом для виробництва сталі. Запаси перевищують 80 тисяч тонн, тому немає потреби додатково використовувати військову техніку, яка до того ж не підходить для нашого виробництва", - розповідає директор з корпоративних комунікацій підприємства Володимир Гайдаш.
Тим часом у Кривому Розі знищену російську техніку виставляють на огляд в центрі міста. Як розповів DW заступник міського голови Сергій Мілютін, експозиція поповнюється після останнього наступу ЗСУ на Херсонщині, нові експонати будуть офіційно передані на баланс місцевого краєзнавчого музею. "Ми вважаємо, що це буде постійна виставка: і до перемоги, і після", - говорить він.
Протокольне доручення щодо організації подібних виставок у різних містах, в тому числі й за кордоном, Кабінет міністрів України видав ще в квітні. Однією з перших наприкінці травні з'явилась експозиція на Михайлівській площі у Києві, яка стоїть і досі. Примітно, що саме тут ця військова техніка привернула увагу мисливців за металобрухтом - у липні патрульні по "гарячих слідах" затримали трьох чоловіків, які позрізали з експонатів мідний дріт.
В Одесі до відкритої у вересні виставки знищених танків та БМП долучили художників - техніку в різних стилях розмальовували вихованці дитячих художніх шкіл, студенти, їхні викладачі та вуличні митці. Місцевий графіті-колектив LBWS, відомий своїми популярними зображеннями патріотичних котиків, використав зруйнований танк для зловісної композиції "Російська смерть". "Це наша перша робота саме з таким військовим контекстом. Вийшло похмуро, але це передає сутність перебування окупантів на нашій території. Кінець для них ближче, ніж здається", - пояснює DW один з учасників колективу Ігор Матроскін.
На його думку, подібні виставки виконують подвійну функцію: нагадують людям в тилу, що війна не десь далеко, а зовсім поруч і водночас десакралізують ворожу зброю, показуючи, що у невмілих руках вона перетворюється на шматок заліза. Матроскін планує і в подальшому працювати з військовими об'єктами і вважає, що після війни подібні виставки не втратять актуальності.
"Російська смерть" в Одесі - робота колективу LBWS
Утилізувати за кордоном?
Та скільки б художників не прагнули перетворити російську зброю на мистецькі об'єкти, більшу частину знищеної техніки доведеться якось утилізувати, адже нині уламки несуть шкоду інфраструктурі та екології, вважає керівник "Інтерпайп Втормет" Валентин Макаренко. За його інформацією, у військових немає успішного досвіду подібної утилізації, адже в останні роки залишки й української військової техніки накопичувались на промислових майданчиках та полігонах.
Співрозмовник DW у міноборони стверджує, що урядовий план, за яким питання утилізації знищеної техніки буде покладено на його міністерство, поки що перебуває на стадії проєкту.
А втім, на думку Макаренка, державі навряд чи захочеться брати на себе витрати на переробку обгорілих танків. "На цей процес варто було б шукати цільову міжнародну допомогу, адже в європейських переробних підприємств є відповідні технології і досвід", - розмірковує він. В асоціації "УАВтормет" при цьому вважають, що потреби в утилізації бронетехніки могло б підштовхнути українську владу для зняття бар'єрів для експорту металобрухту.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet