Зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО у Бухаресті
Члени НАТО під час саміту в Бухаресті пообіцяли Україні подальшу допомогу та назвали умови для її членства в Альянсі.
У Румунії 30 листопада завершився дводенний саміт міністрів закордонних справ 30 країн НАТО. Дипломати під час зустрічі домовилися збільшити військову та гуманітарну допомогу Києву, а генсек НАТО Єнс Столтенберг назвав основну умову для членства України в Альянсі.
Додаткові внески
У спільній заяві, прийнятій на зустрічі, йдеться, що Україні буде надано допомогу в "зміцненні її здатності до опору, захисту населення та протистояння російським кампаніям дезінформації та брехні".
Також йдеться про відновлення енергетичної інфраструктури України та захист її населення від ракетних ударів. Зокрема, країни НАТО зробили додаткові внески до Комплексного пакету допомоги для України. Гроші мають піти на "термінову нелетальну підтримку", яка включає паливо та генератори.
Військова допомога
Позиція США та дипломатів НАТО після зустрічі в Бухаресті щодо військової допомоги для Києва не змінилася. Західні партнери вважають продовження підтримки України єдиним способом забезпечити мир у країні.
"...Ми підтримуватимемо українські зусилля щодо боротьби з російською агресією, щоб захистити свою незалежність, суверенітет та територіальну цілісність", - сказав держсекретар США Ентоні Блінкен у Бухаресті.
Він додав, що ця підтримка буде сильною і рішучою, він чув це "від усіх, хто сидить за столом".
"Вчора також у нас була можливість, разом із країнами G7 та іншими, поговорити про потреби, які має Україна в плані її енергетичної інфраструктури. Тому що президент Путін не має змоги перемогти Україну військовим шляхом, тому він веде війну проти цивільного населення, намагаючись зруйнувати її енергетичну інфраструктуру, щоб вимкнути світло, тепло, воду", - заявив держсекретар.
Реакція Києва
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що дипломати НАТО дали йому "низку нових зобов'язань" щодо озброєння його країни, але відмовився повідомити, чи ці обіцянки включали бажані системи Patriot.
Він також підтвердив, що забезпечення України зброєю та обладнанням для відновлення її зруйнованої електромережі, щоб вона могла пережити зиму під російськими бомбардуваннями, було топ-питанням у Бухаресті. При цьому Кулеба нагадав, що Україна найбільше потребує систем Patriot та електричних трансформаторів.
Членство в Альянсі
Першого дня саміту (29 листопада) дипломати НАТО дали зрозуміти, що прискореної процедури вступу України до Північноатлантичного альянсу поки що не передбачається. Як і раніше, це обґрунтовується рішенням саміту НАТО 2008 року, учасники якого домовилися ухвалити Україну та Грузію – але за умови, що ті спочатку пройдуть через програми, передбачені для країн-кандидатів. Проте такі програми ще навіть не почалися.
Але сьогодні під час другого дня саміту в Бухаресті генсек НАТО Єнс Столтенберг назвав іншу умову для розгляду питання членства України в Альянсі – це перемога над Росією.
Він також закликав країни НАТО мобілізуватись для підтримки України у її перемозі, наскільки це можливо.
"Якщо Україна не здобуде перемогу як незалежну, суверенну державу, тоді, звичайно, питання членства зовсім не буде на столі, тому що у нас не буде більше кандидата на членство в особі України", - сказав генсек.
Водночас він наголосив, що найголовніше завдання для союзників по НАТО на сьогоднішній день – перевести Збройні сили України від радянських зразків до озброєння за стандартами Альянсу.
"Це посилить інституції України, допоможе їй перейти від радянських стандартів обладнання до доктрин сучасного обладнання НАТО. Це добре для України для посилення взаємної сумісності та також допоможе їй наблизитись до членства (в Альянсі - ред.)", - підсумував Столтенберг.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet