Невелике місто на Донеччині вже півроку знаходиться в центрі епічної битви і продовжує триматися.
Володимир Зеленський каже, що українські війська не залишають Бахмут, бо окупанти після цього захочуть наслідувати далі і питання буде в тому, яке місто вони захочуть захопити наступним. Водночас російські регулярні частини та найманці з ПВК Вагнера продовжують наступати на місто з трьох сторін.
Загроза для трас
Міноборони РФ стверджує, що війська окупантів захопили села Благодатне та Підгірне. Це північні околиці Бахмута, які знаходяться біля трас, що з'єднують місто із сусідніми Сіверськом та Слов'янськом.
Проте, ці заяви вже частково спростували в Головному управлінні розвідки (ГУР) Міністерства оборони України. "Слід зазначити, що з міста Соледар українські війська були виведені ще 25 січня, про що офіційно повідомляло командування ЗСУ, - йдеться у заяві ГУР. - Щодо інших населених пунктів, їхнє захоплення ворогом на даний час не підтверджується. Українські Сили оборони продовжують захист на всіх зазначених напрямах".
З північного боку Бахмута російські війська підбираються до траси на місто Костянтинівка.
У ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ за 6 лютого йшлося про те, що українські війська відбили російські атаки біля села Залізнянське, яке знаходиться за трасою на Сіверськ, а не перед нею. Також, за даними генштабу, було відбито атаки на село Іванівське (раніше воно називалося Червоне), яке знаходиться за Кліщеївкою, безпосередньо на трасі на Костянтинівку.
Проте вже ввечері 7 лютого Генштаб ЗСУ повідомив, що на Бахмутському напрямку обстрілів армії РФ серед інших зазнала Клещеївка (так само, як Залізнянське, Червона Гора, Бахмут, Іванівське, Миколаївка, Ступочки, Курдюмівка, Нью-Йорк та Веселе). А це означає, що Клещеївка все ще може бути під контролем українських військових.
Ще на початку лютого заступник міністра оборони України Ганна Маляр говорила, що Росія кидає усі сили на оточення Бахмута.
Виграти час
Про ситуацію в Бахмуті нещодавно розповідав командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський. Він заявив, що саме цей район тривалий час готувався до оборони, тут створено систему інженерних загороджень, а рельєф місцевості сприяє веденню захисних дій.
"Продумана система інженерних загороджень разом із природним ландшафтом перетворили цей район на справжню неприступну фортецю, біля стін якої знайшла смерть не одна тисяча ворогів, - говорив український командувач. - Ми використовуємо всі можливості - як інженерні, так і природні, щоб знищувати найкращі підрозділи супротивника. Битва продовжується".
Сирський напередодні побував у Бахмуті та безпосередньо у місцях, де йдуть бої.
Так, ситуація дуже важка. Усі повинні розуміти, якими силами нам дається, щоб утримати ворога. Але у ворога, щоб просунутися на кілька метрів, лягає кілька сотень солдатів. У принципі завдання оборони Бахмута — якнайбільше перемолоти цю орду. Я ще три місяці тому казав, що ця лінія оборони дуже гарна для того, щоб перемолоти російські війська. Тут такий ландшафт. Ми зараз знаходимося на висоті, ми їх бачимо постійно, сотні дронів у повітрі. Все контролюється. Думаю, українська армія здатна цей тиск витримати. І коли командування скаже, що треба їх забрати, ми їх і приберемо. Наразі стоїть інше завдання”, - розповів в інтерв'ю Радіо НВ боєць 93-ї бригади Холодний Яр Андрій Бабичев із позивним Ютуб.
Однак іноземні розвідки та аналітичні центри вважають, що ЗСУ, можливо, найближчим часом будуть змушені відступити від Бахмута.
Зокрема, голова розвідувального управління Естонії Марго Гросберг 3 лютого заявив, що українські військові можуть залишити місто, бо утримувати його далі буде нерозсудливим витрачанням ресурсів.
"Утримуючи Бахмут, українські сили виграли час для створення нових ліній оборони, щоб захистити інші райони та населені пункти, такі як Краматорськ та Слов'янськ, - сказав Гросберг. - Найближчими тижнями українські сили, можливо, залишать Бахмут. Все залежить від ступеня готовності нових оборонних рубежів. У якийсь момент нерозумно витрачатиме ресурси на утримання міста".
На думку Гросберга, перехід Бахмута під контроль РФ не призведе до будь-яких істотних змін на фронті, але стане для Росії психологічною та моральною перемогою, необхідною для інформаційних операцій.