Россия ничего не добилась своими ударами по энергетике
Україна перемагає ще в одній історичній битві: їй удалося зберегти свою енергосистему у найважчий період, коли Росія витратила сотні ракет на її знищення.
Зима закінчилася, Україна не замерзла, навіть створити якийсь масштабний блекаут Росії своїми ракетними ударами не вдалося. Фактично, Україна перемогла в історичній битві, інженери ремонтують систему швидше, ніж її можна зруйнувати, констатує видання The Economist.
Битва за енергетику
Безумовно, ситуація в українській енергетиці протягом зими часом висіла на волосині. З початку ракетної кампанії Росія націлилася на сотні високовольтних трансформаторів. Дехто пророкував Україні заморожені міста та гуманітарну кризу з мільйонами біженців. “Те, що цього не сталося, пояснюється підготовкою, успіхом, швидкістю мислення та новими системами протиповітряної оборони, які почали надходити вчасно. У цьому бою загинуло понад 100 енергетиків”, – нагадує The Ecoonomist.
Найчорнішими були дні наприкінці осені. Коли 23 листопада Росія вдарила по інфраструктурі України 67 ракет, система почала автоматично вимикатися. Декілька годин Київ був повністю знеструмлений, нагадує Сергій Коваленко, генеральний директор енергопостачальної компанії Yasno. Не було зрозуміло, коли система запрацює знову і чи пошкоджена мережа зможе підтримувати необхідний струм, коли це станеться. Ходили розмови про те, що Києву доведеться злити воду з тепломережі через побоювання, що труби промерзнуть та луснуть.
ППО допомогла
У міру розгортання російської кампанії Україна все більше адаптувалася до протидії повітряній загрозі та ліквідації збитків на місцях. "Ворог намагається перехитрити нас, а ми намагаємося перехитрити ворога", - зазначає спікер Повітряних сил України Юрій Ігнат.
Росіяни прагнуть виявити та знищити українські системи протиповітряної оборони (ППО), використовуючи всі наявні у них засоби: літак далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50, який може виявити будь-який запуск української ракети, а також дрони, супутники та мережу шпигунів. Україна відповідає на це своїми тактиками: обманом у вигляді підроблених пускових установок ППО та максимальною мобільністю засобів протиповітряної оборони.
На початку зими українська ППО могла покладатися лише на системи радянської доби, такі як С-300 і ЗРК Бук, і запас ракет, що скорочувався. У найгірші часи рівень перехоплення становив лише 20%-30% збитих ракет. Тоді як останнім часом завдяки новим мобільним групам та західним системам ППО, таким як NASAMS, ця цифра, як стверджує Україна, регулярно перевищує 75%. Результативність ППО в конкретний день залежить від комбінації факторів: погоди; алгоритмів, які використовують обидві сторони, а також типів ракет, які запускає Росія. Нові українські системи протиповітряної оборони Patriot ще не введені в дію, тому Україна не може перехоплювати високошвидкісні ракети, як-от протикорабельна Х-22 або гіперзвукова балістична ракета повітряного базування Кинжал. Саме використання таких дорогих і дефіцитних ракет під час атаки 9 березня пояснює відносно низький загальний рівень перехоплення цього дня (нижче 50% з 81 ракети, хоча з крилатих ракет вдалося збити 70% - 34 з 48).
Результати Росії
Вдалині від лінії фронту виробництво та розподіл енергії залишається в основному стабільними. Російські удари по інфраструктурі взимку 2022 року завдали Україні збитків на суму близько $7 млрд і в якийсь момент вивели з ладу до половини української електромережі. Однак єдиним беззастережним тривалим результатом цієї кампанії стало те, що Росія зрештою витратила значну частину свого стратегічного запасу ракет: майже 1000 ракет і таку кількість безпілотників. Західні чиновники вважають, що Росія тепер значною мірою обмежена використання всього, що здатна виробляти. Україна ж, зі свого боку, сповнена рішучості усунути якнайбільше з уразливостей, що залишилися, протягом наступних місяців і років. Уряд уже оголосив про нові плани захисту деяких із найуразливіших частин енергомережі шляхом перенесення об'єктів під землю та посилення протиповітряної оборони над ними.