У ніч на 17 жовтня Збройні сили України завдали точних ударів по аеродромах російських військ поблизу окупованих Бердянська (Запорізька область) та Луганська.
Україна отримала та вперше використала на полі бою далекобійні американські ракети ATACMS. Внаслідок ударів по аеропортах поблизу тимчасово окупованих Луганська та Бердянська знищено щонайменше 9 ворожих гелікоптерів та численні інші об'єкти, включаючи системи ППО. Це найбільша одномоментна втрата гелікоптерів та одна з найбільших втрат російської авіації за весь час вторгнення в Україну. А ще одна з найуспішніших атак ЗСУ по тилових позиціях окупантів.
Ідеальна атака
Операція українських сил спеціальних операцій отримала назву Dragonfly. У СЗГ розповіли, що заздалегідь мали інформацію про використання росіянами аеродромів у Бердянську та Луганську, а також про перебування на них "значної кількості російської авіаційної та спеціальної техніки та боєприпасів".
Після того, як цю інформацію перевірили та підтвердили, координати для поразки та інші необхідні дані передали підрозділам Сил оборони України. У результаті внаслідок вогневого удару, за даними СЗГ, на аеродромах у Бердянську та Луганську було знищено:
- дев'ять російських гелікоптерів різних модифікацій;
- спеціальна техніка, що знаходилася на аеродромах;
- пускове встановлення ППО;
- склад боєприпасів;
- Пошкоджені злітні смуги аеродромів.
Росіяни також втратили десятки військових загиблими та пораненими. За інформацією СЗГ, станом на середину дня 17 жовтня їхні тіла все ще діставали з-під завалів.
Склад боєприпасів у Бердянську детонував до 4 ранку, а детонація у Луганську тривала до 11 ранку.
Представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат окремо наголосив, що знищення російських гелікоптерів під час удару є важливим для України через те, що окупанти широко використовують їх на фронті проти українських військових. У той же час він не розкривав інших деталей атаки.
Росія без вертольотів
Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, пояснює, що саме застосування багатоцільових гелікоптерів Мі-8, ударних Мі-24 та Ка-52 завдає чимало проблем українським силам наступу на південному та східному фронтах.
“Найбільша проблема, що ці гелікоптери можуть запускати протитанкові керовані ракети (ПТУР) типу Вихор, Штурм-В та Атака-М з максимальною дальністю 8-10 км. Але навіть якщо брати не максимальні значення, а 5-6 км, то все одно літальний апарат ворога не заходить до зони поразки українських переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК). А враховуючи, що польоти та підходи до пускових рубежів виконуються росіянами на гранично малих висотах, то виявити такий вертоліт українським наземним станціям радіолокації (РЛС) практично неможливо», — розповідає Мельник.
Таємна передача
До сьогодні офіційно ні Білий дім, ні українська сторона не підтверджували надання Україні далекобійних ракет ATACMS. Проте вже ввечері президент Володимир Зеленський підтвердив, що в Україні було використано ATACMS.
"Дякую всім, хто воює і працює заради України! Дякую всім, хто допомагає! І сьогодні особлива подяка Сполученим Штатам. Наші домовленості з президентом Байденом виконуються. Виконуються дуже точно - "атакамси" себе показали", - сказав Зеленський.
Перед цим американське видання The Wall Street Journal повідомило, що протягом останніх кількох днів США таємно відправили в Україну "невелику кількість" далекобійних ракет ATACMS, і Сили оборони України вже використали їх саме для ударів по двох аеродромах в окупованих Росією Луганську та Бердянську.
Сила ATACMS
Вдень у російських телеграм-каналах з'явилися фотографії, на яких видно уламки ракет і суббоєприпаси, що не розірвалися, нібито знайдені на місці удару по аеродрому Бердянська. Підтвердити справжність цих фотографій поки що не вдалося.
Суббоєприпасами називають невеликі бомби, які розкидаються під час спрацьовування касетного боєприпасу – ракети, бомби чи снаряда. Вони збільшують зону ураження.
На одному із знімків видно невеликий об'єкт, схожий на суббоєприпас М74, який використовується в ракеті MGM-140 із касетною бойовою частиною.
На іншому знімку помітна частина ракети з маркуванням, з якої випливає, що вона належить до першої серії — MGM-140A (M39) і була зроблена в жовтні 1996 року. Якщо знімок справжній, ця ракета має дальність до 165 кілометрів, але несе більш потужну бойову частину.
Наступні моделі цих ракет мають дальність до 300 кілометрів, але мають менш потужні бойові частини.
Україна хотіла отримати оперативно-тактичні ракети ATACMS ще з 2022 року, проте США побоювалися, що ЗСУ завдаватиме ударів по російській території, і це може сильно загострити відносини Вашингтона та Москви.
Експерти припускають, що у майбутньому ЗСУ намагатимуться вражати такими ракетами великі, але погано захищені цілі на відкритому просторі. Наприклад, позиції ППО чи артилерії, аеродроми, склади та, можливо, особовий склад російських частин.
Росія має комплекси ППО, здатні боротися з балістичними ракетами. Наприклад, С-400. Однак досі вони не стикалися з такими ракетами, і, ймовірно, їм доведеться організовувати оборону інакше з урахуванням нових загроз.
Скільки ракет може одержати Україна, невідомо.