Текст: Максим Липчанський,
10 листопада 2023, 15:39
Фото: Генштаб ЗСУ / Facebook
Нині рівень психологічного дистресу, можна порівняти з другим півріччям 2020 р., коли населення очікувало чергової хвилі коронавірусу.
Кількість людей здосвідом перебування в зоні бойових дій збільшилася внаслідок повномасштабного вторгнення РФ.
Кількість людей, що з досвідом перебування в зоні бойових дій збільшилася внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну (з 18% до 44%). Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою Рейтинг на замовлення Інституту соціології НАН України 6-10 жовтня.
Нині рівень емоційно дискомфортного стану, який відчуває індивід у відповідь на специфічні стреси і який призводить до негативних наслідків (психологічний дистрес), можна порівняти з другим півріччям 2020 р., коли населення очікувало чергової хвилі коронавірусу.
Близько 69% респондентів демонструють нормальний рівень психологічного дистресу, 21% - підвищений, 10% - високий.
До рейтингу стресорів (стресогенних чинників) від найтяжчих до найлегших входять:
-
травматичний досвід як важкі спогади,
-
стресори соціальної взаємодії та особистих вчинків,
-
погіршення умов життя, проблеми зі здоров'ям,
-
загроза для життя через війну.
Важливими ресурсами протидії стресу є:
-
спілкування поза роботою,
-
дозвілля,
-
робота.
Найсильнішими індивідуальними ресурсами є трудова та соціальна активність і оптимізм.
Значно гірша ситуація з емоційною стійкістю та відчуттям контролю над ситуацією.
Згідно з результатом опитування, окремі стресові стани від найменш поширених до найпоширеніших можна впорядкувати так: ворожість, депресія, соматизація, міжособистісна чутливість, тривожність, страх і погані передчуття, виснаження, параноїдальні ідеї.
Опитування провели по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) методом mixed mode із застосуванням Computer Assisted Telephone Interviewing (CATI) для рекрутингу респондентів і Computer Assisted Web Interviewing (CAWI) для відповідей респондентів за основним блоком анкети.
Вибірка включає 2767 респондентів і репрезентує жителів України віком від 18 до 69, які користуються смартфоном (орієнтовно – 74% дорослого населення України). Вибірка не включає українців, які тепер не перебувають в Україні.
Похибка вибірки з довірчою імовірністю 0,95 та врахуванням дизайн-ефекту становить ±2,1%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 9,5%.
Як ми вже писали, переважна більшість українців (81%) вважають, що національні вибори в Україні треба проводити вже після війни. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології
Крім того, більшість українців (60%) готова на відкладене в часі набуття членства в Європейському Союзі, щоб Україна могла відстояти свої інтереси під час переговорів. Про це свідчать результати опитування, проведеного 4-20 вересня Київським міжнародним інститутом соціології.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp