Зима тільки почалася, а ситуація з безпекою на дорогах і тротуарах в Україні уже неконтрольована: через ожеледицю маємо травмованих і навіть загиблих пішоходів.
Це означає, що тема відшкодування шкоди потерпілими від бездіяльності балансоутримувачів територій, на жаль, залишається актуальною.
Потрібно констатувати, що в нашій країні далеко не кожен постраждалий звертається за захистом своїх прав. Це може відбуватися з різних причин: незнання про своє право на компенсацію за заподіяну шкоду внаслідок падіння на ожеледиці, розгубленість, брак фінансів тощо.
Зрозуміло, що людина, яка отримала ушкодження здоров’я, перш за все переймається його відновленням. Проте, часто буває так, що коли особа задумується над тим, щоб покарати винного в тому, що сталося, та відшкодувати завдану шкоду, шансів на це вже замало саме через відсутність елементарної підкованості з цього питання. Тому громадська організація "Асоціація пішоходів України" підготувала покроковий план дій, які слід вчинити постраждалому пішоходу, аби після одужання він мав можливість максимально ефективно захистити свої права. Тож після падіння на ожеледиці алгоритм дій пішохода має бути наступним:
1. Викликати екстрену (швидку) медичну допомогу. Від медпрацівників, які прибули на місце, вимагайте задокументувати причину падіння – падіння на слизькій ділянці тротуару (узбіччі), а також дату, час і конкретне місце травмування, де стався випадок. Не буде зайвим записати дані про ПІБ і посади медиків.
Ця дія є першою та ключовою, оскільки саме в лікувально-профілактичних закладах, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків встановлюється факт ушкодження здоров’я внаслідок падіння на ожеледиці, та протягом доби надсилають письмове повідомлення про нещасний випадок до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), яка протягом доби з часу надходження такого повідомлення приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку. Акт, складений за результатами розслідування нещасного випадку, має містити інформацію про обставини нещасного випадку, у тому числі і про балансоутримувача території, на якій сталося падіння. Цей акт і буде в подальшому основним документом, на підставі якого можна буде звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди.
2. До приїзду медиків:
- cфотографувати місце падіння (фото потрібно зробити так, щоб чітко було видно неналежне очищення місця падіння від снігу, льоду, з датою та часом і прив’язкою до місцевості);
- сфотографувати пошкоджене майно (розбитий телефон, порвана куртка тощо).
Якщо стан здоров’я не дозволяє зробити цих дій, то не потрібно соромитися покликати очевидців на допомогу, записати їхні контактні дані, адже в майбутньому очевидці можуть стати свідками.
3. Зберігати всі документи, що підтверджують факти понесення матеріальних витрат (рецепти лікарів, квитанції на придбання ліків, виписки з історії хвороби, листок непрацездатності тощо) та моральної шкоди (наприклад, квитанції про придбання ліків, які мають заспокійливу дію).
4. Звернутися до адвоката, який грамотно складе претензією до винуватої особи, а у разі потреби – складе позовну заяву та буде представляти інтереси постраждалого пішохода в суді.
Зрозуміло, що при отриманні тяжких травм на місці буває нелегко зорієнтуватися і згадати та виконати хоча б якісь дії з перелічених. Але, якщо самопочуття після падіння все-таки дозволяє виконати невідкладні дії або поряд є хтось, хто може допомогти, обов’язково зробіть це, аби в подальшому мати можливість максимально ефективно захистити свої права та інтереси.
Судова практика свідчить, що у разі послідовного виконання вищезазначених дій шанси відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок падіння на ожеледиці, є досить високими.
Буває й так, що одразу після падіння людина самостійно зробила висновок про відсутність у себе якихось травм або оцінила їх як незначні та вирішила не фіксувати факт падіння. І це є помилкою – фіксувати факт травмування навіть, якщо воно здалося незначними, потрібно. І ось чому:
• визначити тяжкість травми самостійно пішоходу неможливо: це може зробити лікар після обстеження;
• є наслідки падіння, що можуть дати знати про себе через деякий проміжок часу (зміщення кісток, до прикладу), що, очевидно, вимагатиме витрат часу та грошей на лікування;
• можлива ситуація, коли здоров’я не відновлюється з першої спроби, а ушкодження потребують перелікування. Таке нерідко буває, наприклад, коли кістки зрощуються неправильно, і потрібне хірургічне втручання, що не є дешевою медичною послугою.
Крім того, не забувайте, що можна відшкодувати не лише матеріальну шкоду, пов’язану з ушкодженням здоров’я, а також за поламку чи пошкодження речі (наприклад, за розбитий фотоапарат, за чищення взуття, ремонт одягу), моральну шкоду, відшкодування втраченого доходу (заробітку) за період непрацездатності внаслідок травмування на ожеледиці. Важливо, що відшкодування моральної шкоди відшкодовується незалежно від відшкодування матеріальної шкоди.
Що стосується фінансового аспекту, то сумніви постраждалого щодо доцільності витрачання коштів на судову тяжбу є цілком зрозумілими: в пріоритеті – витрати на лікування отриманої травми, а не на роботу юристів. Проте тут українське законодавство – на боці постраждалого пішохода, адже:
1) у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я за подання позову з позивачів судовий збір не справляється (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір");
2) в цивільному судочинстві діє принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України);
3) в Україні діє система безоплатної правничої допомоги, і кожен може отримати безоплатну консультацію, а якщо особа є суб’єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу, то її інтереси будуть представлені в суді за рахунок державного бюджету.
Також, необов’язково, що справа про відшкодування шкоди буде розглядатися в суді. Відшкодування шкоди може статися й в досудовому порядку, коли за результатом розгляду претензії постраждалого його вимоги будуть задоволені правопорушником добровільно.
Більше того, недобросовісного балансоутримувача можна покарати незалежно від наявності до нього у постраждалого претензій по відшкодуванню шкоди та притягнути порушника до адміністративної відповідальності. Так, за неналежне прибирання території від снігу, льоду, буруль на громадян може бути накладено штраф у розмірі від 340 до 1360 грн., а на посадових осіб, громадян – суб'єктів підприємницької діяльності – від 850 до 1700 грн. (ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Знову ж таки, можливим це буде лише у разі фіксації нещасного випадку.
Як бачимо, процедура відшкодування шкоди через падіння на ожеледиці нескладна, проте вимагає часу, уважності та своєчасних послідовних дій від постраждалої особи. До речі, аналогічний механізм дій застосовується і у разі травмування від падіння бурулі.
Підсумовуючи, варто наголосити, що в Україні ніхто не застрахований від травмування через падіння бурулі чи на ожеледиці, тому перш за все потрібно бути обачливими, цінувати своє життя та здоров’я. Поважайте себе та займайте активну позицію! Гідно оцінюйте моральну шкоду, якої ви зазнали. Тому що кожен раз, коли ми піднімаємо питання відшкодування шкоди, ми говоримо не тільки про задоволення власних вимог і захист своїх інтересів, ми піднімаємо питання актуалізації покарання осіб, які халатно та безвідповідально відносяться до виконання своїх обов’язків. Адже саме через це наші громадяни травмуються та гинуть. Ожеледиця та бурулі – це сталі сезонні явища, тому чути про непередбачуваність їх настання від відповідальних осіб за утримання благоустрою в належному стані, м’яко кажучи, дивно. Заявляйте про порушення ваших прав і притягайте винних до юридичної відповідальності! Якщо ваші права порушені, то відстоюйте їх до останньої інстанції. Тільки так ми зможемо заставити порушників почати поважати закони та почати змінювати ситуацію з безпекою пішоходів на краще.
Автор:
Поліна Павлюк
керівник громадської організації
"Асоціація пішоходів України"