Одна з головних новацій оновленого законопроекту про мобілізацію – накладення обмежень на ухилянтів через суд.
Нарешті сталося те, чого так чекали військовозобов’язані, правда хто з острахом, а хто з надією, – Кабмін доопрацював та зареєстрував у Верховній Раді новий законопроєкт №10449 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.
Одна з головних новацій оновленого документу про мобілізацію – це накладення обмежень на ухилянтів через суд. Як саме уряд пропонує карати таких чоловіків – далі в сюжеті.
Які існують санкції зараз
Одразу слід зазначити, що за чинним законодавством, в Україні і так є заходи щодо тих, хто ухиляється від мобілізації. Вони можуть бути як адміністративними, так і кримінальними. Зокрема, згідно зі статтею 210 Кодексу про адміністративні правопорушення, за неявку через повістку в ТЦК у воєнний час встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 3400 до 5100 гривень.
Окрім цього, відповідно до статті 335 Кримінального кодексу України, ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу – карається обмеженням волі на строк до трьох років. А, згідно зі статте 336, за ухилення від мобілізації військовозобов'язаним загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.
Представники Міністерства оборони неодноразово наголошували, що таке покарання все одно дозволяє військовозобов’язаним ховатися від співробітників ТЦК, бо кваліфікувати дії ухилянта за зазначеними статтями Кримінального кодексу дуже важко. Одним словом, криміналізація на українців діяла слабо, тому уряд вирішив діяти по-іншому.
Нові покарання
Так, в урядовому законопроєкті щодо мобілізації передбачено введення обмежень для ухилянтів через суд. У початковій версії документа їх міг директивно запроваджувати військкомат. Тепер же ТЦК має звернутися до суду, який зможе накласти на військовозобов'язаного такі санкції:
-
накладення арешту на банківські рахунки та цінності, що зберігаються в банках;
-
обмеження на виїзд за кордон;
-
обмеження прав на керування машиною.
Обмеження вводяться на термін виконання призовником вимог ТЦК. Суд розглядає вимогу військкомату протягом 15 днів, скарга на відмову у відкритті справи прийматиметься протягом 10 днів. Якщо сторони не з'явилися до суду, він розглядає справу заочно та виносить рішення у письмовій формі.
Вилучення транспорту
У новому проєкті Закону щодо мобілізації також є пункт про вилучення транспортних засобів і обмеження їх використання. На це звернув увагу нардеп Ярослав Железняк.
"Звичайно може це мова йде про невеликий перелік транспорту (тут бачу і трактори, сх та будівельна техніка попадає), але виглядає не дуже. Шановний бізнес, зверніть увагу. Особливо логістика, будівництво та агропромисловість", – написав депутат.
Як йдеться у тексті документу: військово-транспортний обов'язок установлюється з метою задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи…, а також на громадян – власників транспортних засобів.
Коли закон може вступити в силу
Окрім цього Железняк описав ймовірний сценарій ухвалення парламентом законопроєкту №10449. Так, за його словами, наступним етапом після внесення документу у ВР буде включення його до порядку денного сесії Ради.
"Це не проблема і напевно відбудеться автоматично, так як нова сесія відкривається. Далі важливий етап – скорочення строків подання альтернативних законопроєктів від 14-ти днів до 7-ми. Це потребує окреме голосування (мініму 226 голосів нардепів – ред.)", – пояснив депутат.
Окреме голосування у парламенті може відбутися не раніше 6 лютого і якщо буде підтримане таке скорочення – то законопроєкт має шанс бути розглянутим на найближчому пленарному тижні в лютому, умовно 6 – 9 лютого, додає Железняк.
Має відбутися засідання Комітету з оборони, яке прийме рішення підтримати або урядову версію законопроєкту, або якусь з альтернативних.
"Комітет поважний, тому раніше голосування за скорочення термінів (а це 6 лютого і далі) таке засідання не відбудеться", – уточнив він.
Потім законопроєкт винесуть на голосування у першому читанні, скоріш за все – не раніше 7 лютого.
Якщо законопроєкт депутати підтримають 226 голосами в першому читанні, то буде потрібно ще одне голосування за скорочення терміну правок. Для цього потрібно теж 226 голосів і якщо така процедура пройде: у депутатів буде 7 днів на подавання правок. Якщо не пройде – 14 днів на подавання правок.
Далі Комітет знову має розглянути всі правки. З урахування навантаження і графік Верховної Ради – раніше ніж кінець лютого законопроєкт не буде винесений на голосування до другого читання.
Коли законопроєкт винесуть на друге читання – буде залежати від Комітету, але очевидно, що не раніше 22-го лютого. Якщо буде багато правок, то процедура розгляду може затягнутися на декілька днів.
"Нагадаю, що під час розгляду правок в такі закони, текст може змінюватися (як було з законом про реєстр). Але після їх розгляду в залі має відбутися фінальне голосування 226+ за друге читання. Потім дуже ймовірно, що хтось з депутатів внесе блокувальну постанову і потрібно буде ще одне голосування щоб дати можливість спікеру (Руслану Стефанчуку – ред.) підписати закон і відправити президенту. Потім президент має підписати закон", – пояснив він.
Проте, на думку Железняка, вже очевидно, що раніше березня закон не вступить в силу. Плюс ще є перехідний період – місяць.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp