Фото: Getty Images
Бои в Харьковской области
На Харківському напрямі сили оборони України завдали вогняної поразки росіянам, потіснили їх та роблять зачистку на північній околиці населеного пункту Вовчанськ.
Російські війська наступають у Харківській області на двох напрямках та захопили кілька сіл біля кордону. Пріоритетна мета – наступ на Вовчанськ та спроба оточити місто. У Генштабі повідомляють, що ЗСУ завдали вогняної поразки росіянам, потіснили їх і роблять зачистку на північній околиці Волчанська. Разом з тим, в українському суспільстві активно обговорюють будівництво фортифікаційних споруд у Харківській області і чи готова була влада до нової атаки, про яку попереджали військові та розвідка.
Розтягнути оборону
Російські окупанти в Харківській області атакують невеликими групами за новими напрямками, намагаючись розтягнути оборону українських військових, вважає голова Харківської ОВ Олег Синегубов. За інформацією Генштабу, тривають бої за Вовчанськ. Росіяни залучили значні сили для наступу на місто — до 5 батальйонів — і не зважають на власні втрати. Лише вбитими на цьому напрямі російські загарбники втратили за добу понад 100 солдатів.
Ідуть бої і на північ від Харкова — на напрямках Пильна — Лук'янці, Пильна — Глибоке, Пильна — Олійникове, Муром — Бугроватка. Крім того, росіяни проводять штурмові дії на напрямках Стрілялки — Глибоке, Олійникове — Глибоке, Олійникове — Лук'янці, Муром — Стариця, Плетенівка — Тихе.
Getty Images
Евакуація з Вовчанська
Що із укріпленнями?
Фортифікаційні споруди у Вовчанську збудували, проте через постійні російські обстріли зводити їх було важко, розповів Радіо Свобода Тамаз Гамбарашвілі, начальник Вовчанської ГВА.
Відповідаючи на питання про те, як готувалися до наступу російських окупантів, начальник ГВА запевнив, що "все було збудовано, але, можливо, не так щільно". “Вовчанськ після деокупації півтора роки перебуває під постійним обстрілом. І мінометів, і артилерії. Тому я ще раз повторюю: від Вовчанська до 4 км. Було вкрай важко будувати фортифікаційні споруди”, - наголосив він.
Uлава адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міноборони Олександр Яковець розповів, що найбільш обладнані фортифікації, які включають залізобетонні споруди та приміщення для укриття та проживання військових, знаходяться на відстані 17-35 км від лінії фронту.
Юрій Федоренко, командир батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів АХІЛЛЕС 92-ї окремої штурмової бригади імені Кошового Отамана Івана Сірка першим звернув увагу на незадовільний стан фортифікаційних споруд у Харківській області.
“Якщо проаналізувати, як проводив зміцнення своїх бойових позицій та окупованих територій противник, ми бачили ці супутникові знімки, де просто гектари та кілометри перериті – лінії оборони, фортифікаційні споруди, зуби драконів; протитанкове, протипіхотне мінування; перша лінія оборони, друга, третя. Чи повністю дзеркально було влаштовано підготовку бойових позицій Сил оборони? На моє переконання, ні. Але не можна сказати, що ніякі роботи не велися і всі не відчували, що ця загроза може бути. Оборонні лінії було підготовлено. Наскільки це було зроблено якісно та ефективно, покаже найближчим часом”, - заявив Федоренко.
За його словами, росіяни зараз намагаються перевірити українську лінію оборони, зрозуміти, де є слабкі ділянки, "максимально наростити свою присутність для того, щоб ЗСУ були змушені утримувати тут серйозне угруповання сил та коштів".
Глобальні наслідки
Відкриття нового фронту на півночі країни виснажує й так обмежені ресурси України. Через затримку у постачанні американської військової допомоги українським військам не вистачає боєприпасів.
У середньому на кожні 10 снарядів, які випустили росіяни, Україна могла відповісти одним. Завдяки підтримці США, що відновилася, ця проблема поступово вирішується.
Але наступ під Харковом також розкриває проблеми, які сама Україна вирішувала надто повільно: мобілізація достатньої кількості військових та будівництво адекватних ліній оборони. Підкріплення, що відправляються під Харків, доводиться передислокувати з інших ділянок фронту та з обмежених резервів.
Українські чиновники, як і раніше, наполягають на тому, що наземне вторгнення самому Харкову не загрожує. Але що далі просуваються російські війська, то більша ймовірність того, що місто опиниться в зоні дії російської артилерії.