Фото: Getty Images
Згідно з дослідженням, більш як половина учнів зазнає булінгу
З початку повномасштабного вторгнення 24,7% учнів стали жертвами булінгу. Найбільше таких випадків зафіксували у Києві - 33,7%
Міністерство освіти і науки України підтримало проведення загальнонаціонального репрезентативного дослідження "Булінг та толерантність у закладах освіти після 24 лютого 2022 року". Згідно з результатами, понад половина учнів з усіх регіонів України, крім ТОТ, зазнавали булінгу хоча б раз у житті. Про це інформує пресслужба відомства у вівторок, 16 липня.
Дослідження, проведене в листопаді 2023 - січні 2024 року, охопило 5576 учнів 5-9 класів (віком 10–14 років) з усіх регіонів України.
Під час дослідження виявили низку проблем, зокрема недостатню реакцію вчителів на випадки булінгу та потребу учнів у психологічній підтримці.
Ключові результати:
1. Поширеність булінгу:
-
51,3% опитаних учнів зазначили, що коли-небудь стикалися з булінгом: 55,9%, дівчат і 46,2% хлопців.
-
24,7% учнів стали мішенями булінгу з початку повномасштабного вторгнення.
-
Найчастіше булінг траплявся в Києві (33,7% учнів). Загалом це більш поширене явище для міст, зокрема обласних центрів (34,4%).
-
У сільській місцевості 25,3% учнів заявили про булінг. У містах районного значення та інших містах — відповідно 25,8% і 24,1%).
-
Найрідше про випадки булінгу повідомляли учні східних (18%) та південних (22%) областей.
2. Різновиди булінгу:
-
заклики товаришувати з певними друзями (25,9%);
-
поширення неправдивих чуток (24,0%);
-
отримування образливих онлайн-повідомлень (21,4%)
-
зверхні та принизливі відгуки про зовнішність (21,8%);
-
жарти або розповіді анекдотів так, щоб було зрозуміло, що це буцімто про мішень булінгу (18,3%).
3. Основні приводи для булінгу:
-
зовнішність (28,7%). Дівчата частіше, ніж хлопці заявляли про булінг на цій підставі: 35,2% проти 26,9%;
-
особливості поведінки — надто активна, сором’язлива чи нерішуча, надто несхожа на інших тощо (22,6%);
-
світогляд, відмінний від думки інших (21,5%);
-
уподобання чи хобі (18,7%);
-
мовна ознака: 8,3% для російської мови та 6,9% для української мови.
4. Звернення по допомогу:
-
59,4% постраждалих від булінгу зверталися по допомогу.
-
Найчастіше зверталися до батьків і вчителів.
-
Дівчата частіше зверталися по допомогу, ніж хлопці: 62,4% проти 55,8%.
-
Зі збільшенням віку опитаних зменшується частота звернень по допомогу. Серед учнів 5 класів по допомогу зверталися 68,1%, серед 9 класів цей показник скорочується до 47,9%.
5. Реакція школи на булінг:
-
12,4% випадків — до школи викликали батьків і кривдника, і постраждалого.
-
14,7% випадків — викликали або батьків кривдника, або батьків постраждалого.
-
Найефективнішим методом виявилося залучення психолога (68,4% випадків припинення або послаблення булінгу). Водночас поєднання різних методів одночасно дало найліпші результати під час роботи з булінгом.
6. Залученість дорослих до булінгу:
-
19,6% опитаних зазначили, що вчителі або інші дорослі зі школи, які були свідками цькування, не зробили нічого.
-
14,7% респондентів стикалися з ситуаціями, коли до булінгу були залучені батьки однокласників (наприклад, хтось з батьків публічно висловлюється образливо про дитину або закликав її бойкотувати).
Зазначається, що результати дослідження використають для вдосконалення політики протидії булінгу в українських школах, розроблення ефективних механізмів реагування на такі випадки та створення безпечного освітнього середовища для всіх учнів.
Нагадаємо, в одній зі шкіл Дніпровського району Києва однокласники побили 13-річного підлітка, правоохоронці розпочали кримінальне провадження.
Раніше в Telegram-каналі міста Стрий на Львівщині з'явилося відео бійки п'ятьох підлітків. На ньому видно, як одна з дівчат б'є свою ровесницю кулаками, а коли та падає на землю - продовжує завдавати їй ударів ногами та руками по голові.
Слово пацана: як російський серіал розсварив українців
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp