Фото: WWF-Україна
У Десні та Сеймі фіксують мор риби
Ситуація з забрудненням річок Сейм та Десна викликає серйозне занепокоєння, оскільки страждають не лише місцеві громади, а й біорізноманіття всієї річкової екосистеми.
На Чернігівщині забруднення річок Сейм та Десна призвело до масового мору риби, серед якої - червонокнижні осетрові. Про це інформує міжнародна неурядова організація, що займається збереженням природи, дослідженнями та відновленням природного середовища WWF-Україна.
Зауважується, що ситуація з забрудненням річок Сейм та Десна викликає серйозне занепокоєння, оскільки страждають не лише місцеві громади, а й біорізноманіття всієї річкової екосистеми.
"Експерти WWF-Україна фіксують загибель червонокнижних осетрових видів риб, які ледь не дивом збереглися у водоймах цих річок”, - мовиться у дописі.
Зокрема зафіксували загибель особин стерляді - представника осетрових, що знаходиться на межі зникнення в Україні.
В організації заявили, що через забруднення незначні популяції осетрових у Десні опинилися під загрозою скорочення. І якщо ситуація не зміниться, це може мати катастрофічні наслідки для цього унікального виду риб.
Так, з 26 видів осетрових, що існують у світі, в наших водах історично водилися шість: білуга звичайна, осетер руський, севрюга звичайна, стерлядь прісноводна, осетер атлантичний та осетер шип. Осетер атлантичний та осетер шип офіційно визнані зниклими на території України через браконьєрство, руйнування природних місць нересту та будівництво гребель. Інші чотири види хоч і збереглися, але знаходяться на межі зникнення.
Нагадаємо, наприкінці серпня у річках Сейм та Десна виявили забруднення органічними речовинами. Місцевим жителям заборонили брати воду з річок для технічних потреб, ловити рибу й купатися.
Згодом українські фахівці встановили джерело забруднення річок Сейм та Десна - це Тьоткінський цукровий завод у Курській області Росії.
Забруднення річок Сейм та Десна: наскільки небезпечна ця вода
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp