Українці підтримують виважений підхід до мовної політики, що зміцнює українську мову без конфліктів і розколу суспільства.
Абсолютна більшість українців віддає перевагу "стратегічній українізації" - підходу, що зміцнює позиції української мови, але без тиску на російськомовних громадян. Про це свідчать результати опитування КМІС.
Опитування проводилося з метою вивчення ставлення українців до трьох варіантів мовної політики. Кожному респонденту діставав випадково один з варіантів і оцінював його прийнятність, без використання дослідницьких термінів на зразок "прихована русифікація" чи "радикальна українізація".
Соціологи запропонували респондентам варіанти, яким вони дали умовні назви.
Стратегічна українізація - підхід, який передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах, але без тиску на побутове використання російської мови. Ідеться про поступове поширення української мови у медіа, інтернеті та книговиданні.
Радикальна українізація - заборона використання російської мови в усіх сферах та примусовий перехід російськомовних громадян на українську.
Прихована русифікація - формально демократичний підхід із вибором мови навчання або офіційного спілкування у регіонах, що фактично сприяє поширенню російської мови.
Стратегічна українізація: абсолютна більшість - 87% респондентів - обрали цей варіант. Зокрема, 53% підтримують його повністю, а ще 34% - скоріше підтримують. Тільки 10% вважають такий підхід неприйнятним. Це єдиний варіант, який здобув підтримку в усіх регіонах і серед усіх мовних груп.
Радикальну українізацію підтримують 63% респондентів. З них 33% повністю підтримують, а 30% - скоріш підтримують, чим ні. Водночас 32% українців вважають цей варіант неприйнятним. Зокрема, на Сході та Півдні він стикається з відчутним опором, серед російськомовних більшість його відкидає.
Прихована русифікація: схвалюють 54% респондентів, але тільки 21% вважають її повністю прийнятною. Противники складають 39%. Варіант не є консенсусним, бо підтримується переважно на Сході та Півдні, а на Заході більшість його відкидає. Серед українськомовних думки розділилися порівну.
Опитування показало, що стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами. Підтримка цього підходу коливається від 81% на Півдні до 90% на Заході, а серед російськомовних і українськомовних - від 83% до 88%.
Варіант радикальної українізації має сильну регіональну диференціацію: він користується підтримкою на Заході та в Центрі, але на Сході більшість його відкидає.
Прихована русифікація також не має регіонального консенсусу і провокує поляризацію серед мовних груп.
Опитування КМІС показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який зміцнює українську мову без конфліктів і розколу суспільства.
Формула дозволяє об’єднати різні мовні та регіональні групи, забезпечуючи довгостроковий розвиток української мови та толерантність у спілкуванні.
Нагадаємо, абсолютна більшість українців (62%) назвали найважливішим у житті перемогу у війні, а родину і близьких - 53%.
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс - опитування
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp