Генеральний Секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер розповів на чаті з читачами Кореспондент.net про переваги вступу України в НАТО, про нові обов'язки нашої країни, а також про захист, що може надати Альянс у випадку нападів сусідів.
Як Вам в Україні?
Мені дуже подобається, це вже мій п’ятий візит до України. Я бачу вражаючий прогрес, якщо порівняти Україну з тією, якою вона була в 2002 році. Знову таки, повертаючись до демократії. Я бачу здорову демократію, дебати в Верховній раді. Це дуже добре.
Чи загрожує приєднання України до НАТО безпеці Росії?
Я думаю, що всі можуть передбачити як я відповім на це питання. Безумовно ні. Я можу пояснити. Будь яка країна, яка приєднується до альянсу, завжди робить це за власним бажанням. Жодна країна не змушувалася до приєднання до НАТО. Наступне, НАТО, його розширення, яке ми спостерігали впродовж останніх років ніколи не спрямовувалося проти будь-якої країни. НАТО – це політико-військова організація. Як ви бачите, вона має свої переваги, що приваблюють країни. Україна також висловила своє бажання приєднатися до альянсу. І це рішення буде прийматися самими українцями. Якщо вони вирішать приєднатися, тоді вже НАТО буде вирішувати, чи стане Україна членом організації. Отже, жодна інша країна не буде брати участь у тому, чи стане Україна членом альянсу, чи ні.
Як Ви ставитесь до антинатовських протестів в Україні?
Я вважаю що протести, а я, між іншим, мав змогу спостерігати акції як «за», так і «проти» - право людей висловити свою думку. Я готовий поспілкуватись з противниками НАТО і розвіяти ті міфи, які існують у суспільстві: що приєднання до НАТО означає розміщення його баз на території країни, або загрожує її суверенітету. Я готовий говорити з опонентами Альянсу, але тоді, коли вони будуть достатньо проінформовані щодо його діяльності.
Ви можете дати чесну відповідь на питання про те, навіщо Україна потрібна НАТО?
Усі мої відповіді чесні. Принаймні, я завжди намагаюся бути чесним. Я думаю, що в існуючих відносинах між Україною й НАТО є багато позитиву, оскільки українські військові, які беруть участь в операціях НАТО, демонструють очевидні плюси. Скрізь, де б я не був, чи то Афганістан, чи Косово, Балкани, чи наші тренувальні місії в Іраку, скрізь, де я спостерігав за українськими військовими, вони демонстрували нам позитив. У цьому контексті наші відносини успішні. І так вважаю не тільки я як Генеральний секретар, але й ті представники 26 країн- членів НАТО, які сьогодні приїхали в Україну й проводять зустрічі в регіонах з метою поспілкуватися з українцями про НАТО й обговорити питання, які хвилюють українців. Справа в тому, що сьогодні ми проходимо етап інтенсивної взаємодії за результатами рішення, що прийняли держави- члени НАТО в Бухаресті відносно ПДЧ України. Я сподіваюся, це чесна відповідь. І нехай той, хто вважає її нечесною, скаже мені про це відкрито.
Чи зможе НАТО захистити Украину від зазіхань Росії?
Я б не хотів обговорювати це питання, вдаючись до такої термінології. Я не думаю, що в Росії є такі амбіції в цьому сенсі. Але, тим не менше, прийняття рішень щодо прийняття України до НАТО буде вирішуватися лише між Україною та НАТО. Жодна третя сторона впливу не матиме. Але я знаю Росію, і не думаю, що в Росії є такі амбіції. Ми з Росією маємо співпрацю в багатьох сферах. Я знаю, що ставлення Росії до розширення НАТО неоднозначне. І певні кола в Росії періодично говорять, що приєднання до НАТО спрямоване проти неї. Але Росія, я вважаю, не має таких планів.
Чи спишуть автомати Калашнікова з українского озброєння у разі вступу України в NATO?
Не маю уявлення. Я повторюся, списання зброї – це те рішення, яке має вирішити уряд України і ніхто інший. Тим більше, ці автомати використовуються українськими військовими в операціях під проводом НАТО. Я не бачу в цьому проблеми.
Чи не вважаєте Ви, що Німеччина на саміті в Бухаресті зайняла позицію стосовно України і Грузії виключно за домовленостями з Росією, і про внутрішню впевненість Німеччини мова не шла?
Може моя відповідь також здасться такою ж розмитою як і питання. В мене є дискусії щодо ПДЧ. Моя позиція як Генсека навряд чи зміцниться, якщо я буду коментувати позиції, які займають окремі члени альянсу. Отже, ми будемо чекати на відповіді від усіх членів альянсу. Я не буду коментувати позиції окремих держав. Більше мені сказати з цього приводу немає чого.
Чи потрібне мені НАТО і навіщо?
ОК, пане чи пані Анонім, ви потрібні мені, якщо ви готові піти за мною та обговорювати зі мною чесно та відкрито питання вступу до НАТО. І якби цей анонім сказав, що він виступає проти НАТО, то це було б навіть краще – ми мали б більш переконливі та ґрунтовні дебати. Тому так, пане чи пані Анонім, ви потрібні мені.
Україна – політично стабільна країна?
Я б сказав так. Але, знову ж таки, я бачу чимало змін в Україні. Колосальні зміни. Я бачу, що в країні іноді відбуваються занадто палкі, але демократичні дебати. Ви певно знаєте, що я з Нідерландів. Для нас у Нідерландах, Бельгії, також є схожі дебати. Стабільність – це наявність дебатів. Якщо дискусія закінчилась, то на її основі має прийматися рішення, яке потім буде реалізуватися. Знову, ті дебати, які я бачу в Україні – здорові дебати.
Скажіть, а чи не краще Україні бути нейтральною державою?
У мене є певні проблеми з терміном «нейтральною» в контексті 21 століття. Бо термін «нейтральний» повертає нас в часи, коли мислення базувалося на протистоянні двох блоків. Лише українці будуть вирішувати, яким буде їх зовнішньополітичний курс. І знову ж таки, «нейтральний» у 21 столітті, це дещо інше.
Яка, на Вашу думку, має бути реакція української сторони на заяви деяких російських чиновників про плани повернути Росій Крим?
Я не можу втручатися в ці дебати. Для Генерального Секретаря ні мудро, ні доречно долучатися до дискусії між Україною та Росією.. Я навіть читав багато аналітичних матеріалів росіян щодо цих претензій. І я думаю, що загальним є принцип: підтримуйте та заохочуйте стабільність та мир, та поважайте територіальну цілісність держави. Те саме стосується і України. Тим паче, я підкреслюю, що я не вважаю, що такі претензії не віддзеркалюють офіційну позицію російської держави.
Як Ви оцінюєте інформаційну кампанію про НАТО в Україні?
Інформаційна кампанія про НАТО – це перш за все відповідальність країни, що хоче вступити до Альянсу. Але, як я вже казав сьогодні на зустрічі з неурядовими організаціями, це не виключно функція влади – певна роль щодо інформування населення належить і приватному сектору… Але, я не продаю кавоварки щоб робити каву. НАТО не виробляє кавоварки… Хочу підкреслити, що вступ до Альянсу залежить в першу чергу від українського народу. Враховуючи, що остаточне рішення щодо вступу до НАТО перш має винести народ і уряд, ми будемо допомагати тоді, коли це буде потрібно.
Пане Схеффере, особисто я не вірю у військову агресію Росії проти України. Але як кажуть: „Хочеш миру – готуйся до війни”. Отже, особисто Ви як громадянин країни-члена НАТО у разі військової агресії Росії проти території України пішли б захищати Україну?
Це речення містить у собі багато «якщо». Я виростав у часі холодної війни, але вона давно скінчилася. Який сенс припускати, що Росія може виявити якусь агресію щодо України? Давайте залишимось у цьому віртуальному світі, в якому ми з вами зараз знаходимося, і не будемо перетворювати це «якщо» на реальність.
Яка роль України за можливого вступу в НАТО? Чи отримають наші підприємства ВПК та до них подібні нові ринки сбуту для своєї продукції? (наприклад Антонов, літаки виробництва якого арендує НАТО для своїх операцій)?
Я дуже щасливий почути це запитання, тому що ту ще має місце один міф, який я часто чую, що якщо Україна наблизиться до НАТО, це буде мати шкоду для економіки й особливо для оборонної промисловості. Навпаки. Важлива частина української оборонної промисловості – військово-транспортна авіація. Україна є однією з провідних країн світу, що її виробляє. Я вважаю, що Україна і її ВПК будуть досить конкурентноспроможними порівняно з європейськими та американськими виробниками. Зараз НАТО використовую українську авіацію для своїх операцій у той момент момент, коли ми з вами говоримо. Так шо це міфи, а правда є протилежною. Я би хотів розвіяти цей міф. І міфів навколо НАТО дуже багато.
Чи розумієте Ви, що якщо Україна не стане учасником ПДЧ у грудні, то багато українців, які підтримують НАТО, розчаруються, і, можливо, залишать думку про приєднання в майбутньому?
Я бачу, людей, які підтримують вступ України, що вони будуть продовжувати притримуватись своїх позицій на підтримку. Як генсек, моя роль розбудовувати консенсус, оскільки НАТО приймає рішення виключно на засадах консенсусу. Я роблю все, що від мене залежить, щоб забезпечить досягнення цього консенсусу.
Що Ви хочете побажати простим українцям, як генсек НАТО?
Моє побажання, щоб ця країна далі розвивала свій зовнішній курс, як суверенна незалежна держава Україна, повністю демократична країна, де зовнішньополітичний курс формується за правилами, які мають панувати в демократичних суспільствах. І вас не здивую, якщо я скажу що, наше співпраця між НАТО і Україною буде ставати більш інтенсивною.
Mr. Sheffer, в аналогічному інтерв’ю, проведеному в 2005 году Ви не відповіли на конкретно поставлене запитання: "Що дасть НАТО рядовому громадянину України?". Мені б дуже хотілось почути відповідь. Нам усім, рядовим громадянам, хотілося б.
НАТО дасть Україні, в першу чергу, членство в унікальній родині демократичних країн. НАТО простягається по обидва береги Атлантики, забезпечує зв`язок між Канадою та США та членами НАТО в Європі. Членство в НАТО – це не тільки переваги, але й зобов’язання. Ті переваги, що надасть Україні – це можливість об’єднувати зусилля. Україна отримає місце за великим столом, можливість впливати на прийняття рішень в цій унікальні родині. Той факт, що так багато країн хоче приєднатися до НАТО, свідчить, що НАТО є організацією, яка користується попитом.