Під час чату на Корреспондент.net глава комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки й оборони Анатолій Гриценко розповів про шлях України в НАТО, наслідки глобальної фінансової кризи, своє політичнемайбутнє, сімейний бюджет й казки для своїх дітей.
- Коли Україна вступить у НАТО?
Якщо буде рухатися убік підвищення європейських стандартів, власних стандартів, такими темпами, як зараз, - то ніколи. Насправді, ми вступимо в НАТО тоді, коли буде бажання й готовність України й українців, і коли буде бажання й готовність альянсу. Сьогодні немає передумов для того, щоб говорити про якісь реальні строки.
- Доброго дня, Анатолію! Кого з сьогоднішніх політиків ми побачимо у Вашій партії?
Я не працюю над створенням партії. Я намагаюся об'єднати політиків за професійними якостями, незалежно від того, які в них партійні квитки. Тому, немає сенсу відповідати на це запитання.
- Кому вигідні позачергові парламентські вибори?
Нікому.
- Анатолію Степановичу, чому Ви зараз критикуєте Президента Ющенка? З якими з його дій Ви не згідні?
Я планую свій робочий день щопівгодини . І мій прес-секретар підтвердить, що в моєму робочому плані немає пункту "критика Президента України". І його ніколи не буде. Я ціную свій час, і намагаюся використовувати його максимально ефективно. І тому я підтримував, підтримую, і буду підтримувати розумні кроки будь-якого політика, включаючи Президента, прем'єра й лідера опозиції, точно також як я залишаю за собою право критикувати - спочатку не привселюдно, а потім, якщо потрібно, і привселюдно, - дії згаданих людей, якщо вони можуть мати негативні наслідки для країни. Крім того, критикуючи, я завжди пропоную рішення. По-моєму, це абсолютно зрозуміла й відповідальна позиція.
- Анатолію Степановичу, чи будете Ви балотуватися на президентських виборах?
Буду, якщо буде зрозуміло, що є передумови для перемоги. І не перемоги заради перемоги, а заради можливості реалізувати своє бачення, свою стратегію й домогтися позитивного результату.
- Коли українська армія все-таки перейде на контрактну службу?
Не назву точної дати. Коли в 2004 році при моїй участі формувалася програма кандидата в Президенти Віктора Ющенка, ми планували завершити цей перехід до кінця 2010 року. Коли я займав пост міністра оборони, робив все, щоб стримати слово дане кандидатом у Президенти Ющенком. Рік назад на нараді в Міноборони Президент привселюдно заявляв, що осінній призов 2009 року буде останнім. Однак потім він змінив свою позицію, і заявляв зовсім інші строки. Ющенко висловлював упевненість, що контрактна армія не буде створена ні протягом 2, 4, а то й 20 років. У діючих документах записаний строк - кінець 2010 року. Його поки ніхто не скасовував. Мені зрозуміло, що цей строк не буде витриманий. Очевидно, що завершувати процес створення професійної армії буде вже інший Президент.
- Які у Вас амбіції? Глава Верховної Ради, прем'єр, Президент?
Я не прокидаюся з думкою про посади, повірте. Зараз у моєму настрої домінує занепокоєння через нерозуміння людьми, які приймають рішення, глибини небезпеки для економіки України й взагалі для держави України як такої. Я переконаний у тому, що без кардинального посилення (переформатування) Кабінету міністрів, правоохоронних органів, Нацбанку починати цей процес потрібно з переформатування Верховної Ради, - економіка країни буде зруйнована. Чим швидше Президент, прем'єр, лідер опозиції усвідомлять глибину прірви, у яку падає країна, і усвідомлять свій ступінь відповідальності, тим більша ймовірність того, що вони відмовляться й від теми виборів, і від особистої в них участі, і сконцентруються на порятунку країни. Кожний з них має шанс залишити слід, але має й небезпеку просто наслідити, займаючи неадекватну нинішньому виклику позицію. Тому не про амбіції зараз.
- Якби Ви пішли на президентські вибори, яку країну Ви б обіцяли українцям?
Україну, але з великої літери.
- З ким Ви готові створювати коаліцію в новому парламенті?
Не хочу говорити про новий парламент. У нас є парламент, що може працювати, якби йому не заважали партійні вожді. Думаю, що цей парламент ще буде працювати, а про новий будемо говорити після виборів.
- Хто у Вашій родині приймає рішення - Гриценко чи Мостова?
Можете бути здивовані, але в нас немає проблеми "хто глава родини й хто важливіший". Напевно, тому, що ми покохали один одного й створили родину в зрілому віці, кожний пройшов свій шлях. Кожний з нас відбувся: як людина, як професіонал, як особистість. У нас єдина шкала цінностей. І, стукаю по дереву, наші діти жодного разу не чули чвар і скандалів батьків. Ми занадто дорожимо цими відносинами, щоб сперечатися через дрібниці.
- Чи є у Вас друзі в політиці? Хто вони?
Для мене слово "друг" означає дуже багато. Можливо, це дуже висока внутрішня планка. Не можу сказати, що в мене багато друзів. Насправді, друзів дуже мало. Є шкільний друг, з часів дитинства, він і зараз живе в місті Ватутіно, Черкаської області. І є Юля, моя дружина - мій друг з великої літери. Цим людям я довіряю повністю. Всі інші - з категорії близьких людей, приятелів, товаришів по службі, колег, з якими можуть бути близькі, плідні відносини.
- За що Ви не любите Яценюка?
Слово "любити" для мене має трохи інше значення, ніж будувати робочі відносини між головою парламенту й главою комітету з питань національної безпеки й оборони.
- Деякі ЗМІ підняли інформаційну бурю з приводу можливого конфлікту України з Росією через Крим. Чи можливо таке?
Не буде зіткнення між Росією й Україною через Крим. Військового характеру, якщо це турбує учасників чату. Через це можете не хвилюватися. Проблеми Криму - це відображення неефективної політики української держави в автономії. Ритуальні заклинання й присвячені до чергової річниці виселення кримських татар з півострова укази, постанови й розпорядження не можуть замінити реальну й ефективну політику держави. Якщо ми доможемося ситуації, коли мати паспорт громадянина України буде сприйматися, як гордість за свою країну, і не буде виникати думки про шляхи одержання російського паспорта або турецького паспорта - от у цьому я бачу основну ефективність політики держави в Криму. На жаль, не тільки в Криму, але й в інших регіонах держава виявляється нездатною вирішувати життєво важливі проблеми для людей економічного й соціального характеру. Але, не спрощуючи ситуації, все-таки зазначу - у Криму присутній іноземний інтерес, і російський, і турецький і інших держав, і потрібно цим користуватися, спрямовуючи в бік позитиву, а не загострюючи конфлікти з приводу й без приводу.
- Які в України перспективи щодо приєднання до ПДЧ у НАТО?
Шанси одержати ПДЧ у грудні нульові, і в грудні, і на наступному саміті у квітні 2009 року. Чи потрібно нам боротися за формальне рішення НАТО відносно ПДЧ? Думаю, ні, тому пропонував Президентові відкликати заявку України на одержання ПДЧ у НАТО. Ми самі знаємо, що нам необхідно робити у своїй країні, щоб підняти стандарти життя до середньоєвропейського рівня. Тепер ніхто не заважає нам це робити. Давайте робити, а не говорити чи апелювати до країн НАТО. Відповідь абсолютно прогнозована, і вона негативна. Я вважаю, нам не потрібно принижувати себе й свою країну на цьому етапі такими діями.
- Ви особисто цікавилися думкою народу стосовно НАТО?
Так само, як і всі, я бачу результати соцопитувань. На мій погляд, вони адекватно відображають настрій людей. Спілкуючись же особисто з сотнями й тисячами людей останнім часом , думаю, я адекватно оцінюю їхній настрій. Сьогодні люди не довіряють владі. Люди почувають себе, свій статок, свій бізнес у небезпеці. І кожний новий день, на жаль, це відчуття тільки підсилює. І тому люди не довіряють владі приймати рішення стратегічного характеру. А тому сьогодні перше, що потрібно зробити - це відновити систему влади в країні, що була б спрямована на вирішення двох, на мій погляд, найважливіших завдань: підвищення якості життя громадян та забезпечення безпеки України в найширшому сенсі цього слова.
- Як Ви ставитеся до мажоритарної системи виборів, або хоча б до висування кандидатів від партій, але на місцях?
Я за те, щоб, вибори у Верховну Раду України, у Верховну Раду Автономної Республіки Крим, обласні ради проходили за пропорційною системою з відкритими списками. Щоб вибори на рівні села, селища, міста проходили за мажоритарною системою.
- Розкажіть, будь ласка, що трапилося з Ющенком? Яка основна причина падіння його рейтингу до рівня Симоненка?
Задайте це запитання Президентові. Я не хочу відповідати за нього.
- Анатолію Степановичу! Яким чином можна взяти участь у створенні нової політичної сили, про яку Ви багато говорили й говорите?
Я прийняв рішення щодо створення громадської організації з назвою Громадська ініціатива. Ця організація буде поєднувати небайдужих, активних, професіоналів з твердою життєвою позицією у всіх регіонах. Наша мета полягає в тому, щоб у ході спільної роботи підготувати 100 осіб, здатних займати відповідальні посади на центральному рівні (міністри, прем'єр-міністр, Президент), і 10 тисяч осіб, здатних гідно представляти інтереси громадян на різних рівнях місцевої влади. Це непроста й тривала робота, але ми будемо рухатися в цьому напрямку. Двері нашої організації відкриті для всіх політичноактивних людей, які перебувають у різних політичних партіях. Це буде саме політична сила, а не політична партія.
- Прокоментуйте, будь ласка, звинувачення в махінації з землею Одеського інституту Сухопутних Військ?
Якщо Вас цікавить моя особиста участь або мій інтерес, то його немає. Гриценко яким прийшов на пост міністра оборони, таким і пішов. Не додавши у свій сімейний бюджет не те що гектара, але й квадратного метра землі. Саме тому я можу ходити прямо й спати спокійно. Не дивлячись на численні перевірки Міністерства оборони, які почалися після відходу з уряду й тривають до сьогоднішнього дня. Якщо говорити про самий Одеський інститут сухопутних Військ, нагадаємо, була створена урядова комісія на чолі з Дмитром Табачником, яка повинна була підготувати для Кабміну найбільш оптимальні варіанти використання земель Одеського інституту сухопутних військ. Я категорично не погоджувався з пропозицією, фактично, передати землі й будівлі місцевій владі чи місцевому бізнесу в обмін на приблизно 600 квартир. Чому? Тому, що на той момент було понад три з половиною тисячі безквартирних черговиків, а ще й тому, що в мене на столі стояли пропозиції потенційних інвесторів, які могли дати більше чотирьох тисяч квартир за це майно.
- Коли на посаду міністра оборони призначили Єханурова, - це було досить несподіваним рішенням. Очевидно, у такий спосіб Тимошенко одержала його голос за свою кандидатуру. Чи була у Вас розмова з Тимошенко про це?
Ні. Рішення приймала не Тимошенко, його прийняв Президент Ющенко. Тим більше, зараз мені ця тема абсолютно нецікава. Не маю бажання повертатися в крісло міністра оборони.
- Мій кредит на рівному місці виріс майже вдвічі. Доколє?
Очевидно, Ви брали кредит у твердій валюті й для Вас те, що відбувається сьогодні на валютному ринку - це найбільший удар. Знаєте, якби в країні була влада... якби те, що відбувається в останні дні на валютному ринку України, відбулося в країні, у якій є влада, думаю, главу Нацбанку вже б заарештували. Чому? Тому що йде пряма спекуляція, явно адресна, на трьох валютних курсах, і щодня на тлі погіршення ситуації в країні, на тлі занепокоєння таких людей, як Ви, хтось збільшує свої статки. На десятки мільйонів доларів щодня. І цей хтось - відомий і Національний банк, і правоохоронні органи. А я сподіваюся, буде адекватна реакція. Тому що не можна на тлі пожежі займатися мародерством.
- Шановний Анатолію Степановичу, запитання може й некоректне, але запитаю: який місячний дохід вас влаштує, щоб почувати себе повністю задоволеним?
Я виріс у простій робочій родині... Коли працював тільки батько, останнім часом гірничорятувальником, і зарплата була на родину сто п'ять рублів. Ті, хто старші, зрозуміють... Тобто ми були не розпещені в житті. Служба в армії понад 25 років, теж не розкіш, звичайно. Сьогодні я одержую зарплату народного депутата, плюс журналістська зарплата Юлії, і нам цього вистачає, щоб жити нормально, покривати поточні витрати й відповідати оточенню в якому доводиться працювати. Ну, ми намагаємося відкладати гроші на освіту дітей, на відпочинок - раз на рік, ну й поки що безуспішно - на ремонт квартири.
- Оцініть пророблену Вами роботу?
Розумію, що буду звучати трохи нескромно, але КПД нашого комітету (з питань оборони й національної безпеки - ред.) дорівнює 100%. Це значить, що всі рішення, підтримані комітетом, пізніше були підтримані Верховною Радою, причому більш ніж 300 голосами. Рішення комітету відхилити законопроект також були підтримані парламентом, незважаючи на те, що в ряді випадків ми почували сильний тиск ззовні. Вдячний колегам по комітету, кожен з яких є особистістю й професіоналом зі своїми амбіціями. Ці люди змогли створити й постійно підтримувати дух професіоналізму й відповідальності, незалежно від партійних квитків. Ми не приймали рішення з результатами 9-5, 9-6, 8-7. Майже всі рішення приймаються "під нуль", або з однією особою , що утрималася. Якби так працювала Верховна Рада, ми б жили незнаючи біди.
- Зараз моя родина убожіє з кожним днем. Плюс остогидлі обличчя політиків з усіх сторін. Скажіть що-небудь оптимістичне, Вам і Вашій дружині я ще вірю.
Можу говорити за себе. І, у межах своїх повноважень і можливостей впливати на прийняття рішень, буду робити все, щоб Вам і нам полегшало . Моя мама одержує пенсію 630 гривень, і я розумію, що це таке. І я, як син, можу їй допомогти, але не всі можуть розраховувати на таку допомогу. Я думаю, що, чим нижче ми будемо падати, тим більше ймовірності того, що появиться потреба в команді людей, яка працюватиме відповідально, не набиваючи свої кишені.
- Яку останню книжку Ви прочитали?
Кілька книг Тома Кленсі, Фредеріка Форсайта. А буквально зараз читаю одну з улюблених книг Маргарет Тетчер Так, пане міністр! Ця книга характерна тим, що в яскравому світлі описується, як провалюється на посту міністра той, хто випадково туди потрапив. І дуже співзвучна тим спостереженням, які за моїми спостереженнями склалися за роки роботи в трьох урядах. Я б порадив прочитати тим, хто хоче стати міністром й наступну книгу - Так, пане прем'єр-міністр!, яку потрібно прочитати й тим, хто хоче стати главою уряду.
- Анатолію Степановичу! Може Україні потрібний твердий керівник як Медведєв або Путін? Наш Президент трохи зам’який. Вам так не здається?
Україні потрібна сильна влада. Ефективна влада. Сильна не каральними функціями, не маски-шоу й БТРами, а сильна розумом, що дивиться не на крок, а на два-три-п'ять уперед, здатна приймати відповідальні рішення й домагатися їхньої реалізації. Сьогодні вертикаль влади перетворилася в горизонталь, що валиться. Це дістало вже всіх. А якщо говорити про Президента, то повторю свою позицію: Президент, на мій погляд, повинен обиратися всенародно й він же повинен бути главою уряду, безпосередньо відповідальним за виконання своєї програми. Для цього потрібно внести зміни до Конституції, і такий проект наша команда вже готує.
- Як Ви оцінюєте обороноздатність нашої країни?
Я не буду давати формалізованих оцінок стану обороноздатності з міркувань таємності. Повірте, я знаю в якому стані наша армія, що вона може й що вона не може. Поки її стан адекватний до загроз, які можуть виникнути в доступному для огляду майбутньому, але так не може довго тривати й підняття обороноздатності армії - це завдання не тільки генштабу й Міністерства оборони, а загальнодержавне завдання для Президента, уряду, парламенту, губернаторів і всієї вертикалі влади. На жаль, на сьогоднішній день вона такою не є.
- Чи вважаєте Ви можливим введення другої державної мови?
Я не вважаю, що такий крок є доцільним. У державі Україна повинна бути одна державна мова - українська. Але держава повинне створювати умови, коли кожний громадянин буде почувати себе комфортно. Тому, наприклад , людина, що претендує на роботу в селищній раді, де гнітюча кількість жителів розмовляє, наприклад, гагаузькою, то ця людина повинна знати гагаузьку мову. Якщо хтось іде на роботу в районну раду або райдержадміністрацію регіону, у якому більшість становлять кримські татари, то ця людина повинна знати кримсько-татарську мову. Але це не означає, що ці мови - гагаузька, росйська, кримсько-татарська - повинні стати державними в Україні. Приведу одну ілюстрацію мовної теми. У мене в руках перебуває проект меморандуму Про економічну й фінансову політику України, що повинен стати умовою для одержання кредиту МВФ у розмірі 16,5 млрд. доларів. Там записано: п.12. Ми внесемо необхідні виправлення й доповнення в законодавсто; п.15. Зміни в курсі нашої політики щодо доходів населення; п.17. Ми хотіли би запевнити вас у тому, що в нас існує ефективна система соціального захисту... Тобто , абсолютно очевидно, що документ написаний від імені України, але я стверджую, як людина, що досконало володіє англійською мовою, що цей документ був написаний англійською мовою, а пізніше перекладений українськиою. Це дуже сумно, адже лист-звертання до МВФ підписали Президент, прем'єр-міністр і глава Нацбанку. На цих людей працюють десятки тисяч чиновників. Сумно, що основні пріоритети української держави пишуться не українською мовою , а хтось за межами нашої країни пише англійською, а потім перекладає українською. Саме так у цьому я бачу проблему. Незважаючи на те, що документ на 80% містить розумні думки, мені прикро, що наш уряд на 18 році незалежності не може самостійно сформувати програму діяльності.
- Як Ви прокоментуєте ситуацію в інформаційному просторі України, зокрема , відкриті провокаційні речі з боку РФ на українських Інтернет-ресурсах (на цьому також): заклики до масових безладь, відкриту брехню й т.д.?
Не тому, що я перебуваю тут, але за останні місяці тон дискусій на Корреспондент.net став досить інтелектуальний, і бруду, хамства й взаємних звинувачень отут менше. Це правда. Що стосується закликів... Знаєте, я думаю, люди здатні розібратися. Якщо вже вони виходять в Інтернет і мають доступ до найрізноманітніших джерел, то в них досить міцна психіка, якщо вони не йдуть після першого разу. Можу відповісти й філософськи: світ стає усе більше відкритим. От, що є присутнім тут співробітникам Корреспондента невідомо, у якій інформаційній блокаді перебували люди в Радянському Союзі, коли ми слухали через глушилки Радіо Свобода... тому заборонний шлях я вважаю неефективним. І це не тільки для Інтернету. Мені здається, більш ефективний шлях - відкрити інформпростір для того, щоб у ньому можна було почути найрізноманітніші точки зору й потім більш точно сформувати свою позицію. Шлях заборони не дає нічого. Заборонний плід солодкий. А, маючи знання мов і маючи можливість слухати закордонні ЗМІ, можна скласти більш точну, більш об'єктивну мозаїку подій.
- Коли вже в нас скасують залежність одержання закордонного паспорта від військкомату? У жодній західній призивній країні такого кріпосного права немає! По СНД можна з синім паспортом їздити, а за кордон - так платити величезні хабарі. Де справедливість?
Я думаю, скасують тоді, коли відмовимося остаточно від призову, а ще, коли виконавча влада серйозно піде шляхом ліквідації, так званих, хабаромістких функцій. Адже кожна довідка дає підстави для всіх цих презентів і хабарів.
- Чи Законно Україна озброювала Грузію?
Ще в середині серпня, коли на Кавказі тривала війна, було скликано екстрене засідання комітету, на якому заслухали керівників держкомпанії Укрспецекспорт і керівників держслужби експортного контролю. Спочатку усно, а потім і в письмовій формі вони підтвердили, що постачаючи зброю в Грузію, наша держава діяла в чіткій відповідності з національним законодавством і нормами міжнародного права. Обвинувачення з російської сторони про нібито поставки в Грузію зенітно-ракетних комплексів типу З-200, реактивних систем залпового вогню типу Град, про направлення в Грузію українських фахівців, нібито до складу бойових розрахунків цих та інших систем - всі ці звинувачення виявилися голослівними. Так само як і останні заяви російського прем'єра Володимира Путіна. Підтвердження цих фактів немає й у посольстві РФ у Києві. Нам пообіцяли, що, як тільки такі факти будуть отримані, їх відразу направлять у наш комітет. Поки вони не надходили, і, думаю, не надійдуть. У такому випадку, думаю, Росії варто попросити вибачення.
- Чи Володієте Ви іноземними мовами?
Я народився в українській родині, моєю рідною мовою є українська, цією мовою користуються всі мої рідні дотепер . Крім того, я володію англійською й російською мовою. Раніше намагався учити іспанську, як хоббі, але далі десятка слів справа не пішла, на жаль. Мої діти йдуть далі, моя старша дочка володіє трьома іноземними мовами. Мої молодші діти - 4-річна дочка й 10-річний син - мають здатності до вивчення кількох іноземних мов.
- Яка Вам потрібна допомога?
Спасибі за моральну підтримку на відстані. Будуть вибори - буде потрібна й інша допомога. Тоді ми з Вами зв'яжемося. Якщо Ви бачите слабкі сторони в діях влади й бачите шляхи вирішення проблеми - буду вдячний за Ваші пропозиції. Висилайте їх по електронній пошті, адреса якої зазначена на сайті Верховної Ради - він живий, я сам читаю всі повідомлення, які на нього надходять. Заздалегідь дякую.
-Які цигарки палите?
Marlboro Lіghts
- Одне видання спрогнозувало, що у випадку війни російська армія досягне західного кордону України за 2 місяці. Чи згідні Ви з такою оцінкою й чи змогла б українська армія вести "гідну" оборонну війну з Росією?
Я б порадив авторові не читати горорів і відволіктися на щось більш конструктивне й оптимістичне. Не буде війни між Україною й Росією - ми цього не допустимо й крапка.
- Як Ви вважаєте, кого не повинно бути у Верховній Раді?
Я не расист, щоб ставити які-небудь обмежники за кольором шкіри, національністю, регіональним фактором. У Раді присутні люди, яких обрав український народ. Я знаю, чого не повинно бути у Верховній Раді: (вибачте) дурниць, конфліктності, вождизму...
- Ви копати можете?
Можу копати, можу й не копати.
- Які казки Ви читаєте своїй дочці на ніч?
Цікаве запитання. Казки я сам придумую з дитячих життєвих історій. Іноді виходять серіали. Молодшій дочці чотири роки, синові - десять. Цей серіал припускає, що головними героями казок є спочатку чотирирічна дівчинка й десятирічний хлопчик, наступного дня - 5-річна дівчинка й 11- річний хлопчик, і так по наростаючій. Таким чином, я доводжу цей сюжет до весілля. Намагаюся розповідати оптимістичні речі, а з іншого боку - повчальні. Я розповідаю про відносини між людьми за допомогою різних персонажів - їжачків, зайців, теляток і котиків. Одного разу трапився забавний випадок: моя дружина поставила диктофон, записала мої казки й запитала: Чому б тобі не видати книжку зі своїми казками? Це мене трохи збентежило. Але діти пам'ятають сюжети, іноді заганяють у глухий кут цікавими запитаннями, дорікаючи мені в тому, що я повторююся.
- Анатолію Степановичу, прошу відповісти щодо заручників. Чому не звільняють? Що роблять спецслужби й флот України?
Я маю доступ, у тому числі й до закритої інформації і я знаю, що державні структури серйозно залучені до вирішення цього питання. Висловлю деякі свої міркування. Перше: за жодних умов держава не повинна починати переговори з терористами, це бандити, які несуть смерть. Друге: потрібно врятувати наших людей і для цього переговори про викуп повинні вести недержавні структури - власники судна, страхові компанії, посередники. Третє: люди, що несуть смерть, повинні розуміти, що вони самі її одержать, а тому скажу жорстко, може навіть жорстоко, але я переконаний - як тільки ми звільнимо наших громадян, як тільки пірати-злочинці одержать викуп, вони відразу повинні бути знищені, не встигнувши витратити ні копійки або цента. Той, хто несе смерть, повинен розуміти, що держава захистить своїх громадян, у тому числі знищенням кожного, хто несе смерть.
- Вам сподобався чат?
Атмосфера дуже приємна, темп досить динамічний. Ми відповіли на всі запитання, які звучали. Спектр питань різний і досить широкий, щоб відобразити актуальні й загальнолюдські проблеми, і навіть почуття гумору деяких відвідувачів сайту. Якщо хтось не встиг одержати відповідь, надсилаєте свої запитання на цю адресу: [email protected]
Чого ж побажати? Знаєте, коли ще підлітком я майже під копірку писав привітання всім родичам, то швидко пробігав слова "здоров'я й щастя!" і намагався бути оригінальним. Зараз приходить усвідомлення того, що здоров'я й щастя - найголовніше в житті. Так що - здоров'я Вам і щастя!