Фото: 24.ua
Тігіпко і Гриценко розповіли Корреспонденту, що зроблять на посту президента
Корреспондент задав по сім запитань трьом перспективним політикам нової хвилі, кожен з яких може стати президентом вже в наступному році.
Екс-міністр оборони Анатолій Гриценко, екс-спікер Арсеній Яценюк і екс-віце-прем'єр Сергій Тігіпко мають реальні шанси якщо не очолити країну, то хоча б одним кидком увірватися у вищу лігу української влади - взявши участь в президентських виборах.
Для цього редакція задала їм по сім однакових запитань, які стосуються ідеології та принципів, на яких вони готові будувати нову Україну.
Чим Ви відрізняється від людей, які зараз перебувають при владі? Що нового Ви можете запропонувати країні, яка стомилася?
"Я просто насправді є тим, ким багато з них хочуть здаватися. Моє так - означає так, моє ні - означає ні. За мною виконані обіцянки, проведені реформи, значимі позитивні результати на всіх ділянках, де довелося працювати. Люблю порядок і знаю, що таке відповідальність ", - заявив Гриценко.
У свою чергу Тігіпко відповів таким чином: "Я звик діяти. Всього в житті добивався своєю працею і завзятістю. Маючи великий досвід роботи як у бізнесі, так і у державних структурах, до будь-якої проблеми підходжу прагматично. З роками у мене виробився чіткий алгоритм роботи : оцінка ситуації - підбір команди - вироблення стратегії - детальний план дій - жорсткий контроль за їх виконанням. Вважаю, що за такою ж схемою повинна діяти влада ".
Найбільша проблема України?
На думку Гриценка, це - "хатаскрайність". На його думку, влада повинна бачити світ і знаходити в ньому гідне місце Україні. "Ми повинні брати участь у пошуку шляхів створення нового посткризового світоустрою, а не їздити по світових столицях із простягнутою рукою", - заявив депутат. Тігіпко вважає найбільшою проблемою владу. "Як відомо, немає більшого лиха для народу, ніж слабка влада. Одна з причин слабкості влади - тривале протистояння", - зазначив він.
Що потрібно зробити і скільки потрібно років, щоб середня зарплата в країні стала 1000 євро?
Тігіпко вважає, що потрібно кардинально перебудовувати економіку. "Для того, щоб середня зарплата працівника склала 1000 євро на місяць, він повинен виробляти валовий продукт як мінімум на 2-3 тисячі євро на місяць. Якщо порівняти з нинішнім показником ВВП на душу населення в Україні - а це близько 6000 євро в рік, - то відповідь напрошується сама ", - зазначив політик.
Гриценко заявив Корреспонденту, що якщо добре попрацюємо - то років через десять. Втім, середня зарплата в Україні може досягти позначки в 1000 євро і набагато раніше. Але якщо так трапиться, то це буде не наша заслуга, а втрата для європейської валюти, яка поки що не була піддана всім кризовим випробуванням.
Назвіть три країни, у яких Україні потрібно повчитися? Чому?
Тігіпко вважає, що у Китаю можемо повчитися успішної модернізації державного управління економікою, що добре поєднується з розумною політикою для інвесторів, а у Швеції - ефективній системі соціального захисту громадян.
"У Ірландії - гнучкою інноваційною політикою та створенням оптимальних умов для ведення бізнесу. Країна, стан якої ще півтора десятиліття тому можна було порівняти з нинішньою ситуацією в Україні, сьогодні помітно обігнала провідні економіки Європи, а ВВП на душу населення досягло рівня Швейцарії та Люксембургу", - додав він.
У свою чергу Гриценко в якості прикладу назвав такі країни як Південна Корея, де, на його думку, чітко визначили галузеві пріоритети економіки, які локомотивом витягли країну з бідності і закріпили її присутність у важливих сегментах світового ринку, і Швеція, яка "побудувала державу і економіку для людей, а в результаті стала стійкою і цілком самодостатньою ".
Крім того, депутат вважає, що потрібно переймати досвід у Китаю, керівництво якого "на переломному етапі історії побачило перспективу, не почало реформи, як Горбачов, направив енергію нації на великі звершення, і країна зробила прорив".
Протягом місяця Арсеній Яценюк не зміг знайти часу, щоб відповісти на запитання Корреспонденту.
З відповідями політиків на інші запитання видання читайте у свіжому номері журналу Корреспондент від 29 травня 2009 року.