Маріуполь можуть визнати зоною екологічного лиха - DW

Жителі Маріуполя Донецької області вимагають визнати їхнє місто зоною екологічного лиха. Як пише Deutsche Welle, проблему намагаються вирішити на міжнародному рівні: ініціатором пілотного проекту виступило консульство Німеччини в Донецьку.

Отруйний смог над Маріуполем стоїть більшість днів у році, навіть пляжі Азовського моря, на березі якого розташоване місто, нерідко оповиті димом.

"Запах повітря - нестерпний. Хочеться достукатися до тих, хто сидить нагорі, щоб вони нас почули", - заявив Deutsche Welle активіст екологічного руху, студент Костянтин Карцев.

Минулого року в місті було зафіксовано 188 днів, коли синоптики і медики не рекомендували жителям виходити на вулицю, щоб не дихати забрудненим повітрям. "Це - нестандартна ситуація навіть для промислового регіону. У такий день можна хапнути таку дозу брудного повітря, миттєво отруїтися або потрапити до лікарні", - зазначив в інтерв'ю Deutsche Welle керівник Донецького екологічного руху Сергій Денисенко.

Як пише видання, металургійні комбінати Азовсталь та ім. Ілліча - основні джерела забруднення повітря: сажа, пил та важкі метали кубометрами падають на голови мешканців міста. Екологи зазначають, що ситуація ускладнюється економічною кризою, оскільки спроба заощадити на екології веде до додаткового забруднення повітря, незважаючи на зменшення обсягів виробництва.

"Усі міські програми з захисту екології на 90% складаються із приватних інвестицій. Органи влади мало впливають на цей процес, хоча і записують собі в заслуги прийняття таких програм. Втім, держава мало що змогла зробити в цьому напрямку, оскільки вплив власників заводів зазвичай вищий, ніж вплив державних органів", - зазначив Денисенко.

Експерт вважає, що жителі Маріуполя самі є заручниками ситуації. За його словами, на двох заводах працює близько 100 тисяч жителів міста. "Хто буде виступати проти тих, хто дає роботу?", - Запитує Денисенко. Проте, пише Deutsche Welle, вони виступають, конкретний приклад - акція протесту, організована в інтернеті, зібрала тисячу чоловік, незабаром призначена нова акція.

"Ми не протестуємо проти закриття заводів. Ми адекватно сприймаємо ситуацію і розуміємо, що без таких підприємств на місто чекає повний економічний крах", - заявив в інтерв'ю Deutsche Welle один з організаторів акцій протесту, керівник громадського об'єднання СООМ Дмитро Забавін.

Найбільший український гірничо-металургійний холдинг Метінвест, якому належать обидва комбінати, днями заявив про програму модернізації до 2020 року з одночасним зниженням екологічного впливу. Загальний обсяг фінансування на двох комбінатах повинен скласти, за офіційними даними, близько 8 млрд доларів. Однак, покладатися лише на це рішення - мало, вважають активісти. "Програма до 2020 року - це довга перспектива. А зростання кількості онкохворих та дітей-астматиків у Маріуполі вимагає негайних дій", - заявив еколог.

Активісти екологічного руху вимагають від парламенту посилити норми і значно підвищити екологічні штрафи, які зараз є формальними. Крім того, активісти вимагають, щоб екологічний податок залишався у місті в обсягах як мінімум 70% замість нинішніх 50% і витрачався виключно на вирішення екологічних проблем.

"Маріуполь - дуже динамічне місто, але екологічні проблеми заважають його подальшому розвитку. Ми б хотіли допомогти місту і в цьому напрямку виступили ініціатором проекту Чисте повітря", - повідомив в інтерв'ю Deutsche Welle генеральний консул Німеччини у Донецьку Клаус Ціллікенс. Учасниками проекту також стануть місцева влада, вчені маріупольського університету і насамперед - власник заводів - холдинг Метінвест.

Як розповів консул, спочатку буде створений майстер-план проекту, фінансування якого бере на себе Німеччина. У його розробці також візьмуть участь німецькі експерти. У німецьких партнерів вже є аналогічний досвід, а такий проект має стати для України унікальним. За словами Ціллікенса, у ньому буде прописано реальний стан екології та заходи, які приймає на себе кожен з учасників. "Головна відповідальність лежить на Метінвесті. Втім, повинна бути і політична воля влади - сприяти процесам покращення життя жителів міста", - заявив дипломат.

Як пише DW, німецьке консульство не переслідує комерційних чи політичних інтересів. "У цьому наша перевага як координатора і каталізатора процесу. Мої надії - щоб і інші міста України потім скористалися цим проектом", - заявив Ціллікенс.

"У Рурі років 40 тому теж була схожа ситуація з екологією. Тепер таке питання в Німеччині взагалі не стоїть. Модернізація виробництва довела, що промисловість та екологія не обов'язково стоять у суперечності", - зазначив дипломат.

Цей матеріал опублікований на Корреспондент.net у рамках партнерської угоди з Deutsche Welle.