Фото: Обкладинка журналу
У жителів бідних країн немає високих економічних домагань
Високий рівень матеріальних домагань і крах ідеалів заважають українцям насолоджуватися життям, пише журнал Корреспондент у свіжому номері.
Видання констатує, що щасливих людей серед
українців, за даними опитування, проведеного WIN-Gallup International у 58
країнах світу у 2011 році, налічується 43%, а нещасних - 14%.
Різниця між ними, так зване нетто щастя –
величина, яка характеризує його рівень у країні, становить 29%. За цим
показником Україні дісталося 41-ше місце з 58.
Серед європейців трохи менше задоволені життям
чехи (нетто щастя - 28%), італійці (25%) та литовці (9%). У більшості країн
благополучної Європи рівень щастя незрівнянно вищий: в Нідерландах він досягає
77%, у Швейцарії - 76%, в Фінляндії - 70%, у Німеччині - 68%, в Ісландії - 66%
і в Данії - 64%. Проте лідерами списку найщасливіших виявилися держави третього
світу - Фіджі (85%), Нігерія (84%) та Колумбія (71%).
Причому ні в найбагатших, ні в найбідніших
державах рівень щастя не залежить безпосередньо від рівня матеріального
добробуту, стверджують експерти. У заможних країнах доходи населення давно
покрили його основні потреби, і гроші вже не відіграють істотної ролі для
відчуття гармонії.
У жителів же бідних країн немає високих
економічних домагань, пише Корреспондент, і додає, що Україна серед них стоїть
осібно.
"В Україні чим вище рівень матеріальної
забезпеченості, тим вище рівень щастя. Я думаю, це пов'язано з тим, що ми ще не
досягли того рівня, за яким починається нелінійна залежність", говорить
Володимир Паніотто, директор КМІС.
Видання пише, що це підтверджують дані
досліджень соціологів інституту: серед бідних (тих, кому не вистачає грошей
навіть на їжу), щасливі лише 10%, а серед людей із доходом вище середнього -
34%.
Крім того, і саме розуміння повного щастя у
народів різне, обумовлене їхньою історією та ментальністю, додають психологи.
Українці, що довгий час не мали державності, досі відчувають труднощі з
національною ідентифікацією, додайте сюди крах ідеалів після розпаду СРСР та
нинішню соціальну невлаштованість, називає передумови української туги Світлана
Уварова, ректор Міжнародного інституту глибинної психології.
"[В Україні] бути нещасним прийнято,
навіть краще бути нещасним, ніж щасливим. Це культурний феномен", резюмує
експерт.
Тим часом 26-річному Василю Пілату, монтажникові-будівельникові
компанії ТММ, для повного щастя потрібно 6 тис. грн на місяць. Зараз він
заробляє 4 тис. грн і щодня встає о четвертій ранку, щоб дістатися на роботу до
Києва з рідного Яготина, що у Київській області.
Проте він не втрачає бадьорості духу:
"сьогодні погано - завтра добре. Завжди потрібно сподіватися на
краще". Найбільше радості йому дає сім'я, у нього двоє дітей.
Чому для українців настільки вагоме
матеріальне благополуччя, а також і пов'язане з ним відчуття впевненості у завтрашньому
дні, читайте у свіжому № 18 журналу Корреспондент від 11 травня 2012 року.
Корреспондент.biz