Корреспондент: Більш як половина українців не володіють до ладу ні російською, ані українською

Поки політики сперечаються про статус державної мови, більш ніж половина мешканців України говорять і пишуть з помилками, не володіючи до ладу ні російською, ані українською, пише видання Корреспондент.

Фахівці Київського міжнародного інституту соціології стверджують, що суржиком спілкуються і пишуть від 11% до 18% українців, або від 5 млн до 8 млн осіб. Більшість любителів змішувати дві мови живуть в східних і центральних областях (21,7%), а найменше їх у Західній Україні (2,5%).

Проте, пише видання, насправді українців, які постійно перекручують мови, значно більше, але підрахувати їх експерти не беруться. Багато респондентів не визнають своєї недорікуватості, відповідаючи соціологам, що досконало володіють двома мовами. За спостереженнями ведучої радіо Промінь Ярини Скуратівської, з якою згодні лінгвісти, грамотною мовою можуть похвалитися ледь 20% населення країни.

За даними Корреспондента, головні носії змішаної мови - вихідці із сіл. Переїжджаючи в мегаполіси і пристосовуючись до російськомовних городян, вони починають вживати російські слова, хоча їх фонетика залишається українською.

Суржик активно формувався в Україні ще з кінця XVII століття, коли мовою номер один в Російській імперії, куди вона входила, була російська. Без володіння нею про успішну кар'єру можна було не мріяти. Правда, з набуттям країною незалежності чистішою не стали ні та, ані інша мова. Головному редактору Forbes.ua, росіянину Леоніду Бершидському ріжуть слух фрази "як по мені" замість "по-моєму", "під домом" і "під офісом", а не "біля дому" і "біля офісу".

За даними дослідження, проведеного в 2012 році Інститутом Горшеніна, то однією мовою, то іншою залежно від обставин говорять майже третина школярів. Експерти зазначають, що якщо раніше бідність мови заповнювало читання художньої літератури, то сьогодні молодь переважно до нього байдужа. Виросло ціле покоління, яке російської мови вже не вчило, а української ще не вивчило. Про це свідчать твори та диктанти, де "останівка", "біжучій рядок", "запізнюючийся поїзд" і "самий луччий" набули масштабу лиха.

У нескладному тексті диктанту на півтори сторінки студенти-першокурсники допускають декілька десятків граматичних помилок, розповідає доцент кафедри мовознавства Харківського університету ім. Василя Каразіна Микола Зубков, а рекорд - 140 граматичних і більше 50 пунктуаційних помилок в одному тексті, пише видання.

Крім того, засмічує мову молоді й інтернет-сленг - так звана "олбанська мова", що навмисно порушує норми орфографії. "Аффтар пеши ісчо", "превед", ​​"зачот" та інші вислови перекочували з Мережі у живе спілкування. Ведмежу послугу надає людині комп'ютерний редактор, що автоматично виправляє помилки. Люди перестають аналізувати самостійно, як правильно пишеться те чи інше слово, зазначає видання.

Докладніше про мовну ситуацію в країні, а також, чому все менше українців можуть грамотно висловлюватися українською або російською мовою, читайте в № 38 видання Корреспондент від 28 вересня 2012 року.