Фото: wikipedia.org
Йдеться про оптимізацію структури Академії - НАНУ
У Національній академії наук України заявили про підготовку до ліквідації інститутів археографії та сходознавства. Керівництво академії визнає, що скорочення структур є початком більш масштабної реформи, тоді як у самих інститутах побоюються, що подібні зміни ставлять під загрозу гуманітарну науку в країні, повідомляє Коммерсантъ-Украина.
Питання про ліквідацію Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського та Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського обговорювалося під час засідання президії НАНУ 25 жовтня. Варто зазначити, що тоді остаточного рішення прийнято не було, проте очікується, що це може відбутися вже завтра.
Можлива ліквідація підрозділів Академії наук обурила вчених. Відомо, що вчора, 28 жовтня, відбулося екстрене засідання вченої ради, на якому було прийнято рішення скликати загальні збори колективу інституту, а також звернутися до президента НАНУ, академіка Бориса Патона з проханням "об'єктивно розібратися в ситуації", пише КоммерсантЪ-Украина.
"Загроза ліквідації інституту виникла після відходу у вічність 14 червня цього року засновника і незмінного директора інституту, члена-кореспондента НАНУ Павла Соханя, а зараз переходить у площину конкретного рішення", - повідомляється в заяві Інституту української археографії, за словами співробітників якого рішення про ліквідацію інститутів приймається закрито, "без обговорень з колективом і науковою громадськістю".
Варто зазначити, що Інститут сходознавства також нещодавно втратив керівника у зв'язку зі смертю в липні 2012 року його директора Лесі Матвєєвої. Після цього в. о. керівника інституту став Данило Радивилов, проте примітно, що нові директори інститутів все ще не затверджені президією НАНУ.
Співробітники обох структур не сумніваються, що їхня ліквідація негативно позначиться на українській науці. На їхню думку, це може стати прецедентом для подальшого скорочення наукових установ гуманітарного профілю. Крім того, вітчизняні сходознавці вважають, що ліквідація їхнього профільного інституту є згортанням в країні всього наукового напрямку сходознавства.
У свою чергу в НАНУ заявляють, що йдеться всього лише про "оптимізацію роботи академії", зазначаючи, що це не перший випадок подібної реструктуризації. Ліквідація інститутів передбачає приєднання їхніх співробітників до чинних структур, повідомляють в Академії наук.
"Це тільки початок масштабної реструктуризації, а ці інститути були обрані першими у зв'язку з тим, що, на жаль, перебувають без керівництва після смерті своїх директорів", - заявив директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій Геєць, зазначивши, що очолювана ним установа була створена на базі ліквідованого Інституту економіки.
Як стало відомо, на базі Інституту української археографії та джерелознавства в НАНУ планують створити Археографічну комісію при Інституті історії України, яка діяла в 1988-1991 роках, тоді як Інститут сходознавства повинен увійти до складу Інституту всесвітньої історії.
Керівники інститутів заявляють, що подібна реорганізація ставить під загрозу проведену ними наукову роботу.
"Наш інститут створювався як міждисциплінарний, постачаючи джерелами весь гуманітарний сектор. Приєднання до якого-небудь іншого інституту зруйнує створену роками структуру. Хоча неофіційно мене запевняли, що звільнень не буде, але гарантій ніхто не дає", - прокоментував ситуацію перший заступник директора ІУАІ Олександр Маврін.
У свою чергу, в.о. директора Інституту сходознавства Данило Радивилов вважає, що з ліквідацією єдиного українського профільного інституту сходознавство в країні зникне в цілому.
Варто зазначити, що подібний проект оптимізації критикують і представники інших академічних інститутів.
"Втрата спеціальних наукових установ вузького профілю явно позначиться на стані науки в країні. По суті, це не реформа, а вбивство наукової школи, яка ніяк не фінансується державою. Я рішуче проти таких дій", - заявив директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАНУ Мирослав Попович.
***
Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського був створений у 1991 році. Основною діяльністю є вивчення мов, історії та культури народів країн Азії та Африки, а також східних народів, що населяють Україну. У складі інституту працюють 22 кандидати та 6 докторів наук.
Інститут української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського заснований в 1991 році. Інститут займається пошуком, науковою обробкою і публікацією письмових джерел культурно-історичної спадщини, а також розробкою теоретичних основ сучасної археографії. У складі інституту працюють 40 кандидатів і 14 докторів наук.