У країні повальної показної благодійності одна 25-річна українка змогла поставити на потік збір коштів для маленьких пацієнтів відділення онкогематології, пише Анастасія Береза у №45 журналу Корреспондент від 15 листопада 2013 року.
Україна – країна хороших починань з нехорошим фіналом. За даними Українського форуму благодійників, тут діють 15 тис. тільки офіційно зареєстрованих благодійних організацій. Для порівняння: у всіх державах Євросоюзу таких 110 тис. Однак лише 15% з вітчизняних фондів такої спрямованості реально працюють, і такої низької ефективності теж немає ніде в ЄС.
Проте щоб робити добре для інших, не потрібні великі організації і потужні фінансові вливання. Це довела Ольга Кудиненко, піарниця за професією, яка у вільний час в соціальній мережі Facebook (FB) створила ініціативу Таблеточки, що стала одним з найуспішніших благодійних проектів в Україні.
Головна «фішка» Таблеточек – новий для країни спосіб подання інформації про допомогу: без жалісливих фотографій хворих дітей, на суцільному позитиві, з дуже активним зворотним зв'язком
Головна «фішка» Таблеточек – новий для країни спосіб подання інформації про допомогу: без жалісливих фотографій хворих дітей, на суцільному позитиві, з дуже активним зворотним зв'язком, звітами про отримані кошти і куплені ліки, а також зі зручними способами онлайн-внесків.
У підсумку число волонтерів Таблеточек за два роки їхнього існування збільшилося з однієї до шести осіб. За цей час ініціатива зібрала 2,5 млн грн., за які придбали майже 9 тис. лікарських препаратів, понад 11 тис. одиниць медобладнання, провели десяток успішних акцій. Утворення Кудиненко стало найчисленнішою за кількістю прихильників благодійної групою у FB і перетворилося на постійного і надійного помічника онкогематологічного відділення київської лікарні Охматдит.
Сама Кудиненко вибір заняття, що віднімає у неї все більше часу, пояснює не стільки добротою, скільки власним діяльним характером.
«Я іноді жартую, що у мене взагалі серця немає. Я ніколи не плачу на зустрічах з дітьми у лікарнях, а відразу думаю, чим допомогти», – каже українка.
Кур'єр з крилами
«Я тільки кур'єр. Благодійники жертвують гроші, а я просто купую ліки, і відводжу їх в Охматдит», – розповідає Кудиненко.
З цього, власне, все й почалося: одного разу вона відгукнулася на прохання, розміщене на російській благодійній сторінці, – привезти з Іспанії ліки для пацієнтів онкогематологічного відділення. Зробивши це, Кудиненко відразу відкрила на FB свою сторінку. Спочатку це були поодинокі прохання і поодинокі добровольці-помічники. Надалі амбітній, успішній киянці, яка добре заробляє, дуже допоміг її професійний досвід у сфері PR.
«Я знаю, як привернути й утримати увагу. Плюс потрапила на певну аудиторію, яка трошки заробляє і готова поділитися», – каже вона.
Уміло обробляючи сегмент «трошки заробляють», Кудиненко одна за рік за допомогою винятково FB-сторінки зібрала майже 1 млн грн.
Надалі в команду Таблеточек влилися ще п'ять учасників. Спочатку кожен з них просто допомагав грошима. А пізніше вже на постійній основі вони взялися займатися різними напрямками: хтось веде FB-сторінку групи, хтось представляє її у Twitter. Ще один доброволець зайнятий так званою амбулаторною квартирою, в яку Таблеточки селять іногородніх хворих дітей та їхніх батьків, які приїжджають до Києва, в Охматдит, на обстеження. Це просторе житло майже в центрі, біля лікарні, – Кудиненко та її команда орендують його на зібрані гроші вже 16 місяців поспіль і не збираються зупинятися.
Ініціатива справно збирає гроші, працюючи, як конвеєр: мінімальна сума, яку Таблеточки збирали за місяць, склала 5 тис. грн., а максимальна – понад 350 тис.
Ініціатива справно збирає гроші, працюючи, як конвеєр: мінімальна сума, яку Таблеточки збирали за місяць, склала 5 тис. грн., а максимальна – понад 350 тис.
«Розмір пожертвувань завжди пропорційний тому, скільки ми працювали: якщо активно, то грошей більше, ні – менше», – розповідає Кудиненко. При цьому вона зазначає, що, наприклад, у липні цього року фонд зібрав 222 тис. грн. – без особливих зусиль: люди, мовляв, просто вже звикли допомагати.
Таблеточки збирають гроші через платіжні системи, беруть також і готівку. Крім того, команда придумала постійно діючу акцію Happy-Can: волонтери розвозять по столичних офісах спеціальні баночки, в які просять кидати пожертви, поки не набереться не менше 2 тис. грн. – стільки коштує один день лікування онкохворої дитини в Охматдиті. Зараз таких баночок півтори сотні, половина з них регулярно заповнюється за допомогою співробітників офісів різних компаній.
Завжди вперед
У Кудиненко великі плани. По-перше, вона хотіла б розширити масштаби діяльності до рівня російського аналога – фонду Подаруй життя. По-друге, ініціатор Таблеточек прагне зробити благодійність своєю професією – зараз уся команда працює безкоштовно, працевлаштувати довелося лише бухгалтера.
«У нас існує стереотип, що в цю сферу треба йти винятково за велінням серця. Але чуйне серце потрібне тільки для того, щоб працювати волонтером з дітьми. А щоб збирати мільйони на їхнє лікування, потрібні мізки і вміння», – впевнена Кудиненко.
Команда проекту, борючись з необізнаністю населення, багато пише про необхідність донорства, влаштовує заходи на підтримку онкохворих, ділиться інформацією про благодійність за кордоном
Поки що в Україні маркетологи і PR-фахівці працювати в благодійній сфері не прагнуть: немає ні перспективи , ні престижу. Лідер Таблеточек мріє змінити такий стан справ. Але поки що у неї і так багато клопоту. Команда проекту, борючись з необізнаністю населення, багато пише про необхідність донорства, влаштовує заходи на підтримку онкохворих, ділиться інформацією про благодійність за кордоном.
«Якщо в країнах Євросоюзу або США дітям з ранніх років розповідають про людей з особливими потребами, то у нас ні. Ніхто не знає про проблеми глухих або візочників, ніхто не знає про рак. Тому у нас все завжди потрібно розповідати і пояснювати», – наголошує Кудиненко.
У цій справі можна було б розраховувати на допомогу публічних персон, які самі займаються благодійністю і могли б стати прикладом для інших. Але багато з них не хочуть говорити про власні добрі справи. Для пропаганди своїх ідей Таблеточкам довелося запросити російську актрису Чулпан Хаматову, відому у себе на батьківщині в тому числі і благодійною діяльністю. Та навіть погодилася записати для українців короткий ролик.
«На жаль, у нас поки що своєї Хаматової немає», – каже Кудиненко.
Наостанок вона зізнається, що сама в Таблеточки гроші майже не дає, бачачи, що дітям – головним реципієнтам – можуть допомогти інші люди.
«Я намагаюся допомагати іншим – дорослим наприклад. Бо якщо у нас в країні на рак захворіє доросла людина, це кінець . На одного такого хворого держава виділяє цілих 50 грн. на місяць», – розповідає про приголомшливі українські реалії Кудиненко.
А ще натхненниця Таблеточек охоче спілкується з журналістами, і не заради особистого піару. Каже, що після кожної публікації або сюжету в ЗМІ кількість пожертвувань помітно збільшується.
***
Цей матеріал опубліковано в № 45 журналу Корреспондент від 15 листопада 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.