RU
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Львів’яни пізнають культурне надбання кримських татар

Українська служба DW,  18 травня 2014, 19:37
0
388
Львів’яни пізнають культурне надбання кримських татар
Фото: DW
Львів’яни разом з кримськими татарами запалити сотню свічок, складених у тризуб та тамгу

70-ті роковини депортації кримські татари вшанували у Львові. Громада кримських татар, що тимчасово переїхала до Львова, відкрила для львів’ян свою культуру: мистецтво, звичаї та традиції.

Донедавна їх було з два десятки, а вже нині кримськотатарська громада Львівщини нараховує до тисячі осіб. Це сім'ї тих "кримців", як вони самі себе називають, яким довелося з початком весни пакувати валізи й шукати прихисток на материковій Україні.

"З сумом ми дізналися, що наших земляків у Криму позбавили можливості вшанувати пам'ять людей, які загинули в часи депортації", - каже в інтерв’ю DW студент, який шість років живе у Львові, Руслан Сейдаметов. Це надто жорстоко, каже юнак, адже примусова депортація 1944 року була найбільшою трагедією мого народу.

У Криму в Руслана залишилася сестра й батьки. Чекаємо на позитивні зміни, каже він, хоча всі розуміємо, що буде дуже важко. "Ми вже не віримо росіянам. Режими, які намагаються знищити пам’ять рано чи пізно зазнають краху", - додав студент.

Львівська солідарність

Львів’яни разом з кримськими татарами вийшли в суботу на центральну площу міста, аби запалити сотню свічок, складених у тризуб та тамгу (національний символ кримських татар). "Ми віддаємо шану невинно вбитим побратимам. Висловлюємо свою підтримку нашим братам. Чужої біди в нашій країні не буває. Ми солідарні!", - так коротко на акції пам’яті висловив позицію від імені всіх львів’ян мер Андрій Садовий.

 

Утім, львів’яни не лише вшанували пам'ять про депортованих, але й проявили неабияке зацікавлення культурним надбанням кримських татар. Зала, де кримські активісти читали лекцію про історію свого народу, не вмістила всіх бажаючих. "Попри різницю у вірі, світосприйнятті, український і кримськотатарський народи мають важливу спільну рису, - каже лектор, активіст Алім Алієв. - Їх об’єднує внутрішнє відчуття свободи, це особливо свободолюбові народи".

Культура зближує

Майстри розпису, ткацтва та гончарства запросили львів’ян на свої майстер-класи. Саме ці ремесла були найбільш поширеними у кримськотатарській культурі, зрештою, як і в українській. Завдяки цим вмінням кримські татари заробляли і влаштовували свій побут.

Майстер по дереву Олександр Бриндіков запропонував львів’янам пізнати основи та тонкощі давнього традиційного мистецтва вибійки. Для цього майстер використав власноруч зроблені дерев’яні кліше з кримськотатарським та українським орнаментом.

 

"Вибійки були поширеним ремеслом, особливо серед бідного населення. Одяг з вибитим узором носили селяни на щодень. А от заможні кримські татари вже зазвичай робили вишивки золотом та сріблом", - розповідає під час уроку Олександр.

За словами учителя, узори майстрині наносили олійними фарбами на полотняну тканину, яку здебільшого самі й ткали. Цей вид мистецтва був найпоширенішим у 16-18 столітті. Причому, каже Бриндіков, кримським татарам притаманні гострі орнаменти східної традиції, а українці надавали перевагу рослинній символіці. Вибійки на тканинах були зазвичай дво- або триколірними. Усі кліше, зауважує майстер, робили переважно з міцної деревини - груші.

Благодійна допомога

Маленькі та дорослі львів’яни також змогли долучитися і до традиційного розпису в техніці акварелі. Усі роботи учнів та вчителів у рамках майстер-класів залишаються у фондах Національного музею ім. Андрея Шептицького, який підтримав мистецький проект кримських татар.

Утім, свої "шедеври", або ж роботи майстрів учні могли й придбати, або ж зробити благодійний грошовий внесок. Вилучені кошти організатори обіцяють скерувати на допомогу кримськотатарській громаді Львова та переселенцям з Криму.

ТЕГИ: Львів
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі