Головна
 

Прошу пана. Українські абітурієнти штурмують польські виші

Корреспондент.net, 23 квітня 2015, 11:02
6
5913
Прошу пана. Українські абітурієнти штурмують польські виші
Фото: Дмитра Ніконорова
Після навчання в Польщі Станіслава Кияниця планує поїхати до Канади

Десятки тисяч українських абітурієнтів налаштувалися вступати у польські виші, а заразом шукати щастя в Євросоюзі.

Заповнюючи втрати від витоку на Захід власних студентів, Польща знижує вартість навчання майже до українських розцінок, пише Руслан Іванов у №15 журналу Корреспондент від 17 квітня 2015 року.

Поки однолітки київського старшокласника Олександра Баляра, готуючись до вступних іспитів, б'ються над англійською, він студіює польську. Цього року Баляр подаватиме документи в один з аграрних вузів Польщі.

«Там я зможу отримати європейський диплом, у мене буде більше можливостей, – сподівається абітурієнт. – І в перспективі планую працювати в Європі».

У тамтешніх вузах навчаються понад 23 тис. наших юних співвітчизників, причому лише за рік їхня кількість подвоїлася

Боляр – один з десятків тисяч українських абітурієнтів, які планують вирушити за вищою освітою в сусідню країну. За інформацією польського освітнього фонду Перспективи, в тамтешніх вузах навчаються понад 23 тис. наших юних співвітчизників, причому лише за рік їхня кількість подвоїлася. Сьогодні українське студентське братство складає більше половини всього іноземного контингенту польських вузів і є найбільшою освітньою діаспорою в Польщі.

Якщо у 2012-2013 роках кількість абітурієнтів, які вступали в Польщі, не перевищувала 5 тис. осіб на рік, то у 2014-му збільшилася до 10 тис., а в 2015-му досягне 20 тис., прогнозує Галина Бохонко, ректор Міжнародного освітнього центру, який займається відправленням на навчання за кордон.

Українських абітурієнтів приваблює порівняно невисока ціна за навчання, відсутність корупції, нескладна мова, перспективи облаштуватися в Європі

Українських абітурієнтів приваблює порівняно невисока ціна за навчання, відсутність корупції, нескладна мова, перспективи облаштуватися в Європі, а також основна увага в процесі навчання на практичні навички, пояснює Олеся Пономарчук, керівник проектів навчального центру Поліглот, який планує відправити до Польщі цього літа 1 тис. підлітків – удвічі більше, ніж минулого.

Вартість вищої освіти в сусідній країні коливається від € 600 до € 4.000 на рік. Для порівняння: у Німеччині – удвічі дорожче. І хоча в Україні цей показник найнижчий – від € 370 до € 1.300, – вітчизняні вузи вже анонсували підвищення цін на 20-30%. А польські, навпаки, заявили про знижки для українських абітурієнтів до 50%.

Приміром, Університет туризму і гастрономії в Познані знизив оплату з € 2.500 євро до € 1.800 на рік. І це зовсім не благодійність з боку поляків. Країна гостро потребує українського поповнення.

Згідно з прогнозом міністерства науки та вищої освіти Польщі 2014 року, демографічна криза і відтік польських студентів, які воліють здобувати вищу освіту не на батьківщині, а в більш розвинених країнах ЄС, призведе до зубожіння вузів країни

Згідно з прогнозом міністерства науки та вищої освіти Польщі 2014 року, демографічна криза і відтік польських студентів, які воліють здобувати вищу освіту не на батьківщині, а в більш розвинених країнах ЄС, призведе до зубожіння вузів країни.

Через п'ять років польські університети недорахуються мінімум 700 тис. абітурієнтів, свідчать дані дослідження. Водночас, виходячи із середньої вартості навчання € 2.000 на рік, вже сьогодні українські студенти приносять освітній системі Польщі понад € 40 млн щорічно.

Налітай, подешевшало

Під час вибору польського вузу українці часто орієнтуються на його рейтинг, знижки в оплаті навчання і можливість безкоштовного навчання. І хоча кількість бюджетних місць, як правило, не перевищує 1-2%, співвітчизникам вдається на них пробитися.

За словами Пономарчук, її клієнти вступали до безкоштовних груп Варшавського політехнічного університету, Економічного університету і Сілезького університету в Катовіцах. 17-річна киянка Станіслава Кияниця, яка збирається подавати документи до Краківського економічного університету, не впевнена, що вступить на бюджет, але збирається скористатися знижкою.

«Вартість навчання в ньому приблизно € 1.600 на рік, – розповідає Кияниця. – Але зараз роблять знижку, і, швидше за все, ціна буде близько € 900».

Як запасний варіант вона розглядає навчання у Вроцлавському університеті, куди можна вступити на бюджет на підставі високого балу атестата. Але поки що Краків їй ближчий.

«Я вже чотири рази їздила в це місто, була на екскурсії в університеті, багато що про нього дізналася і налаштована на навчання саме там», – каже Кияниця.

Про вигідну систему знижок згадує 24-річна Юлія Романенко з Черкас, яка закінчила магістратуру за фахом історик-архівіст у Вищій школі управління та адміністрації в Ополе.

«Коли вступала, перший семестр був безкоштовний, а всі наступні з 50%-вою знижкою, – згадує вона. – Рік навчання коштував лише € 400».

Зараз Романенко продовжує освіту в докторантурі (аналогу української аспірантури) Опольського національного університету. Написавши ректору навчального закладу мотиваційного листа, Романенко домоглася безкоштовного проходження навчання, вартість якого – € 3.000.

Сьогодні Україна – цільова аудиторія для місцевих навчальних закладів, які беруть студентів із зарубіжжя

Причому це далеко не поодинокий випадок. Такі преференції в приватних вузах має шанс отримати будь-який українець, на відміну від інших іноземців – білорусів, норвежців або іспанців, які також вступають у Польщі. Сьогодні Україна – цільова аудиторія для місцевих навчальних закладів, які беруть студентів із зарубіжжя, пояснюють експерти.

При цьому поляки пропонують безкоштовні програми і для учнів українських вузів. Наприклад, 21-річна киянка Анастасія Галата, яка закінчує магістратуру Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, виграла грант на річний курс навчання в Білостоцькому університеті за спеціальністю міжнародні відносини.

«Перший семестр ми вчимо польську мову, другий – навчання спеціальності, – розповідає Галата. – При цьому я можу ходити на всі лекції в університеті як вільний слухач».

Стипендії в 900 злотих (приблизно € 225), яку вона отримує, вистачає на пристойну кімнату в гуртожитку з платою 360 злотих на місяць, харчування та подорожі по Євросоюзу.

«Була в Берліні, Варшаві, Вільнюсі, – перераховує киянка. – Тут є акції та знижки на проїзд, дешеві автобусні рейси. За один злотий можна доїхати до Кракова або іншого міста».

За словами Галати, до англійської та німецької мов, якими вона володіє, через рік додасться польська, а згодом вона зможе спеціалізуватися на міжнародній тематиці.

Такі відгуки про життя і навчання в Польщі і подальші перспективи остаточно переконали батьків Баляра відправити сина туди, не пошкодувавши € 2.000 на рік. Батько абітурієнта працює в сфері агробізнесу, і сім'я вирішила, що майбутній випускник піде по його стопах, а з часом приєднається і до сімейного бізнесу, який батьки ведуть як в Україні, так і в Польщі.

Фото Дмитра Ніконорова
Олександр Баляр планує вчитися в одному з аграрних вузів Польщі, щоб потім приєднатися до сімейного бізнесу 

З іншого боку, тим, у кого немає хороших стартових позицій, як у Баляра, нелегко влаштуватися на роботу в чужій країні, навіть отримавши там вищу освіту, розповідають випускники польських вузів.

«Знайти місце в Польщі непросто. Але все залежить від бажання. Якщо воно є, знайдеться і робота», – каже Романенко.

Вона визнає, що серед її однокурсників були ті, хто за всі роки навчання так і не знайшов у цій країні роботу. Самій Романенко пощастило: отримуючи освіту історика, вона без зусиль знайшла роботу в екскурсійній фірмі, де із задоволенням і користю для гаманця проводила екскурсії по Кракову.

Інший український випускник, Іван Рушайло з Івано-Франківська, після п'яти років навчання у Краківській академії Моджевського на факультеті Туризм і рекреація, без особливих складнощів працевлаштувався в польській туристичній фірмі, що організовує тури в європейські країни і Україну.

«Після магістратури тут є можливість стажуватися в будь-якій комерційній структурі за своїм профілем протягом трьох-шести місяців, – пояснює Рушайло. – Я три місяці відпрацював безкоштовно, потім мені визначили мінімальну зарплату в кілька сот євро, а зараз я вже повноцінний співробітник з хорошим окладом і планую влаштуватися в Польщі надовго».

Розрахувати сили

Втім, навчання в польських вузах не гарантує випускникові, що він залишиться жити в Європі і знайде там хорошу оплачувану роботу, вважають експерти.

«Більшість абітурієнтів їдуть до Польщі не за освітою, а для того щоб пожити в Європі і підучити англійську та польську мови, і про перспективи роботи не надто замислюються», – ділиться спостереженнями кандидат філологічних наук і професійний репетитор Олесь Обертас, який готує абітурієнтів в тому числі і до вступу в польські вузи.

Проте в його практиці не було випадків, щоб хтось із студентів, відучившись у польському вузі, повернувся шукати роботу в Україні.

80% випускників залишаються в Польщі або переїжджають в інші європейські країни

80% випускників залишаються в Польщі або переїжджають в інші європейські країни, зазначає Олександр Поздняков, директор компанії Евростаді, що спеціалізується на польських освітніх програмах. У процесі навчання у студентів є можливість почати працювати за майбутньою спеціальністю – в цьому їм допомагають бюро кар'єри, які є практично при кожному вузі.

Фото надане школою "Полландо"
Українські студенти на заняттях з польської мови в Білостоцькому університеті 

За даними аналітиків Поліглота, сьогодні в Європі знижується попит на загальноуправлінські спеціальності, тоді як все більш затребуваними стають кваліфіковані практики і виробники – фахівці у сфері логістики, агробізнесу, ветеринарії, будівництва, соціальної медицини.

Водночас ті, хто не знайшов роботу під час навчання або відразу після випуску, не мають права залишатися в Європі після закінчення вузу: студентська віза діє тільки п'ять років. Щоб зачепитися, випускникам доводиться обмірковувати всілякі варіанти, аж до одруження.

Багато хто не враховує, що платне навчання у Польщі не означає, ніби до недбайливого студента тут будуть ставитися лояльно тільки тому, що він платить гроші

Багато хто не враховує, що платне навчання у Польщі не означає, ніби до недбайливого студента тут будуть ставитися лояльно тільки тому, що він платить гроші. Пономарчук майбутніх студентів та їхніх батьків ще на етапі консультації попереджає: вчитися в Польщі не так просто.

«Потрібно враховувати, що це інша країна, лекції чужою мовою. Є студенти, які після першої сесії їдуть, втрачаючи рік, і намагаються знайти себе в Україні», – розповідає вона.

Втім, за підрахунками фахівця, тих, хто не розрахував свої сили, небагато – приблизно 1% від загального числа студентів. Але такі випадки регулярно повторюються.

Важливо правильно оцінити свої фінансові можливості. Навіть за мінімальної оплати за навчання або вступі на бюджет є додаткові витрати – реєстрація документів, страховка, оплата гуртожитку на кілька місяців вперед

Також важливо правильно оцінити свої фінансові можливості. Навіть за мінімальної оплати за навчання або вступі на бюджет є додаткові витрати – реєстрація документів, страховка, оплата гуртожитку на кілька місяців вперед. Загалом на вступний період потрібно мати близько € 1.000. Плюс щомісяця на харчування йде € 150-200.

Крім того, експерти рекомендують починати шлях до навчання в Польщі з курсів мови, а це ще 6-8 тис. грн за просунутий рівень В1. Також, якщо знадобиться допомога в оформленні та поданні документів, доведеться заплатити 5-8 тис. грн спеціалізованим центрам.

Проте батьки готові платити за очікувані вигоди – більш якісну освіту, ніж в Україні, вільне пересування в межах Євросоюзу, не гарантована, але все-таки реальна можливість працювати в Європі.

Романенко впевнена, що потрібно використовувати всі можливості, які надає юним українцям Польща.

«Якщо ти з невеликого українського міста і в тебе немає достатньої суми на навчання за кордоном, завжди можна знайти варіанти. Головне володіти потрібною інформацією», – впевнена вона.

***

Цей матеріал опубліковано в № 15 журналу Корреспондент від 17 квітня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: Польща
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах