Amnesty International в Україні заявила, що більшість українців не вірять у спроможність правоохоронців подолати катування.
Правозахисна організація Amnesty International в Україні заявила, що більшість українців не вірять у те, що правоохоронні органи спроможні розслідувати такі злочини, як катування і жорстоке поводження з людьми.
Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного у червні міжнародним дослідницьким агентством IFAK Institut у всіх регіонах України, зокрема на територіях, які уряд тимчасово не контролює.
Результати дослідження презентували на прес-конференції в п'ятницю.
Поширені і приголомшливі злочини
Як заявила директор Amnesty International в Україні Тетяна Мазур, в зоні проведення АТО катування та інші військові злочини фіксуються з обох боків.
Правозахисник каже, що представники Amnesty постійно відвідують той регіон, збирають інформацію як із відкритих джерел, так і безпосередньо спілкуючись із жертвами катувань. За словами Мазур, "важко вести мову про якусь статистику", бо вся інформація отримана різними шляхами і з різних джерел. Вона наполягає, що "мовою цифр мають говорити правоохоронні органи".
Згідно з висновками Amnesty International, описані колишніми полоненими знущання включають побиття, які викликали переломи кісток, катування електричним струмом, удари холодною зброєю, підвішування до стелі, позбавлення сну протягом кількох днів, погрози смертю, відмови в невідкладній медичній допомозі та імітацію страт.
"Наші польові дослідження на сході України демонструють, що катування затриманих під час конфлікту є настільки ж поширеними, наскільки й шокуючими. Понад 30 колишніх полонених, яких утримували з обох боків конфлікту, надали нам ґрунтовні і страхітливі свідчення про порушення з боку своїх викрадачів", - заявляв раніше заступник директора програми Amnesty International по Європі та Центральній Азії Денис Кривошеєв.
Amnesty International також задокументувала принаймні три інциденти, коли бійці так званих ДНР/ЛНР застосували позасудові страти щодо мінімум восьми військових української армії, і ці факти підтверджені свідченнями очевидців, медичною документацією, доказами, розміщеними в соцмережах і ЗМІ.
Amnesty International виявила, що обидві сторони довільно затримують мирних людей, які не скоїли жодного злочину, але співчувають протилежній стороні. Представники організації поспілкувалися з цивільними, яких затримали і побили тільки за те, що вони мали фотографії з акцій Євромайдану на телефонах або телефонні номери сепаратистів.
Як представники української влади, так і прихильники самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" звинувачують один одного у воєнних злочинах, але обидві сторони ці звинувачення відкидають.
У Міністерстві оборони України раніше заявляли, що військові діють відповідно до законодавства, а в СБУ - що готові до діалогу з Amnestу щодо умов перебування затриманих в Україні.
"Терпимість до катувань"
Правозахисників тривожать також результати опитувань, за якими 38% респондентів виправдовують застосування катувань щодо озброєних прихильників так званих ДНР/ЛНР "в окремих випадках".
"Ми вимушені з жалем констатувати, що серед українців існує певний ступінь терпимості до катувань. Це тільки доводить, наскільки недостатніми є дії влади у попередженні катувань. Це тривожний сигнал, який вимагає від влади продемонструвати безкомпромісну позицію щодо абсолютної заборони катувань", – сказала директор Amnesty International в Україні Тетяна Мазур.
"Попри міф, який озвучують деякі українські політики, що на війні немає законів, в ході збройного конфлікту на сході України застосовується міжнародне гуманітарне право, яке забороняє катування та інші воєнні злочини. Влада має переслідувати винних за ці злочини", - додала правозахисниця.
Органи прокуратури у Донецькій і Луганській областях заявляють, що розслідувати злочини, скоєні на тимчасово непідконтрольній території, неможливо. Тисячі злочинів лише реєструються за повідомленнями ЗМІ та заявами громадян.
Поки що найгучнішою справою, яку розслідує Генеральна прокуратура, є справа про діяльність колишнього керівника батальйону "Айдар", депутата парламенту Сергія Мельничука. Його підозрюють у тяжких злочинах, зокрема жорстокому поводженні із людьми, сам він звинувачення відкидає.
Поза зоною АТО
Переважна більшість українців засуджує катування і подібні злочини поза зоною АТО, але не довіряє чинній системі їх розслідування.
За даними Amnesty, разюче багато людей стикалися з цією проблемою чи знають про неї від близьких.
"Ми були вражені тим, наскільки українцям відома тема катувань. Дві третини опитаних відповіли, що, на їхнє переконання, катування точно або напевне застосовуються у правоохоронній системі України", - сказав на прес-конференції речник Amnesty International в Україні Богдан Овчарук.
"Тільки 6% відповіли, що такі порушення не мають місця. А кожен третій українець напряму чи опосередковано стикався з тортурами – особисто чи знає про цю проблему від родичів, знайомих, друзів", - додав він.
"Той факт, що кожен третій українець боїться катувань у випадку затримання правоохоронцями, вказує на неспроможність влади захистити права своїх громадян і виконати вимоги міжнародного і національного законодавства", - заявив речник.
Що може влада і правоохоронні органи
Amnesty International констатувала, що попри зміну влади в Україні понад рік тому, Генеральна прокуратура і міліція в очах українців не стали авторитетнішими та ефективнішими.
Тетяна Мазур нагадує, що причинами протестів восени і взимку 2013-2014 років були, зокрема, тотальна корупція, свавілля і безкарність правоохоронних органів.
Проте, каже вона, за час після Євромайдану ставлення громадян майже не змінилося: лише 5% українців вважають, що правоохоронці завжди відповідатимуть перед законом.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков всіляко рекламує реформу правоохоронної системи в Україні.
Він ще у 2014 році обіцяв підбір кадрів на основі тестування на детекторі брехні, "тотальну атестацію" усіх працівників, що, на думку головного міліціонера, кардинально змінить ситуацію у правоохоронних органах. На сьогодні з міліції звільнено близько 20 тисяч кадрів.
Джерело: ВВС Україна