Ми стали піддослідними самі по собі - в одному з немільйонних за населенням українських міст, далеко від Києва. Черги були й там.
ЄС підписав угоду про безвізовий режим з Україною, і можна спокійно йти за біометричним паспортом. Наш кореспондент Тетяна Коваленко спробувала оформити цей документ на своїй малій батьківщині - у Кривому Розі - і ось, що із цього вийшло.
Дорожче значить швидше
У Кривому Розі є сім відділень міграційної служби, але не у всіх є фотоапарат і сканер, тому декому з охочих отримати паспорт доводиться пройти крізь чотири черги, одна з яких в іншому районі.
Сумнівів у тому, що потрібно йти до державного паспортного сервісу Документ, де вартість послуг майже у два рази дорожча, але й людей поменше, не виникло.
Робота сервісу починається о 9-й ранку - утім, ще до цього часу вишиковується черга. Як з'ясувалося пізніше, займати її настільки рано - особливого не було сенсу.
Корреспондент.net
Черга жива, не електронна, починається з вулиці, але коли потрапляєш всередину - тебе беруть на контроль співробітники центру, які завжди на підмозі в суперечці "хто за ким займав", а цього не уникнути...
Перша черга
Подання документів паспортистці - і заповнення анкети. Тільки-но підійшла моя черга, а це було о 13:45, при тому, що біля дверей центру я була близько 10-ї, стався збій у комп'ютерній системі.
За словами співробітників сервісу, система лягла по всій Україні, і вчора таке саме було...
Після підписання угоди про безвіз України з ЄС черги за біометричними паспортами видовжились на кілометри. В день підписання, 17 травня, була оформлена рекордна кількість затудинців - майже 19 тис. Не дивно, що система не витримує.
Дві співробітниці з головних у центрі почали заспокоювати переполохану чергу, що, мовляв, приймуть усіх, як тільки буде контакт із центральною системою.
Черга змінює людину, зробить будь-кого злісним егоїстом, а тут ще й задуха, і раритетні бабці "куди без черги?!", покликані приборкати, як їм здається, нахаб.
І ремарка співробітників "якщо сьогодні запрацює", невідомо навіщо сказана, сполохала й останніх зі стримано мирних очікувальників.
Мені пощастило опинитися біля стійки паспортистки в момент збою - можна було знайти хоч якусь опору в цій виснажливій невідомості. До того ж привітна дівчина намагалася мене відволікти: кілька разів перевірила документи, розповіла, що мені належить робити далі, коли чекати на паспорт тощо.
Через півгодини система запрацювала. За цей час я кілька разів подивилася на вимкнений кондиціонер у двох метрах від мене, намагаючись зрозуміти, чому ж вони його не ввімкнули...
Як виявилося, роботу кондиціонера контролює певний комп'ютер у їхньому центрі, а жарко йому стало тільки о 15:50!
Корреспондент.net
Оформлення документів забрало не більше 15 хв. Однак сусідня паспортистка щось намагалася пояснити якомусь подружжю усе про технічний збій іще деякий час після відновлення роботи... В середньому на одну особу йде 20 хв.
Але дбайливі співробітниці доброзичливо і разом з тим підбадьорливо нагадають, що провести тут потрібно ще близько двох годин.
Друга з половиною черга
Далі потрібно сфотографуватися і відсканувати відбитки пальців, але спершу слід підійти до термінала для сплати за послугу, де всю операцію проводить окрема співробітниця центру.
З деяким полегшенням підходжу до термінала, черга до якого налічує лише... одну особу. Проте неможливо, щоб було це так, просто.
Переді мною з'являється співробітниця відділення міграційної служби з документами п'яти-шести осіб. Бабцям із черги вирішити ситуацію на мою користь не вдалося.
Поки я сумно дивилася на чужі купюри, а їх було чимало, що повільно поглиналися терміналом, до мене двічі підійшов батько двометрового хлопця, який вимагав пропустити і його, адже йому скоро йти на фото...
Притихшила його співробітниця центру, не давши мені стати подібною до озлоблених.
Після оплати мої документи забрала інша співробітниця центру, щоб остаточно все оформити і розкласти в правильному порядку.
До цього часу біля стійки паспортистки не було аж ніякої черги, хоча прийом документів ще був можливий. Це, власне, припало на час увімкнення кондиціонера...
Між першою і другою чергою відтинок у дві години склався через те, що паспортисток було дві, а фотограф - один.
Можна було відійти за морозивом і свіжим повітрям, не переживаючи втратити свою чергу - дівчата з центру знають, хто за ким іде.
При вході до співробітниці з фотоапаратом і сканером є дзеркало, а якщо знімок не сподобається, ніхто тебе не буде підганяти і спокійно зробить інший.
Wikimedia
Роздратування так само не виникло через те, що процедуру сканування довелося повторити шість разів - мої вказівні і середні пальці виявилися невідповідного розміру. Довелося знімати відбитки великих пальців. Коли вдалося, дівчина без іронії сказала: "Молодець!"
Тепер залишається чекати смс з оповіщенням, яке має прийти протягом 20 днів. Паспорт у центрі може пробути місяць, потім його відправлять у сховище.
Біометричний закордонний паспорт у Документі обійдеться в 957 грн, а із собою потрібно мати лише паспорт громадянина України та ідентифікаційний номер.
Якщо документ оформляється на дитину віком до 13 років, тоді потрібна фотографія 10 х 15 і, звісно ж, свідоцтво про народження для дітей будь-якого віку.