Через 32 роки після Чорнобильської катастрофи зона відчуження навколо АЕС стає дедалі популярінішою серед туристів, сталкерів і тварин.
26 квітня 1986 року найстрашніша радіаційна катастрофа в історії, що отримала назву Чорнобильська, потрясла північну частину України.
Через недоліки і людські помилки стався вибух в активній зоні ядерного реактора Чорнобильської АЕС. Корреспондент.net згадує життя до і після Чорнобиля.
Прип'ять до аварії: унікальне місто
У місті Прип'ять, розташованому всього в 5 кілометрах від електростанції, колись колишньому взірцеві сучасного радянського міста, зі своїми сім'ями проживали багато кваліфікованих робітників електростанції, пишаючись тим, що їхнє місто вважалося одним з найбільш молодих в Україні: середній вік його жителів не перевищував 30 років.
Засноване місто було з нагоди будівництва і експлуатації однієї з найбільших у Європі атомних електростанцій, Чорнобильської - містотворного підприємства, яке й дало Прип'яті звання міста атомників.
Прип'ять до аварії, 1983 рік // Фото: Wikimedia
За останнім переписом у 1985 році чисельність населення становила 47,5 тисяч осіб, 27 національностей.
Прип'ять відрізнялася від інших радянських міст завдяки композиціям мікрорайонів, розташованих радіусами навколо загальноміського центру.
Прип'ять до аварії
Використовувалися світлова реклама, яскраві панно і декоративна кераміка на фасадах споруд.
Прип'ять до і після аварії // Фото: Getty
Основною містобудівною ідеєю Прип'яті став так званий принцип трикутної забудови, для якої характерна суміш житлових будинків стандартної поверховості і будинків підвищеної поверховості.
Прип'ять до і після аварії // Фото: Getty
Відмінною особливістю такого будівництва є візуальний простір і вільні прогони між будівлями.
Аварія на ЧАЕС
26 квітня 1986 року о 01:23, вночі, серія вибухів зруйнувала четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Невдале випробування реактора вилилося в катастрофу. Повністю ліквідувати пожежу вдалося лише 10 травня.
Реактор ЧАЕС після пожежі // Фото: EPA
Протягом 15 днів в атмосферу було викинуто 50 мегакюрі ядерного палива. Радіоактивна хмара накрила головним чином три країни: Україну, Білорусь і Росію.
Евакуація розпочалася тільки на другий день, оскільки радянська влада приховала катастрофу. Тільки через 36 годин після катастрофи було евакуйовано майже 50 тисяч осіб.
Вони взяли із собою тільки найнеобхідніше, в основному тільки документи, їм пообіцяли, що вони повернуться додому протягом двох-трьох днів. Однак більше ніхто з них сюди не повернувся. Загалом було евакуйовано 115 тисяч осіб із Прип'яті і навколишніх селищ.
Могильник техніки, яка використовувалася під час ліквідації аварії на ЧАЕС
і евакуації населення Прип'яті // Фото: EPA
Відразу ж після аварії близько тисячі літніх жителів району не послухалися рекомендацій влади і
повернулися на територію зони відчуження. Їх називають самопоселенцями. Сьогодні їх залишилося трохи більше сотні, у більшості своїй це люди, старші 80 років.
Жінка, яка проживає у 20 кілометрах від ЧАЕС // Фото: EPA
Прип'ять після аварії: місто-привид
Сьогодні Прип'ять - місто-привид, яке зберігає спогади про тих, чиє життя після раптової аварії на Чорнобильській АЕС розкололося надвоє.
Провалилися дахи одноповерхових цегляних будинків, розбиті вікна і скрипучі від вітру віконниці нагадують сцени з фільму жахів.
Після Чорнобильської аварії // Фото: Getty
"Люди ніколи більше не зможуть тут жити: це неможливо - навіть через 24 тисячі років", - сказала міністр екології України Ганна Вронська у 2017 році.
Люди покинули ці місця 32 роки тому, але життя триває: бурхлива рослинність знищила бордюри і дороги, а здичавілі собаки тепер ледь відрізняються від вовків.
Станцію оточує зона площею 2600 квадратних кілометрів - це приблизно дорівнює розміру Люксембургу, - яка залишається переважно безлюдною і закритою для відвідувачів без спеціального дозволу.
Прип'ять сьогодні // Фото: Getty
Офіційні дані повідомляють про 31 загиблого. Але фахівці стверджують, що набагато більше людей померло пізніше - від викликаних радіацією хвороб, у тому числі онкологічних захворювань.
Загальна кількість загиблих і довгостроковий вплив радіації на здоров'я залишаються предметом гарячих суперечок. Дехто з медиків стверджують, що хвороби були викликані не радіацією, а стресом.
Туристи годують лисицю в зоні відчуження ЧАЕС // Фото: Getty
Довгострокова дія радіації на популяції тварин є предметом інтенсивних суперечок. Вчені намагаються зрозуміти, що позитивно впливає на життя в умовах зараженого середовища, наприклад відсутність людини, а що - негативно.
У прилеглих до станції лісах шкідливий ефект радіації становить чверть від того, що був зареєстрований під час аварії.
Чорнобильські вовки
Незважаючи на радіацію, кількість вовків у білоруській частині зони в сім разів більша порівняно з незараженими територіями в інших місцях. Так говориться в доповіді, опублікованій у жовтні минулого року в науковому журналі The Current Biology.
Встановлені пастки з відео- і фотокамерами дозволяють говорити про те, що такі рідкісні види, як невловима євразійська рись (останній раз її бачили в цьому місці більше століття тому), почали з'являтися в цій особливій зоні.
Рисі в зоні ЧАЕС
Проте, нічого не можна зробити для знезараження дерев і ґрунту, які найсильніше постраждали в результаті випаданнях радіоактивних опадів в радіусі 30 кілометрів від атомної електростанції.
У квітні 2017 року межах 30-кілометрової зони ЧАЕС створили Чорнобильський радіаційно-екологічний природний заповідник.
Доля чорнобильських ліквідаторів
Після аварії мобілізували до 600 тисяч осіб, включаючи пожежників, військових, інженерів, лікарів і добровольців. Саме ліквідатори в спішному порядку побудували саркофаг, який тепер покритий Новим безпечним конфайнментом.
Герої по неволі - вони не знали про високий рівень радіації, якою опромінювалися. Багато хто з них пізніше отримав урядові нагороди. Ліквідатори - одні з головних жертв радіації.
"З тих, хто керував автобусами під час евакуації, сьогодні живі лише дві третини. Тільки на моїй вулиці померло двоє людей", - каже ліквідатор Олександр, маючи на увазі Іванків, місто, жителі якого так і не були евакуйовані.
Протягом трьох місяців після аварії через гостру радіацію загинуло близько 30 осіб. Всесвітня організація охорони здоров'я оцінює загальну кількість загиблих від наслідків катастрофи в 4 тисячі: сюди відносяться працівники аварійних служб, евакуйоване населення і жителі забруднених територій.
Прип'ять // Фото: Getty
Ці цифри достатньо спірні, оскільки організація Лікарі світу за запобігання ядерної війни стверджує, що через радіацію протягом 20 років після аварії загинуло більше 100 тисяч ліквідаторів.
Окрім ліквідаторів найбільш частими жертвами цієї аварії є діти, сьогодні вже дорослі люди, які намагаються впоратися з травмою, яка урвала їхнє дитинство. І пережити її.
Одним з основних наслідків аварії було зростання випадків захворювання на рак щитовидної залози серед постраждалого населення, особливо серед тих, хто в період катастрофи ще не досяг повноліття.
Десять років тому комітет при ООН з вивчення наслідків ядерного випромінювання, UNSCEAR, оцінив кількість випадків захворювання на рак щитовидної залози серед осіб віком до 18 років майже в 7 тисяч осіб - з показником виживаності близько 99 відсотків.
Саркофаг ЧАЕС
Для того щоб стримати більшу частину радіації, над зруйнованим блоком спішно побудували бетонний саркофаг, але з кінця 2010 року розпочалися роботи над більш постійним рішенням.
У листопаді 2016 року на зупиненій Чорнобильській АЕС сталася подія, описана чи не всіма ЗМІ світу. Над бетонним саркофагом, під яким з 1986 року покоїться зруйнований вибухом 4-й енергоблок, спорудили стометрову арку.
Лисиця на тлі Укриття-2 ЧАЕС // Фото: EPA
Вона захищає саркофаг від дощу, снігу і вітру і має дозволити в майбутньому розгорнути роботи для демонтажу зруйнованого енергоблоку. Здавалося б, мета була досягнута. Але через півтора року Держінспекція ядерного регулювання України повідомила, що новий захист досі не введений в експлуатацію.
Арка Укриття-2 важить 30 тисяч тонн і добре помітна на відстані декількох кілометрів. Вона має броньований корпус, який заблокує поширення радіації.
На цей час на електростанції працюють близько 1500 співробітників. Декілька сотень українських робітників ночують у покинутому місті Чорнобилі, де 30 років тому проживало 14 тисяч осіб.
Через радіацію вони проводять 15 днів у зоні відчуження, а інші 15 - за її межами.
Радіаційний фон навколо нової Арки Чорнобильської АЕС знизився більш ніж у два рази після насування нового безпечного конфайнмента.
Сталкери і туризм
Радіація в Прип'яті майже удвічі перевищує звичний рівень у великому мегаполісі на кшталт Лондона, а отже, сьогодні місто Прип'ять цілком безпечне для коротких відвідувань.
Саме про це повідомляється в брошурах, які роздають після прибуття на перший військовий контрольно-пропускний пункт, через який можна потрапити в 30-кілометрову зону навколо станції.
КПП у Прип'яті // DENIS SINYAKOV
Другий КПП знаходиться в 10 кілометрах від реактора. Пропуск у зону відчуження необхідно робити за кілька тижнів до приїзду. Забороняється входити в будівлі чи до чогось торкатися, але таких приписів не завжди дотримуються.
У 2016 році тут побувало 25 тисяч осіб, а у 2017 році кількість відвідувачів перевалила за 30 тисяч.
Туристи в Прип'яті // Фото: Getty
"Раніше в основному приїжджали вчені і журналісти, тепер 80% - звичайні відвідувачі. Приїжджати в зону відчуження - усе одно що відвідувати музей, присвячений Радянському Союзу", - каже гід.
Але є й ті, хто приїжджає поглянути на місце, яке послужило натхненням для одного з рівнів відеоігри Call of Duty.
Радіація в зоні відчуження ЧАЕС // Фото: Getty
На виході із зони відчуження необхідно пройти через контроль радіації, наявний на двох КПП. Морально застарілі автомати радянського виробництва, схожі на телефонні будки без бічних стінок, роблять виміри після того, як доторкнешся руками і ногами спеціальних датчиків.
Якщо все гаразд, жовтим світлом загориться слово "Чисто". Коли ж ні, необхідно визначити, де саме знаходяться ділянки з радіоактивністю: на шкірі чи одязі, які нескладно очистити від радіоактивного забруднення, або ж це якийсь незаконно взятий об'єкт.
Туризм у Прип'яті // Фото: Getty
Також сотні сталкерів пробираються в Прип'ять незаконно.