Перші в ЄС. Зростання трудової міграції з УкраїниСюжет

 

А напередодні президент Петро Порошенко заявив, що кількість українців, які виїхали за кордон, у 2018 році зросла на 10-15 відсотків або на 200 тисяч осіб.

 

Дані Eurostat, опубліковані в жовтні, показали, що основний потік легальної міграції до Євросоюзу йшов у минулому році з України.

 

На цьому тижні Австрія і Чехія вирішили відмовитися від міграційної угоди ООН. Раніше від участі в договорі відмовилися США й Угорщина. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Українців більше, ніж інших

 

Дані, опубліковані 25 жовтня європейським статистичним відомством Eurostat у Люксембурзі, показали, що третина всіх первинних дозволів на перебування, видані у 28 країнах ЄС протягом 2017 року, припадає на українців, сирійців і китайців.

 

Зазначимо, що Eurostat вніс у статистику тільки тих, хто подав документи вперше або не робив цього більш ніж півроку.

 

Громадяни України їдуть до Євросоюзу працювати, із Сирії - в пошуках притулку, а жителі Піднебесної приїжджають вчитися. Найбільше мігрантів прийняли Польща, Німеччина та Британія.

 

Більшість легальних мігрантів прибули з України - 21 відсоток усіх іноземців, які отримали в минулому році в одній з країн ЄС посвідку на проживання або інший статус, що дозволяє перебування терміном від трьох місяців.

 

З 662 тисяч українських мігрантів 88 відсотків приїхали працювати. При цьому переважно в Польщу. Польська влада видала в минулому році нові дозволи на перебування в країні понад 585 тисячам громадян України. Що і зробило Польщу лідером з прийому іноземців в ЄС.

 

Громадяни України також лідирують щодо отримання дозволів в Угорщині, Литві, Словаччині, Чехії та Естонії. Українці за минулий рік також увійшли в трійку лідерів ще і в Болгарії, Данії, Латвії та Хорватії.

 

Рабство 21 століття. Українські гастарбайтери в Литві

 

Таким чином, вони їдуть в ті східноєвропейські країни, жителі яких у великій кількості їдуть на заробітки в західноєвропейські держави ЄС.

 

Сплеск трудової міграції з України спостерігається після початку бойових дій в Донбасі у 2014 році, каже заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Олексій Позняк.

 

Згідно з опублікованими соціологічними дослідженнями, дві третини працездатних українців обмірковують можливість виїзду на заробітки за кордон, ще двадцять відсотків планують конкретні дії, а шість відсотків вже доклали для цього зусиль, розповіла голова правління Українського інституту соціальних досліджень Ольга Балакірєва.

 

Польща боїться втратити українців

 

У кінці минулого місяця польська газета Rzeczpospolita писала, що у третьому кварталі 2018 року, за даними Фонду соціального страхування, кількість іноземців, які працюють легально, збільшилася в Польщі до 569 тисяч осіб, при цьому 426 тисячі з них - українці.

 

Польська економіка, яка потребує робочих рук, від цього виграє, а українська страждає, зазначає газета.

 

У польській доповіді "Барометр трудової міграції" йдеться, що 60 відсотків працівників з України отримують у Польщі на руки 2,5-3 тисячі злотих (близько 22 тисяч гривень).

 

Українці працюють у кожній п'ятій польській фірмі, а кожна шоста планує протягом найближчого року зайнятися пошуками українського персоналу, зазначає видання.

 

"Іноземці залишаться реальною підмогою для польської економіки, проте міграційний потенціал України практично вичерпаний", - наводить Rzeczpospolita слова аналітика банку PKO.

 

У Польщі непокояться, що українці можуть поїхати в Німеччину, коли на початку 2019 року країни Західної Європи зроблять ширший доступ до свого ринку праці для громадян країн, що не входять у ЄС. За даними дослідження, проведеного компанією Work Service, з Польщі туди можуть переїхати 59 відсотків українців.

 

"Це становить величезну небезпеку для польської економіки. Протягом двох-трьох місяців кількість вакантних робочих місць збільшиться з 165 тисяч до півмільйона", - пророкує глава кадрового агентства "Персонал сервіс" Кшиштоф Інглот.

 

Під загрозою опиниться зростання польської економіки.

 

"У підсумку збільшиться попит на зростання заробітної плати, а це призведе до зниження конкурентоспроможності наших підприємств", - вважає експерт, оцінюючи, що обсяг виробництва споживчих товарів може знизитися на десять відсотків.

 

Падіння ментальної стіни. Рік безвізу України з ЄС

 

У Work Service вважають, що порятунком може стати підвищення зарплат для українців, крім того, доведеться запрошувати на роботу громадян інших країн.

 

Глава українського профспілки "Трудова солідарність" Віталій Махинько в жовтні розповідав, що в Польщі майже половина українців в країні працює нелегально і ніяк не захищена.

 

За його словами, замість заробітків люди часто опиняються в ситуації, коли не мають ні даху над головою, ні засобів до існування і не можуть виїхати назад в Україну.

 

Найчастіше, за словами Махинька, українцям не виплачують останню зарплату.

 

Зростання цін в Україні через трудових мігрантів

 

Глава ради Національного банку Богдан Данилишин каже, що масштаби трудової міграції в Україні досягли загрозливого рівня для майбутнього української економіки.

 

Данилишин зазначив, що нова хвиля трудової міграції з України обумовлена ​​багатьма факторами, найважливішими з яких є військова агресія, глибока і тривала економічна криза, безробіття.

 

Він нагадав, що рівень безробіття серед економічно активного населення в першому кварталі цього року склав 9,7 відсотка, а серед населення працездатного віку - десять відсотків.

 

В інфляційному звіті Нацбанку зазначають, що через трудову міграцію може не тільки сповільнитися економічне зростання, а й прискоритися підвищення цін.

 

"Один з основних ризиків базового сценарію - продовження відтоку робочої сили з України. Це буде високими темпами створювати подальше підвищення диспропорцій між попитом і пропозицією на ринку праці", - пояснюють в НБУ.

 

На українському ринку праці вже зараз виникли проблеми. За оцінками Нацбанку, нарощувати темпи виробництва в тому числі заважає трудова міграція. Найбільше проблеми відчуваються в будівництві, промисловості, сільському господарстві, транспорті та зв'язку.

 

Австрія та Чехія проти мігрантів

 

1 листопада прем'єр-міністр Чехії Андрій Бабіш відхилив міграційну угоду Організації Об'єднаних Націй.

 

Напередодні про свій вихід повідомила Австрія. Федеральний канцлер Себастьян Курц пояснив цей крок необхідністю захисту національного суверенітету.

 

У липні 2018 року від участі в пакті відмовилася Угорщина. Прем'єр-міністр цієї країни Віктор Орбан назвав планований договір "небезпечним для миру в Угорщині", оскільки він, за словами Орбана, заохочує до еміграції мільйони людей.

 

США вийшли з переговорів ще в грудні 2017 року, оскільки деякі положення пакту несумісні з міграційною політикою президента Дональда Трампа.

 

Ініційований ООН перший "Всесвітній пакт за безпечну, впорядковану і регульовану міграцію" планується офіційно прийняти на конференції в Марокко в грудні 2018 року.

 

Він містить низку директив і близько 20 конкретних заходів, які не мають, однак, юридичної сили до виконання.