Бортові самописці з літака з курсантами, що розбився, перебувають на розшифруванні. На це піде близько п'яти днів.
Трагедія з військовим літаком повітряних сил ЗСУ Ан-26, що сталася 25 вересня біля Чугуєва Харківської області, залишиться в історії України траурним днем. З усіх, хто був на борту, вижила тільки одна людина. З 26 загиблих 19 були курсантами.
За фактом аварії порушили кримінальну справу про порушення правил польотів і підготовки до них. Наразі існують чотири версії катастрофи, які перевіряє Державне бюро розслідувань. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Що сталося: як у комп'ютерній грі
Катастрофа сталася близько дев'ятої вечора поблизу міста Чугуїв Харківської області. Літак Ан-26, який виконував нічний навчальний політ, впав під час посадки за два кілометри від військового аеропорту.
Загиблі курсанти вчилися в Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба. В ході навчального польоту вони освоювали справу штурманів, а керували польотом досвідчені пілоти.
Першими на місці катастрофи опинилися місцеві жителі, що проїжджали повз. Вони намагалися допомогти двом курсантам, які вийшли з палаючого літака. Один з них помер наступного дня через несумісні з життям опіки.
Одним зі свідків був житель Харкова Ярослав Тарасов, який їхав до Чугуєва на авто. Почувши дивний гул, він почав гальмувати, припустивши, що щось сталося з його автомобілем, але незабаром він побачив літак, що низько летів.
"Таке гудіння може бути лише на останніх потужностях літака і на одному двигуні. Там їх два, в польоті він не горів. І я не впевнений, що він зачепився за щось крилом, він просто приземлився так на пузо", -
сказав BBC Україна Ярослав, який трохи знається на техніці.
Літак впав біля траси всього за кілька десятків метрів від автомобіля Ярослава. І майже відразу загорівся. Через кілька секунд з полум'я вийшов чоловік. Свідки, які опинилися поруч, марно намагалися збити полум'я ковдрою.
Загасити вогонь вдалося лише за допомогою вогнегасника, який Ярослав знайшов в одного із зупинених водіїв. Однак врятувати життя хлопцю лікарі не змогли.
Він розповідає, що жар від палаючого Ан-26 був нестерпним, а в середині літака постійно щось вибухало, тому доводилося періодично відходити.
Через деякий час, як розповідає Тарасов, поруч несподівано з'явився ще один курсант.
"У нього була розбита голова ззаду, такий великий поріз... Але він був у свідомості, все обличчя в крові, весь у крові. Він нам сказав, що було більше 30-ти осіб на борту, що це всі курсанти", - згадує очевидець.
Курсант, який вижив/Володимир Зеленський
Цим курсантом виявився 20-річний третьокурсник В'ячеслав Золочевський. Як йому вдалося вибратися з літака - він згадав тільки в лікарні.
"Його накрило фюзеляжем, і вогонь не дістався до нього, і він прийшов до тями та зміг покинути ту частину літака, яка палала у вогні", - передав слова хлопця, який вижив, голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер.
Лікарі кажуть, що він народився в сорочці. Його стан зараз задовільний і вже через тиждень В'ячеслав може повернутися додому.
Одним з перших прибули на місце падіння волонтер Руслан Овчаренко. Він розповідає, що В'ячеславу відразу не повірили, коли він сказав, що в літаку було близько 30 осіб.
"Військові вже були тут, кажуть - не могло в цей літак сісти тридцять осіб! Він сказав, можливо були ще живі, адже вони стрибали з літака. Просто стрибали. Там не було часу вистрибувати з парашутом", - цитує його в пресі.
Крім семи членів екіпажу, в літаку перебували 20 курсантів другого, третього і четвертого курсів.
"Все відбувалося, як у комп'ютерній грі, коли прийшов до тями, побачив, як горить його товариш, і він допомагав гасити полум'я", - передає слова курсанта Кучер.
Відомо, що літак, на якому летіли загиблі, призначений для підготовки штурманів. У програмі передбачені як денні, так і нічні польоти. Залежно від завдання і маршруту, вони можуть тривати від десяти хвилин до години.
Який саме політ проходив - засекречено. У керівництві університету запевняють, що екіпаж був підготовлений, льотчики першого класу, а сам транспорт перед вильотом проходив перевірку.
Незадовго до катастрофи пілоти повідомили про відмову лівого двигуна. "Що сталося далі, не
зрозуміло", - говорить харківський губернатор. За його словами, на запит про посадку пілотам відповіли тільки через хвилину.
Ідентифікувати тіла можливо лише за ДНК, матеріали для аналізу збираються у родичів загиблих. За останніми даними, до Харкова прибули сім'ї 17 загиблих курсантів. Ще не всі доїхали, оскільки на літаку були вихідці 11 областей України.
Президент Володимир Зеленський закликав прискорити виплати сім'ям загиблих: "Потрібно зробити все необхідне, щоб спростити бюрократичні процедури. Ці виплати повинні бути терміновими".
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що у міністерства оборони є кошти для цих виплат. Він уточнив, що кожна сім'я загиблих отримає, приблизно, 1,5 мільйона гривень протягом наступних трьох тижнів, після ДНК-експертизи тіл загиблих.
Уламки літака зібрані і перевезені на територію військової частини А4104 в Чугуєві, де вони перебувають під цілодобовою охороною ДБР. Надалі фахівці спробують скласти з уламків зруйнований літак.
Версії катастрофи: основна - недбалість
За словами міністра оборони Андрія Тарана, попередній аналіз свідчить про те, що літак зачепився крилом за землю.
Остаточні відповіді про причини катастрофи має дати аналіз даних бортового самописця і висновки комісії, яка розслідує аварію.
Вранці 28 вересня стало відомо, що чорні скриньки почали розшифровувати. Доступ до самописців, які перебували у хвості літака, був обмежений до вилучення останків загиблих. На їх розшифрування піде близько п'яти днів.
"У чорних скриньках є записи переговорів пілотів з диспетчерами, є запис того, що говорили диспетчери, що говорили пілоти в кабіні в останні секунди перед трагедією і також запис технічних параметрів роботи двигунів літака", - розповів заступник голови МВС Антон Геращенко.
Державне бюро розслідувань назвало чотири версії причини авіакатастрофи військового літака Ан-26 у Харківській області.
Так, серед них - неналежне технічне обслуговування літака і підготовки його до польоту і неналежне виконання службових обов'язків особами, які були відповідальними за управління польотами.
Перевіряються такі версії слідства:
-
технічна несправність агрегатів літального апарату;
-
неналежне виконання своїх службових обов'язків екіпажем;
-
неналежне виконання службових обов'язків особами, які були відповідальними за управління польотами;
-
неналежне технічне обслуговування літака і підготовки його до польоту.
Як розповів голова Харківської ОДА, ключовою версією причин катастрофи можна вважати службову недбалість.
"З моменту, коли пілоти запросили посадку, люди, що відповідають за цю посадку, відповіли тільки через хвилину. Нібито це сталося через те, що посадили інший борт. При цьому ми повертаємося до того, що на той момент було відомо, що один з моторів не працював", - сказав Кучер.
Ан-26, що розбився, мав наліт з початку експлуатації 5 985 годин з призначеного ресурсу в 20 тисяч льотних годин, тобто, виробив 29,9 відсотка льотного ресурсу, повідомив віце-прем'єр Олег Уруський.
"Дата випуску - 21 жовтня 1977 року. Остання дата ремонту - 30 липня 1996 року в 410 заводі. Наліт з початку експлуатації 5985 годин, 3450 посадок. Наліт після останнього ремонту - 1800 годин, 2160 посадок. Призначений ресурс - 20 тисяч льотних годин. До чергового ремонту... закінчувався термін 21 червня 2022 року. Залишок призначеного ресурсу - 14015 годин", - розповів він.
Імена загиблих
Повний список загиблих:
-
Майор Кишеня Богдан В'ячеславович, командир загону авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї
-
Капітан Остапенко Олексій Георгійович, штурман загону авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї
-
Капітан Добреля Дмитро Денисович, другий штурман корабля авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї
-
Старший лейтенант Мсуя Ашраф Азізович, штурман корабля авіаційного загону пошуково - рятувального забезпечення транспортної авіаційної ескадрильї
-
Старший лейтенант Козаченко Олег Михайлович, бортовий авіаційний технік авіаційного загону транспортної авіаційної
-
Прапорщик Іванов Євген Сергійович, старший повітряний радист авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї
-
Прапорщик Широчук Олег Миколайович, старший бортовий механік авіаційного загону пошуково-рятувального забезпечення транспортної авіаційної ескадрильї
-
Молодший сержант Андрущенко Дмитро Романович
-
Солдат Бойко Олександр Анатолійович
-
Солдат Булій Ростислав Володимирович
-
Солдат військової служби за контрактом Вільховий Віталій Богданович
-
Солдат Донець Дмитро Євгенович
-
Солдат Зібюк Костянтин Олегович
-
Солдат Клевець Олександр Олександрович
-
Солдат Матвійчук Богдан Миколайович
-
Сержант військової служби за контрактом Микитченко Микола Анатолійович
-
Солдат військової служби за контрактом Скочко Олександр Ігорович
-
Солдат військової служби за контрактом Шеремет Руслан Едуардович
-
Старший солдат військової служби за контрактом Скоробогатько Євген Іванович
-
Солдат Дудла Артем Михайлович
-
Солдат військової служби за контрактом Померанцев Андрій Андрійович
-
Солдат Роспотнюк Андрій Юрійович
-
Солдат Студинський Дмитро Віталійович
-
Солдат Хом'ячук Максим Володимирович
-
Солдат Олабін Володимир Вадимович
-
Старший сержант Корчовський Роман Олександрович
Десятий зверху в цьому списку - солдат військової служби за контрактом Олександр Скочко. Шість років тому, 14 червня 2014 року, під час аварії ІЛ-76 під Луганськом загинув його батько, штурман авіаційної ескадрильї, гвардії капітан Ігор Скочко. Він був родом із селища, яке зараз перебуває під контролем "ЛНР".
Всіх дев'ятьох членів екіпажу Іл-76, включаючи Ігоря Скочка, 25 липня 2014 року поховали в братській могилі на кладовищі Нове-2 в Мелітополі. З десантниками прощалися, зокрема, в Дніпрі, Нікополі, Павлограді та Кривому Розі.