Ситуація з мігрантами на білорусько-польському кордоні змусила Україну почати дбати про безпеку на північному кордоні.
Міграційна криза на кордоні Білорусі з Євросоюзом змусила 12 країн ЄС просити в Брюсселя грошей на будівництво стін і загороджень на своїх зовнішніх кордонах. Ще влітку Україна допомагала Литві колючим дротом, аж тепер сама зміцнює кордон з Білоруссю. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Сьогодні кордоном можуть скористатися мігранти, а завтра - диверсійні групи
Кілька українських високопоставлених політиків минулого тижня заявили, що необхідно зміцнити кордон з Білоруссю та Росією. Йдеться не лише про військовослужбовців, прикордонників і нацгвардійців, а й про фізичне загородження.
Фортифікаційні споруди на кордоні з Росією, який було делімітовано (позначено на карті), але не демарковано (позначено на місцевості), Україна почала будувати ще 2014 року.
Стіна передбачає інженерно-технічне облаштування держкордону для стримування незаконного перетину контрабандистами чи диверсійними групами.
Це не лише паркан, а також протитанкові рови, спостережні вежі, засоби сигналізації та відеоспостереження, опорні пункти для прикордонників уздовж майже 2 тисяч кілометрів.
Проект отримав назву Стіна і на сьогоднішній день готовий трохи більш ніж на 50 відсотків. Загальна очікувана вартість проекту - 4,1 мільярда гривень. Будівництво мало закінчитися в 2018 році.
Такі захисні споруди на кордоні – поширене явище. Наприклад, їх уже звели і досі зводять в країнах Балтії.
"Витрачають вони на це, повірте, набагато більше, ніж ми. І їхній досвід підтверджує, що найефективніше для контролю за кордоном - саме системи відеоспостереження та контролю, сигналізації", - розповів представник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
Середня вартість робіт у цих країнах різниться. 29 тисяч євро за кілометр у Литві, 75 тисяч – у Латвії та 1,6 мільйона – в Естонії.
"Минулого року ми отримали дозвіл на провадження господарської діяльності. І замість того, щоб закуповувати колючий дріт, ми зможемо його виробляти самі, і його вартість буде в рази менша", - додав Демченко.
Стіна на кордоні між Україною та Росією // Цензор.net
Про необхідність інженерного облаштування кордону України з Білоруссю заявили у зв'язку з міграційною кризою, яка з особливою силою вибухнула останніми тижнями.
Про те, що мігранти можуть загрожувати Україні, 10 листопада заявив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, коли виступав у польському парламенті після поїздки на кордон з Білоруссю.
"Ми усвідомлюємо, що є ризик, що якщо цей кордон буде дуже щільним, міграційні потоки можуть пройти через Україну, тому ми вживаємо відповідних заходів для зміцнення цього кордону по всій довжині", - сказав Моравецький.
Невдовзі голова МВС Денис Монастирський заявив, що Україна готується до сценаріїв, подібних до тих, що відбуваються сьогодні на польсько-білоруському кордоні. На засіданні РНБО визначили 10 уразливих ділянок на 200 кілометрах кордону у Волинській області, тепер там провадять інженерне облаштування. Про це в матеріалі
Відповідь буде жорстка.
Зрештою міграційна криза Україні загрожує не напливом мігрантів, каже міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, коли дає пояснення, чому необхідно зміцнити кордон з Білоруссю.
"Їх [мігрантів] все одно можна затримати і повернути туди, звідки вони прийшли. Але сам факт використання кордону для нелегального такого таємного перетину... Сьогодні ним можуть скористатися мігранти, а завтра - диверсійні групи", - сказав Кулеба.
Він додав, що диверсанти можуть зайти в Україну з Білорусі за російським наказом для того, щоб дестабілізувати ситуацію в країні, влаштувати терористичні акти. За словами міністра, саме з цих причин Президент Володимир Зеленський вирішив негайно мобілізувати військових, щоб зміцнити кордони.
Протяжність українсько-білоруського державного кордону становить 1 084 кілометри. Він відокремлює Волинську, Рівненську, Житомирську, Київську і Чернігівську області України від білоруської Брестської та Гомельської областей.
Майже 750 кілометрів кордону проходять сушею, 325 кілометрів - річками, ще приблизно 120 кілометрів - через зону відчуження неподалік Чорнобильської АЕС.
Зараз тут практично нічого немає, демаркація кордону, як його було визначено в 1997 році, триває досі.
Кордон України і Білорусі
"Демаркація - на завершальному етапі. Демаркаційна комісія ще встановлює місця для прикордонних знаків. Інженерне облаштування - це інша складова. На жаль, у тому вигляді, який хотілося б мати державі, ця ділянка не облаштовувалася", -
пояснив в інтерв'ю
DW прес-секретар ДПСУ.
В МВС підрахували, що бюджету України будівництво повноцінної огорожі принаймні на найнебезпечніших ділянках українсько-білоруського кордону коштуватиме 7 мільярдів гривень.
Протяжність 10 найнебезпечніших ділянок для масового перетину нелегалами з півночі - 270 кілометрів, щоб їх закрити найпростішим інженерним загородженням - спіральним колючим дротом Єгоза, потрібно 189 мільйонів гривень, заявив директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.
Він нагадав, що між українською та білоруською сторонами з 2020 року діє угода про реадмісію. Згідно з нею нелегали, які потрапили з України в Білорусь чи навпаки, мають бути видворені, а країна, з якої вони прийшли, зобов'язана прийняти їх назад. Аналогічну угоду з ЄС Мінськ розірвав.
Надалі, якщо буде виділено кошти, на кордоні з Білоруссю планують вирити загороджувальний рів, побудувати паркан, що захищає від вандалів, а також вежі спостереження та дорогу, паралельну кордону. Фактично йдеться про продовження Стіни.
Експерти, яких опитало DW, підтримують ідею про облаштування українсько-білоруського кордону, але мають побоювання, що буде повторення невдачі зі Стіною.
"Будівництво - не зовсім вдалий термін для цього. На певних ділянках це справді може бути контрольна смуга, дротяна огорожа, паркан. Але насамперед має бути система цілодобового спостереження", - вважає співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
Білорусько-український експерт аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич вважає малоймовірним сценарій масового проникнення мігрантів з Білорусі в Україну, бо Україна не їхня мета і вона не має відкритого кордону з ЄС. Але сам він підтримує ідею про облаштування кордону.
"Відкинувши політичні питання між Мінськом і Києвом, мігрантів, згадаємо такі речі, як контрабанда, контроль за переміщенням товарів, незаконний перетин кордону - починаючи від копачів бурштину, закінчуючи ягідниками. Тому в будь-якому разі інженерна інфраструктура нагляду за кордоном потрібна, якщо держава себе поважає", - сказав він.