Вимкни Раду: українські протести радикалізуються

У Києві і інших містах України поновилися протести колишніх воїнів-інтернаціоналістів, ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, представників малого і середнього бізнесу. Експерти кажуть, що це лише початок.

У Києві і інших містах України поновилися протести колишніх воїнів-інтернаціоналістів, ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, представників малого і середнього бізнесу.

Вони знову вийшли під стіни парламенту і Кабінету міністрів, захищаючи свої пільги, пенсії і свій бізнес.

Акція 3 листопада під стінами парламенту проходила під гаслом Вимкни Раду! Декілька тисяч протестуючих вже втретє знесли металеву огорожу і побилися з бійцями спецпідрозділу "Беркут". "Загальна справа", "Вперед!", "Наступ", "Ніхто окрім нас" - це лише деякі з назв громадських організацій, прибічники яких виходили на вулиці з соціальними вимогами.

"Це продовження тиску на владу, яка, нарешті, повинна зрозуміти, що народ, згідно з  Конституцією - єдине джерело влади у країні", - сказав Бі-бі-сі один з організаторів "податкового майдану" в кінці 2010 року Павло Жовніренко. Він стверджує, що з часу масових виступів підприємців влада "продовжила наступ на інтереси різних верств населення" - через пенсійну реформу, яка вже прийнята, реформу пільг для різних категорій громадян, земельну реформу.

Павло Жовніренко каже, що десятки громадських організацій укладають угоди про співпрацю, а активісти "податкового майдану" передають досвід боротьби новим рухам і організаціям. "Якщо афганці - це сьогодні сила, то підприємці - це розум. Ми будемо разом не лише біля Верховної Ради, але і в кожному районі, області. І у влади не вистачить "Беркута"  і внутрішніх військ. До 1917-го року ще далеко, але процес йде. Депутати захистили себе забором, як у вольєрі. Але вони не втечуть, тому що нас буде багато", - заявив Руслан Секала, голова громадської організації "Наступ", що представляє інтереси малого і середнього бізнесу. Хоча активісти соціальних протестних акцій заявляють про те, що не співпрацюють з політичними силами, оскільки не вірять жодній партії, до протестів у Києві і інших містах приєдналися опозиційні партії, і перш за все "Батьківщина" Юлії Тимошенко  і "Фронт змін" Арсенія Яценюка, які, згідно з соціологічним дослідженням, займають друге і третє місце у рейтингу довіри після Віктора Януковича.

Партія влади вже звинуватила своїх опонентів у спробах дестабілізувати ситуацію в країні, використовуючи для цього найвразливіші категорії громадян.

Хоча громадські організації не заявляють про співпрацю з опозиційними партіями, проте їх об’єднує одне - незадоволеність діями влади. До соціальних вимог - зберегти пільги і інші соціальні гарантії - в останні дні приєдналися політичні гасла про розпуск Верховної Ради і відставку президента і уряду. Акції афганців, чорнобильців і підприємців довели, що соціальні протести радикалізуються.

Це визнав і президент Віктор Янукович. Він заявив про факти вилучення зброї у громадян, які нібито готувалися до збройних нападів на органи влади.

Президент також переконаний, що ламають огорожі біля парламенту ті, кому непогано живеться на чорнобильські пенсії, водночас, ті, кому найважче, "мовчать, терплять і чекають".

Віктор Янукович вважає, що протести направлені на зрив економічної і політичної стабільності і що за цим стоять політичні сили - його опоненти.

Представник Партії регіонів  Володимир Олійник стверджує, що влада прислухається до вимог протестуючих, але і ті, хто давить на владу, повинні розуміти реальну ситуацію в країні. "Пригадайте Грецію - там були чи не найрадикальніші протести, зіткнення з поліцією. Ринкова країна стала банкрутом, не змогла впоратися ні з зовнішніми, ні з внутрішніми боргами. Те ж саме чекає Італію, Іспанію. Тобто, проблеми є скрізь, і Україна не виключення. Треба шукати компроміси, а реформи мають бути зрозумілі людям", - сказав Бі-бі-сі Володимир Олійник.

Радикалізація протестів в Україні підтвердила прогнози експертів про те, що у акцій на соціальному ґрунті більше шансів на підтримку населенням, оскільки економічні і соціальні проблеми стосуються мало не кожного. Національний інститут стратегічних досліджень при президентові України визнавав, що в Україні є немало чинників, що спонукають до радикалізації протестних настроїв. І перш за все йдеться про бідність населення і значний розрив у доходах між різними категоріями громадян. Разом з цим, говорять експерти, недовіра до влади, яка пропонує економічні реформи, залишається дуже сильною і за останні місяці, згідно з соціологічним дослідженням, посилюється.