Фото: Фото Михайла Марківа / Прес-служба Президента
Ближче до Брюсселю тепер не Україна, а Молдова і Грузія
Учора в Познані в рамках Форуму громадянського суспільства Східного партнерства був оприлюднений рейтинг європейської інтеграції країн СП, в якому Україна з першого опустилася відразу на третє місце, пропустивши вперед Молдову і Грузію, пише газета КоммерсантЪ-Украина в статті Украину поставили на место.
За даними видання, у зустрічі в Познані брали участь
представники Єврокомісії і головуючої в ЄС Польщі, а також недержавні
організації шести країн формату СП - України, Молдови, Грузії, Вірменії,
Азербайджану та Білорусі. Одним з головних заходів стала презентація рейтингу
європейської інтеграції - спільного дослідження, проведеного експертами у всіх
країнах СП при фінансуванні фонду Відродження.
Дослідження, яке проводилося за єдиною методикою для всіх країн регіону,
показало несподівані результати. "Найкращі показники в Молдови. Україна,
яка до цього часу вважалася країною-флагманом Східного партнерства, виявилася
лише третьою", - констатували автори.
Рівень європейської інтеграції оцінювався за 300 параметрами, розбитими на три
блоки: взаємозв'язок ЄС і країн СП, зближення нормативно-правової бази, якість
державного управління. Молдова виявилася лідером у двох перших блоках, Грузія -
у третьому, Україна ж посіла друге місце в оцінці взаємозв'язку з ЄС і третє -
в двох, що залишилися блоках, при цьому в блоці "зближення" Київ
ділить третє місце з Єреваном, який не декларуєть навіть прагнення до
інтеграції в Євросоюз.
КоммерсантЪ-Украина зазначає, що до недавнього часу
лідерство Києва в регіоні не викликало сумніву ні в Україну, ні в Євросоюзі.
При створенні СП європейські чиновники називали країну "локомотивом"
цього формату і передбачали, що іншим державам доведеться копіювати досягнення
Києва.
Однак за недавній час ситуація істотно змінилася, зазначають експерти. "За
останні два роки в Україні деякі показники погіршилися. Але головне те, що
результати Молдови за цей же період за дуже багатьма пунктами
покращилися", - пояснила керівник дослідження, директор європейської
програми Відродження Ірина Солоненко.
Успіх Кишинева виявився несподіванкою навіть для молдавських експертів,
задіяних у дослідженні. "Я знав, що Молдова дуже швидко просувається
вперед, але не очікував, що ми вийдемо на перше місце, адже було прийнято
вважати, що Україна як і раніше попереду", - розповів на презентації в
Познані заступник директора молдавського інституту розвитку та соціальних
ініціатив Леонід Літра.
Зазначається також, що відставання від нових лідерів рейтингу в Україні
нерівномірне - навіть у рамках одного секторального розділу у Києва
зустрічаються і виграшні, і провальні показники. "Посівши перше місце з
торговельно-економічної інтеграції з Євросоюзом, Україна виявилася другою з
кінця - гірше за неї лише Білорусь - у питанні відповідності принципам ринкової
економіки", - стверджується у звіті.
Чимало претензій до Києва знайшлося у експертів при оцінці системи
держуправління, в тому числі у сфері європейської інтеграції. "У питанні
розвитку органів, які формують і координуючих державну політику в плані
зближення з ЄС, Молдова опинилася далеко попереду інших країн СП. Україна ж
відстає навіть від всіх країн Кавказу. Зокрема, в Києві спостерігається нестача
органів, координуючих міжсекторіальну взаємодію", - вважають автори
дослідження. При підведенні підсумків бралися до уваги також результати
сторонніх авторитетних досліджень, зокрема рейтинг Doing Business Світового
банку, згідно з яким у Грузії - найкращий бізнес-клімат серед країн СП, а в
Україні - найгірший.
Досить високі результати Грузії, яку в Європі мало хто бачить майбутнім членом
ЄС, здивували грузинських експертів, які нагадали, що в Тбілісі є чимало
проблем з дотриманням демократичних стандартів. "Високий бал Грузії не
означає, що в цій країні все ідеально. Це означає лише, що в інших країнах
ситуація ще гірше", - прокоментувала результати дослідження Ірина
Солоненко.
Європейські експерти зазначають, що провальні результати України в даному
дослідженні можуть призвести до фінансових втрат Києва. У нинішньому році ЄС
задекларував політику "більше за більше", що передбачає зростання
фінансування країн, що показали кращі результати у сфері зближення з
Євросоюзом.
"У Єврокомісії немає чітких критеріїв оцінки. Цей рейтинг справді може
стати одним з чинників прийняття рішення", - пояснив Віорел Урсу,
представник брюссельського Open Society Institute. За його словами, Молдова і
Грузія, безсумнівно, будуть апелювати до ЄС, вказуючи на даний рейтинг і
вимагаючи збільшити фінансування.
Зазначимо, що 19 грудня в Брюсселі повинен ввідбутися саміт Україна-ЄС, на
якому планувалося підписати Угоду про асоціацію та створення зони вільної
торгівлі. Проте, доля саміту досі неясна, оскільки у сторін є розбіжності щодо
письмового закріплення європейської перспективи України.
На цьому тижні президент Польщі Броніслав
Коморовський заявив, що приєднання України до ЄС може зайняти більше часу, ніж
планувалося раніше, через проблеми з дотриманням українською владою
демократичних стандартів.