В середу суд може закрити справу проти Кучми

Суддя Печерського райсуду Києва Галина Супрун пішла до нарадчої кімнати для ухвалення рішення за позовом адвокатів другого президента України Леоніда Кучми на незаконність порушення кримінальної справи щодо нього за обвинуваченням у причетності до вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе.

Сьогодні на засіданні суду Супрун завершила дослідження матеріалів справи, вислухала пояснення сторін і віддалилася в дорадчу кімнату для винесення рішення.

Перед тим як піти суддя повідомила, що рішення буде оголошене "точно не сьогодні". Потім вона уточнила, що оголосить його 14 грудня о 9:00.

У своїх поясненнях адвокат Кучми Сергій Ульянов підкреслив, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, і припущеннях.

За його словами, кримінальне переслідування Кучми починалося і здійснювалося без законних підстав.

Адвокат певен, що свідчення трьох міліціонерів, засуджених за вбивство Георгія Ґонґадзе не містять даних про причетність Кучми до вбивства журналіста, свідчення Олександра Мороза не несуть змістовного характеру, а плівки екс-працівника управління Держохорони Миколи Мельниченка не можуть бути доказом та підставою для порушення кримінальної справи .

На думку Ульянова, ці записи змонтовані. Адвокат нагадав рішення Конституційного суду від 20 жовтня 2011 року, яким пояснено, що докази, зібрані незаконним шляхом, не можуть бути доказами.

  ВІДЕО: КС: Докази мають бути зібрані законним способом

Він також висловив думку, що й самі свідчення М. Мельниченка не можуть бути доказами.

Щодо свідчень екс-начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача, то, як зазначив Ульянов, вони суперечливі й не можуть бути перевірені.

Кримінальну справу стосовно Кучми порушили 21 березня 2011 року. Він звинувачується у перевищенні влади і службових повноважень, що призвели згодом до вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе (ч. 3 ст. 166 Кримінального кодексу в редакції 1960 р.). Плівки майора управління Держохорони Миколи Мельниченка визнані речовим доказом у справі.

Кучмі пред'явлене звинувачення, взята підписка про невиїзд і проведена очна ставка з екс-начальником департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексієм Пукачем і М. Мельниченком.

Журналіст Георгій Ґонґадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі Київської області знайшли труп без голови, який, за висновками експертів, міг належати журналістові. У 2009 році в Київській області знайдені останки черепа, що за заявою Генпрокуратури належать Гонгадзе. Однак тіло досі не віддали землі, оскільки мати журналіста Леся Ґонґадзе відмовляється визнавати, що знайдені останки належать її синові.

У листопаді 2000 року лідер Соцпартії Олександр Мороз оприлюднив у парламенті аудіозаписи, що, за його словами, підтверджували причетність колишнього президента Леоніда Кучми до зникнення Ґонґадзе. Ці записи нібито зробив М. Мельниченко.

Конституційний суд 21 жовтня 2011 року оприлюднив рішення за поданням Служби безпеки України, згідно з яким обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на даних, отриманих незаконним шляхом.

Згідно з рішенням КС, збвинувачення у вчиненні злочину "не може бути засноване на фактичних даних, отриманих незаконним способом, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини й громадянина (крім випадків можливості обмежень, передбачених Основним законом України), з порушенням встановлених законом порядку, коштів, джерел отримання фактичних даних, а також не уповноваженою на це особою".